Ухвала

від 28.02.2018 по справі 760/3264/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 1-кс/760/2320/18

Справа №760/3264/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого першого відділу розслідувань кримінального проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100090000074 від 20.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого першого відділу розслідувань кримінального проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100090000074 від 20.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.Слідча зазначила, що наданий час проводиться огляд документів для встановлення власника майна, а саме резервуарів в яких знаходяться паливно-мастильні речовини та безпосередньо якій особі належить паливно-мастильна речовина Крім того проводяться експертизи, щодо якості палива, результатів яких на даний час немає.

Адвокати в судовому засіданні заперечували проти клопотання, посилаючись на те, що слідчим не наведено достатніх підстав для накладення арешту на майно.

Заслухавши пояснення слідчого, адвокатів вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №32017100090000074 від 20.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Відповідно до заяви гр. ОСОБА_8 на АЗС за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 77-А, що належить ТОВ «ЛюксвенРітейл» (код ЄДР 40527818), реалізовуються паливно-мастильні матеріали, що не відповідають діючим вимогам ДСТУ відповідно до паспорту якості №918 від 05.10.2017.

Під час досудового розслідування встановлено, щоТОВ «ЛюксвенРітейл» здійснює на території м. Києва та Київської області роздрібну торгівлю пальним, серед якого А-92, А-95, А-95 преміум, ДП та Газ.

У результаті здійснення аналізу податкової звітності ТОВ «ЛюксвенРітейл», яка міститься в електронно-аналітичній базі «Податковий Блок», «Єдиному реєстрі податкових накладних», електронно-аналітичної бази «Інформаційні ресурси ДПC України» та відповідає оригіналам податкових накладних, наданих засобами електронного зв`язку до ДПІ за місцями реєстрації, встановлено, що постачальники ТОВ «ЛюксвенРітейл» реалізовують а адресу останнього переважно скраплений газ. Основним постачальником ТОВ «ЛюксвенРітейл» паливно-мастильних матеріалів, а саме бензину, являється ТОВ «БЗТ-Україна» (код ЄДР 41076013).

У свою чергу, ТОВ «БЗТ-Україна» відображає імпорт скрапленого газу з Білорусії. Придбання та імпорт бензину у ТОВ «БЗТ-Україна» відсутнє.Вказане свідчить про той факт, що ТОВ «БЗТ-Україна» жодним чином не може реалізувати бензин.

Вищевказане, вважає, слідчий свідчить про те, що паливно-мастильні матеріали, які є предметом реалізації ТОВ «ЛюксвенРітейл», придбані незаконним шляхом. Виходячи з чого, слід дійти висновку, що службові особи ТОВ «ЛюксвенРітейл» організували схему з реалізації товарно-матеріально цінностей, а саме паливномастильних матеріалів, сумнівного походження.

31.01.2018 на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 19.01.2018 проведено обшукна нафтобазі, розташованій за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, вул. Коцюбинського (Софіївська), буд.137, що перебуває у розпорядженні ТОВ «ЛюксвенРітейл».

Під час проведення обшуку встановлено, що за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, вул. Коцюбинського (Софіївська), буд.137, знаходиться цілісний майновий комплекс нафтового господарства. На території нафтобази розташовано 143 ємкості (підземних резервуари), які розділені на 12 блоків по декілька ємкостей, призначені для зберігання нафтопродуктів.

До проведення обшуку залучено спеціаліста, яким встановлено залишок рідини з характерним запахом паливно-мастильних матеріалів: група ємкостей№1: ємкість №1 25,154 м3, ємкість №2 9,366 м3;

група ємкостей№2: ємкість №1 25,414 м3,ємкість №2 17,595 м3, ємкість №19 10,094 м3; група ємкостей№3: ємкість №1 20,340 м3, ємкість №2 20,582 м3, ємкість №3 20,524 м3, ємкість №4 20,464 м3, ємкість №5 20,524 м3, ємкість №6 17,647 м3, ємкість №8 20,403 м3, ємкість №9 20,524 м3, ємкість №10 20,464 м3, ємкість №11 20,524 м3, ємкість №12 11,479 м3, ємкість №17 20,403 м3, ємкість №18 20,403 м3, ємкість №19 20,403 м3, ємкість №20 20,464 м3, ємкість №21 13,250 м3, ємкість №25 13,576 м3.

З метою проведення хімічної експертизи з кожної ємкості відібрано по три зразки паливно-мастильних матеріалів. По одному зразку з кожного резервуару (двадцять два) залишено на видному місці за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, вул. Коцюбинського (Софіївська), буд.137, решту зразків направлено до СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Смілянська, буд.6.

Після відібрання зразків ємкості (резервуари) №1, №2 групи №1; №1, №2, №19 групи №2; №1, №2, №3, №4, №5, №6, №8, №9, №10, №11, №12, №17, №18, №19, №20, №21, №25 групи №3 опечатані стрічками з печаткою «ДЛЯ ДОВІДОК слідче управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі головного управління ДФС у м. Києві», підписами понятих, слідчого та учасників обшуку.

Під час обшуку вилучено паливно-мастильні матеріали у загальному об`ємі близько 410 м3. Виявлені ПММ слід позиціонувати як необліковані, оскільки під час обшуку не виявлено жодних документів щодо їх придбання та власників. Збереження вилучених ПММ забезпечує ОУ ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Таким чином у ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні вказаних речових доказів шляхом накладення арешту на майно.

В зв`язку із зазначеним слідчим просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частини 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на викладене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що вищезазначене майно підлягає арешту, оскільки слідчим було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: паливно-мастильні матеріали у загальному об`ємі 410 м?, вилучені 31.01.2018 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити порядок виконання ухвали про арешт майна наступним чином: зобов`язати будь-яку особу, у володінні та/або користуванні якої перебуває зазначене майно, на яке цією ухвалою накладено арешт, невідкладно після надання цій особі слідчим або прокурором ухвали про арешт майна передати зазначене майно органу досудового розслідування та надати у письмовому вигляді інформацію про виконання ухвали про арешт майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1