Рішення

від 07.03.2018 по справі 904/10636/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2018м. ДніпроСправа № 904/10636/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Якубович А.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ЯСПРОМ", 08001, смт. Макарів Київської області, вул. Івана Франка, 1.

до Приватного підприємства "ВК і К", 49125, АДРЕСА_1.

про стягнення заборгованості, пені та процентів за договором поставки у розмірі 81 406, 50 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ЯСПРОМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ВК і К" про стягнення заборгованості, пені та процентів за договором поставки у розмірі 81 406, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не сплатою заборгованості за товар поставлений на підставі договору від 15.07.2016р. №150716 про поставку визначеного товару.

Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 25.01.2018 року, 20.02.2018 року та 07.03.2018 року не з'явився.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

15 липня 2016 року між ТОВ М'яспром та ПП ВК і К було укладено договір поставки № 150716.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю визначений товар, відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.

Згідно положень п. 5.2 договору визначено, що оплата за своєчасно поставлений товар отримувачем має бути здійснена не пізніше чотирнадцяти календарних днів з моменту фактичного отримання Товару у свою власність, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок Постачальника.

Прийом товару здійснюється покупцем при наявності товаросупровідних документів (видаткової накладної, податкової накладної, товарно-транспортної накладної, сертифікату відповідності або якості) (п.7.1. договору).

Позивач виконав умови договору та передав у розпорядження відповідача товар, а саме куряче м'ясне філе, загальною кількістю 1452 кг на загальну суму з ПДВ 81312 грн. 00 коп., про що свідчить видаткова накладна № 189 від 18 жовтня 2016 року та товарно-транспортна накладна № 189 від 18 жовтня 2016 року.

Відповідач прийняті на себе зобов'язання по договору не виконав. Позивач просить стягнути основну заборгованість в розмірі 60538,50 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.10.3 договору у випадку порушення покупцем строків оплати товару, визначених п.5.2 договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нарахована пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач просить стягнути суму пені в розмірі 12631,00 грн. за період з 18.10.2016 року по 05.09.2017 року, але згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому до стягнення підлягає 8384,72 грн. за період з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як роз'яснено у п. 4.1. Постанови Пленуму № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Позивач просить стягнути за період з 18.10.2016 року по 05.09.2017 року інфляційні витрати в розмірі 6625,00 грн. та 3% річних в сумі 1612,00 грн., але судом було зроблено перевірку розрахунків згідно пошукової системи «Законодавство" та з врахуванням п.5.2. договору до стягнення підлягає за період листопад 2016 року по серпень 2017 року інфляційні витрати в розмірі 6625,00 грн. та за період з 01.11.2016 року по 05.09.2017 року 3% річних в сумі 1536,68 грн. В решті позову відмовити.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково

Стягнути з Приватного підприємства "ВК і К" (49125, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13745730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ЯСПРОМ" (08001, смт. Макарів Київської області, вул. Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ 39005199) основну заборгованість в розмірі 60538,50 грн., пеню в розмірі 8384,72 грн., 3% річних в розмірі 1536,68 грн., інфляційні втрати в сумі 6625,00 грн., судовий збір в розмірі 1515,07 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.03.2018 року.

Суддя ОСОБА_1