Ухвала

від 15.03.2018 по справі 908/423/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.03.2018 Справа № 908/423/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши заяву ОСОБА_1 (69076 АДРЕСА_1) про забезпечення позову

Інші особи, які можуть отримати статус учасника справи:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Електробудова Україна (69006 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. Північне шосе, буд. 69-А)

2. Акціонерне товариства Електробудова АО (ELEKTROBUDOWA SA) (Польща, індекс 40-246 Катовіце, вул. Порцелянова, 12)

3. ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

В якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69002 м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84)

про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 18 від 19.12.2017 р.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, який буде поданий ОСОБА_1, про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ ЕЛЕКТРОБУДОВА УКРАЇНА , оформленого протоколом № 18 від 19.12.2017 р., шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити будь - які реєстраційні дії відносно ТОВ ЕЛЕКТРОБУДОВА УКРАЇНА (ідентифікаційний код 37110241, місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, будинок 69-А), в тому числі щодо зміни учасників, керівника, уповноважених осіб (підписантів), місцезнаходження юридичної особи, зокрема, державну реєстрацію змін до установчих документів, нової редакції статуту, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту (дата державної реєстрації: 02.04.2014, номер запису №11031050004006212), здійснювати передачу реєстраційної справи ТОВ ЕЛЕКТРОБУДОВА УКРАЇНА (ідентифікаційний код 37110241), а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, та

заборонити реєстрацію будь-яких змін інших відомостей стосовно ТОВ ЕЛЕКТРОБУДОВАУКРАЇНА (ідентифікаційний код 37110241).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 р., справу № 908/423/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що 19.12.2017 р. Загальними зборами учасників прийнято рішення про зміну керівника товариства, а саме про звільнення з посади директора ОСОБА_3 та призначення з 19.12.2017 р. на посаду директора ОСОБА_4. Рішення оформлено протоколом № 18 від 19.12.2017 р. Заявник вважає, що порушенням права заявника на участь в управлінні справами товариства шляхом участі в загальних зборах учасників, було порушено і право заявника як учасника товариства на отримання частки прибутку від діяльності товариства, оскільки прибутковість товариства напряму залежить від ефективності управління ним. Таким чином, на думку заявника порушенням порядку скликання загальних зборів учасників товариства від 19.12.2017 заявника було позбавлено можливості вплинути на визначення кандидатури виконавчого органу - органу що відповідно до статуту товариства здійснює його поточне керівництво, має доступ до фінансів, розпорядження рахунками в установах банку і майном товариства. Також заявник зазначив, що окрім порушення порядку скликання Загальних зборів учасників, відповідачами під час прийняття рішення, що планується до оскарження, були використані підроблені документи, які, з одного боку, дозволили вважати дотриманим кворум Загальних зборів учасників та прийняти рішення про зміну керівника, та з іншого боку, були визнані третіми особами за належну підставу для звільнення директора Товариства. Заявник вважає, що визначення кворуму та підрахунок голосів на загальних зборах учасників 19.12.2017 р. був здійснений на підставі нікчемного документа про повноваження представника учасника Товариства, а тому є порушенням як Закону, так і Статуту Товариства. Внаслідок цього рішення про зміну директора Товариства, оформлене протоколом № 18 від 19.12.2017 р., є таким, що прийнято неповноважними Загальними зборами учасників Товариства - за відсутності кворуму та необхідних для прийняття рішення 75% голосів від загальної кількості

учасників.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Доводи наведені заявником в обґрунтування клопотання про забезпечення позову, мають оціночний характер та підлягають з'ясуванню, оцінці та доведенню під час вирішення спору по суті, та однозначно не свідчать, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду або призведуть до порушень прав заявника.

У зв'язку з вищевикладеним, а також враховуючи, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, а самі лише посилання позивача, виходячи із власних припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу, на його думку, реальну загрозу, не є достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Також слід зазначити, що вжиття передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У ХВ А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу надіслати сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу підписано 15.03.2018 р.

Суддя С.С. Дроздова