Рішення

від 14.03.2018 по справі 444/2267/17

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2267/17

Провадження № 2/444/142/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області до ОСОБА_1 сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2, треті особи: Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Жовківської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень, внесення запису про визнання недійсним та скасування запису про право власності, зобов'язання повернути земельну ділянку , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач керівник Червоноградської місцевої прокуратури звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_1 сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2, треті особи: Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Жовківської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень, внесення запису про визнання недійсним та скасування запису про право власності, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що Червоноградською місцевою прокуратурою встановлено, що постановою Жовківського районного суду від 29 червня 2017 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.1,2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн.

Зазначають, що ОСОБА_3, будучи наділеним повноваженнями депутата сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради Жовківського району Львівської області, всупереч вимої ст.28 Закону України Про запобігання корупції , 17.05.2016 року під час засідання 4-ої сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради не повідомив колегіальний орган про наявність у нього реального конфлікту інтересів при голосуванні за прийняття рішення №13 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_1 сільської ради , проголосував ЗА прийняття такого рішення шляхом підняття руки, відтак, згідно пояснень головуючого на засіданні сесії ОСОБА_1 сільської ради, голос ОСОБА_3 на засіданні було зараховано як голос ЗА , рішення було прийнято одноголосно, про що внесено відомості до протоколу засідання.

ОСОБА_2 цього, депутат ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_3, 04 листопада 2016 року під час проведення 6-ої сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради також не повідомив у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів при голосуванні за прийняття рішення № 5 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ ОСОБА_4 , яким передавалась у власність його тестя ОСОБА_4, земельна ділянка в с.Замочок для ведення особистого селянського господарства площею 0,1000 га., кадастровий № 4622783900:02:000:0293, чим порушив вимоги ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП.

Також прокуратурою з'ясовано, що відповідач у справі - ОСОБА_4, на підставі рішення сесії ОСОБА_1 сільської ради № 5 від 04.11.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ ОСОБА_4 , зареєстрував право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1000 га., кадастровий №4622783900:02:000:0293 в с. Замочок по вул.Шевченка Жовківського району Львівської області, про що державним реєстратором Жовківської міської ради 06.03.2017 внесено запис № 19408297 про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з інформацією Відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 26.07.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4622783900:02:000:0293 площею 0.1 га тля ведення особистого селянського господарства становить 754,96 грн.

Оскільки вищевказані рішення 4-ої сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради №13 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_1 сільської ради від 17 травня 2016 року та 6-ої сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради № 5 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ ОСОБА_4 від 04 листопада 2016 року, прийняті внаслідок вчинення депутатом ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_3 корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв'язку із невиконанням останнім покладеного ст.28 Закону України Про запобігання корупції зобов'язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, що встановлено постановою Жовківського районного суду від 29 червня 2017 року, яка набрала законної сили 11 липня 2017 року, таке підлягає скасуванню у судовому порядку.

Представник позивача подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_1 сільської ради Жовківського району Львівської області в судове засідання не прибув, однак від них на адресу суду надійшов лист про розгляд спрви у відсутності їх представника. Позовні вимоги визнали, просять позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подали на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов просять задоволити.

Третя особа Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Жовківської міської ради в судове засідання не з'явився, від нього не надійшло жодних клопотань.

А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності учасників. на підставі поданих до суду доказів.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку .

Ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч. 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно п.1 Перехідних положень розділу ХІІІ Закону України Про прокуратуру , окремі положення якого набрали чинності з 26.10.2014 року, прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Ч. 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. При цьому, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави полягають у необхідності здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 14 Конституції України та ст. 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Незаконне надання органом місцевого самоврядування земельної ділянки у власність фізичної особи порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин, що є підставою для здійснення місцевою прокуратурою захисту інтересів держави в суді.

Як вбачається із копії постанови Жовківського районного суду від 29.06.2017 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1, 2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400,00 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, будучи наділеним повноваженнями депутата сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради Жовківського району Львівської області, всупереч вимої ст.28 Закону України Про запобігання корупції , 17.05.2016 року під час засідання 4-ої сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради не повідомив колегіальний орган про наявність у нього реального конфлікту інтересів при голосуванні за прийняття рішення №13 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_1 сільської ради , проголосував ЗА прийняття такого рішення шляхом підняття руки, відтак, згідно пояснень головуючого на засіданні сесії ОСОБА_1 сільської ради, голос ОСОБА_3 на засіданні було зараховано як голос ЗА , рішення було прийнято одноголосно, про що внесено відомості до протоколу засідання.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів передбачених Законом України "Про запобігання корупції".

