Рішення

від 07.02.2018 по справі 463/897/17

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/897/17

Провадження №2/463/310/18

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Інфо-міст про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПП Інфо-міст про розірвання контракту № 35-15/15 від 03.12.2015р., укладеного між ним та відповідачем та стягнення з останнього 171 737 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що після закінчення Львівського національного університету ім. І. Франка виявив бажання поїхати на навчання в Канаду. Через знайомих та рекламу і Інтернет мережі дізнався, що питанням оформлення віз та інших документів займається відповідач., який на контрактній основі зобов'язується сприяти отриманню клієнтом не імміграційної візи від посольства Канади. 03.12.2012р. між ним та відповідачем в особі ОСОБА_2 укладено контракт, згідно якого консультант зобов'язався надати йому весь комплекс послуг з метою забезпечення участі в програмі Work and Study Canada та сприяти отриманню не імміграційної візи від Посольства Канади. На виконання умов контракту оплатив повну вартість в розмірі 4900 доларів США та додатково, 600 доларів США. Крім того, передав відповідачу в особі консультанта ОСОБА_2 закордонний паспорт. Після приїзду до м. Львова до нього зателефонувала консультант, яка повідомила про необхідність додатково оплатити 14 500 грн., які одразу оплатив 05.12.2015р. Крім того, на вимогу відповідача 26.04.2016р. додатково перерахував 8 800 грн. Загалом, перерахував відповідачу 5500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 17.02.2017р. становить 18 437,85 грн., а також 23 300 грн. За умовами контракту, документи про виїзд за кордон мали бути готові до лютого 2016р., однак станом на даний час такі не виготовлені. Прибувши до м. Івано-Франківськ, де укладався контракт виявив відсутність фірми відповідача за адресою, зазначеною в контракті. В подальшому дізнався, що документи для виїзду за кордон відповідач до посольства не подавала, у зв'язку з чим написав відповідну заяву до правоохоронних органів. Оскільки умови договору відповідач порушив та не виконав, просить в судовому порядку контракт розірвати та стягнути понесені збитки.

В судове засідання позивач не з'явився, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. Повноважний представник позивача скерувала до суду заяву про підтримку позовних вимог та розгляд справи у її відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив. Зі згоди позивача та на підставі наявних у справі даних і доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03.12.2015р. між позивачем та відповідачем в особі консультанта ОСОБА_2 укладено контракт (а.с.4), за змістом якого остання зобов'язується надати клієнту весь комплекс послуг з метою забезпечення його участі в програмі Study in Canada та на контрактній підставі зобов'язується сприяти одержанню клієнтом не імміграційної візи від Посольства Канади.

Згідно розділу V контракту, клієнт зобов'язався оплатити повну вартість контракту в національній валюті України у розмірі, еквівалентному 4900 доларів США. Як вбачається з копій банківських квитанції від 05.12.2015р. та від 26.04.2016р., відповідачу додатково перераховано грошові кошти в сумі 14 500 грн. та 8 800 грн. відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю юридичною природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, правовідносини за яким врегульовано Главою 63 ЦК України.

Так, за змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на те, що матеріали справи не місять доказів про виконання відповідачем умов контракту, суд приходить до висновку, що зі сторони останнього мало місце істотне порушення умов договору, у зв'язку з чим вимога про розірвання такого контракту та відповідно, стягнення грошових коштів визнаються обґрунтованими.

Оскільки за умовами контракту на користь відповідача належало до сплати грошові кошти в розмірі 4900 доларів США, а матеріали справи не містять доказів про перерахунок відповідачу додатково коштів в сумі 600 доларів США, до примусового стягнення підлягає лише сума в розмірі 4900 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.02.2017р. становить 132 244,63 грн., а також грошові кошти в сумі 23 300 грн., які сплачені позивачем 05.12.2015р. та 26.04.2016р. Загалом, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають грошові кошти в сумі 155 544,63 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач відповідно до ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів звільнений від сплати судового збору, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог за ставками, чинними на дату звернення до суду, судовий збір в розмірі 1555,45 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268,280-282 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 9, 626, 628, 638, 642, 643, 651, 653, 901, 906, 907 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Розірвати контракт № 35-15/15 від 03.12.2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Інфо-міст в особі консультанта ОСОБА_2

Стягнути з Приватного підприємства Інфо-міст (76018, м. Івано-Франківськ, вул. С. Стрільців, 11/1-Б, 6, ЄДРПОУ 33645924) на користь ОСОБА_1 (79014, м. Львів, вул. П. Могили, 7/1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 155 544,63 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири грн. шістдесят три коп.).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства Інфо-міст в дохід держави 1555,45 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Леньо С. І.