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3, будучи депутатом ОСОБА_1 сільської ради, скоїв адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією, яке полягає у неповідомленні про наявність реального конфлікт) інтересів, а також вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів (голосував на сесії ради) та його визнано винним за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП постановою Жовківського районного суду Львівської області від 29.06.2017 року. Судове рішення набрало законної сили 11.07.2017 року.

Також з'ясовано, що відповідач у справі - ОСОБА_4, на підставі рішення сесії ОСОБА_1 сільської ради № 5 від 04.11.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ ОСОБА_4 , зареєстрував право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1000 га., кадастровий № 4622783900:02:000:0293 в с. Замочок по вул.Шевченка Жовківського району Львівської області, про що державним реєстратором Жовківської міської ради 06.03.2017 внесено запис № 19408297 про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З постанови суду вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_2 є тестем ОСОБА_3.

Згідно з інформацією Відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 26.07.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4622783900:02:000:0293 площею 0.1 га тля ведення особистого селянського господарства становить 754,96 грн.

Відповідно до вимог статті 67 Закону України Про запобігання корупції нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, одним із способів захисту прав є визнання незаконними рішень органів державної влади. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки вищевказані рішення 4-ої сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради №13 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_1 сільської ради від 17 травня 2016 року та 6-ої сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради № 5 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ ОСОБА_4 від 04 листопада 2016 року, прийняті внаслідок вчинення депутатом ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_3 корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв'язку із невиконанням останнім покладеного ст. 28 Закону України Про запобігання корупції зобов'язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, що встановлено постановою Жовківського районного суду від 29 червня 2017 року, яка набрала законної сили 11 липня 2017 року, такі підлягають скасуванню у судовому порядку.

Враховуючи те, що вищевказані рішення сесії ОСОБА_1 сільської ради на підставі яких зареєстровано право власності на земельну ділянку, визнані судом незаконними та скасовуються, зазначене є підставою для визнання недійсною державної реєстрації речового права, якою підтверджується право власності, що безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого таке зареєстроване.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

При розгляді справи № 6-2510цс15 Верховний Суд України у своїй постанові від 16.12.2015 року зробив правовий висновок, відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися у порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п.10 ч.2 ст.16 ЦК України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до положень ст. 25, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити в них зміни та/ чи скасовувати їх на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, у даному випадку ОСОБА_1 сільська рада Жовківського району Львівської області позбавлена повноважень самостійно скасувати вищевказані рішення у зв'язку із їх реалізацією шляхом реєстрації права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому слід позовні вимоги позивача задоволити.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Так як позивач при поданні до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплатив 4800,00 грн. судового збору, що вбачається з квитанції, яка знаходиться в матеріалах справи, судом задоволено їх позовні вимоги, а тому суд приходить до висновку, що судовий збір в розмірі 4800,00 грн. потрібно стягнути в користь позивача із відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 23, 141, ч. 2 ст. 247, ст. 258-259, 264-265, 354 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати незаконним рішення 4-ої сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради №13 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_1 сільської ради від 17 травня 2016 року.

Визнати незаконним рішення 6-ої сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_1 сільської ради № 5 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ ОСОБА_4 від 04 листопада 2016 року.

Внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про визнання недійсним та скасування запису про право власності за № 19408297, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06 березня 2017 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 (паспорт серії КА № 121754, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути у власність територіальної громади ОСОБА_1 сільської ради земельну ділянку в с. Замочок Жовківського району Львівської області, площею 0,1000 га, кадастровий №4622783900:02:000:0293, нормативна грошова оцінка якої становить 754,96 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КА № 121754, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Львівської області (код 02910031, банк платника Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, р/р №35211093000774) документально підтверджені судові витрати в розмірі 2400 грн. 00 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 сільської ради Жовківського району Львівської області (80322, с. Замочок, вул. Шевченка, 113 а, Жовківського району Львівської області, Код ЄДРПОУ: 22355318, КОАТУУ: НОМЕР_2) на користь Прокуратури Львівської області (код 02910031, банк платника Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, р/р №35211093000774) документально підтверджені судові витрати в розмірі 2400 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Зеліско Р. Й.