Рішення

від 15.03.2018 по справі 917/1969/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2018 Справа № 917/1969/17

Суддя господарського суду Полтавської області Безрук Т.М. при секретарі судового засідання Мацюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС КРС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД"

про стягнення 3 312 120,94 грн.

За участю представника від позивача: ОСОБА_1 від відповідача - не з'явився

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКС КРС" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД" з позовом про стягнення 3 312 120,94 грн. основного боргу за договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 1Аб-КРС від 03.07.2014р.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.11.2017 порушено провадження у справі № 917/1969/17 та призначено справу до розгляду на 11.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи викладене, а також з урахування критеріїв визначених ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку, що справа № 917/1969/17 підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.01.2018р. у справі № 917/1969/17 було призначено підготовче засідання на 25.01.2018р. та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

Відповідач відзив на позов не надав.

Для надання можливості відповідачу подати відзив на позов, у підготовчому засіданні суд оголошував перерву до 15.02.2018р., про що було винесено відповідну ухвалу.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою від 15.02.2018р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.03.2018р.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.11.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД" зареєстроване за адресою: 36020, м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 1/27. На дату цього судового засідання ці дані не змінилися (а.с.108).

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 27.11.2017р., надіслана відповідачу на адресу: 36020, м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 1/27, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (а.с.102-105).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у договорі № 1Аб-КРС від 03.07.2014р. зазначена адреса для листування відповідача: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (колишня вул. Фрунзе), буд.5 офіс 302 (а.с.24).

Надалі ухвали суду направлялися як на зареєстровану адресу місцезнаходження так і на адресу для листування відповідача.

Проте, ухвали від 11.01.2018р., від 25.01.2018р., направлені судом на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача та на вказану у договорі адресу для листування, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (а.с.129-138, 147-154).

Ухвала від 15.02.2018р., направлена судом на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача та на вказану у договорі поштову адресу, повернулася до суду з відміткою поштового відділення про неповну адресу (а.с. 166-172).

З огляду на викладене, суд негайно повторно направив відповідачу ухвалу від 15.02.2018р. на зареєстровану адресу місцезнаходження: 36020, м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 1/27, на вказану у договорі адресу для листування відповідача: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (колишня вул. Фрунзе), буд.5 офіс 302, на вказану у договорі колишню адресу місцезнаходження: 36020, АДРЕСА_1.

Вказані ухвали були повернуті до суду з відміткою поштового відділення про те, що адресата не знайдено, організація вибула, закінчився термін зберігання.

Також, копія ухвали суду від 15.02.2018р. була направлена відповідачу на адресу його електронної пошти, зазначену ним на фірмовому бланці Товариства у листах від 26.12.2014р., від 16.02.2015р. (а.с.61, 62, 186).

Отже, суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвали суду від 27.11.2017р., від 11.01.2018р., від 25.01.2018р., від 15.02.2018р. вважаються врученими відповідачу.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 1Аб-КРС від 03.07.2014р., на підставі якого позивач виконав для відповідача роботи на загальну суму 9123114,04 грн.; вказані роботи були прийняті відповідачем, проте оплачені частково - на суму 5810993,10 грн. Листами від 26.12.204р. та від 16.02.2015р. відповідач визнавав борг та обіцяв його погасити, але заборгованість на суму 3312120,94 грн. не сплатив.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 15.03.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

03.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС КРС" (позивачем, підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД" (відповідачем, замовником) укладений договір підряду на виконання робіт з капітального ремонту свердловин № 1Аб-КРС (з невід'ємними додатками); (далі - Договір; а.с.16-42).

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Договору позивач, як підрядник, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника (відповідача) роботи з капітального ремонту свердловини № 1 Абазівського родовища НГКР, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах визначених в цьому Договорі, їх прийняти та оплатити.

Згідно п.1.2. Договору, під роботами з капітального ремонту свердловини, що визначені п. 1.1 цього договору, розуміються роботи, що будуть виконуватися підрядником у строки та в порядку, що визначені планом робіт з капітального ремонту свердловини - додаток № 1 до цього договору.

За до п. 3.1, 3.2 розділу 3 Договору загальна вартість робіт за договором складається з сум, вказаних в підписаних сторонами в актах виконаних робіт. Підряднику оплачується

наступні види робіт: тариф на мобілізацію і демобілізацію; добова ставка; ставка простою.

За п. 3.6 розділу 3 Договору замовник здійснює оплату робіт в наступному порядку:

- аванс (попередню оплату) у розмірі 50 % вартості проведення робіт з мобілізації та монтажу за 5 календарних діб до початку робіт. Остаточна вартість проведення робіт з мобілізації та монтажу перераховується підряднику протягом 6-ти банківських днів після одержання письмового підтвердження, що обладнання змонтоване на майданчику свердловини та готове до виконання капремонту, а саме акту завершення монтажу, підписаного комісією у складі уповноважених представників замовника, підрядника та Держгірпромнагляду;

- аванс (попередню оплату) на придбання палива у розмірі 50 % від планового використання палива за місяць за 5 банківських днів з моменту початку мобілізації, що підтверджується офіційним листом;

- аванс (попередню оплату) у розмірі 100 % вартості проведення робіт з демобілізації та демонтажу за 5 календарних днів до початку робіт з демонтажу та демобілізації;

- аванс (попередню оплату) у розмірі 30 % планової вартості проведення робіт з капітального ремонту свердловини згідно п. 3.2.2 даного Договору, яка визначається множенням кількості діб в плановому місяці на добову ставку робіт з капітального ремонту свердловини, за 5 діб до початку проведення таких робіт.

- остаточна оплата за фактично виконані роботи згідно добової ставки здійснюється Замовником протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт шляхом перерахування замовником суми за виконану роботу за цим Договором на рахунок підрядника за вирахуванням здійсненої передплати.

За п.п. 4.2.4 п. 4.2 розділу 4 Договору замовник зобов'язаний в 5-денний термін, після виконання робіт по свердловині, підписати акт виконаних робіт (або надати вмотивовану відмову від його підписання) і оплатити грошовими коштами виконані роботи підрядником.

За актом про введення в експлуатацію бурової установки від 21.07.2014р. свердловина № 1 Абазівського родовища НГКР була введена в експлуатацію (а.с.63).

Позивач у позові зазначає, що на виконання умов Договору він на протязі вересня - грудня 2014 р. виконав роботи з капітального ремонту свердловини № 1 Абазівського родовища НГКР.

Позивач та відповідач підтвердили у двостороннє підписаних актах прийому-передачі виконаних робіт № 3-2014 від 01.09.2014р., № 4-2014 від 01.10.2014р., № 5-2014 від 01.11.2014р., № 6-2014 від 01.12.2014р., № 8-2014 від 17.12.2014р. факт виконання позивачем робіт на загальну суму 7722120,94 грн. (а.с.43-47).

Дані акти підписані відповідачем без заперечень чи зауважень щодо робіт.

На підставі ч.4 ст. 210 ГПК україни в письмових поясненнях від 15.03.2018р. позивач пояснив розбіжність між вказаною у позові загальною вартістю виконаних робіт (9123114,04 грн.) і вартістю, що підтверджена доданими до позову актами прийому-передачі виконаних робіт (7722120,94 грн.), тим що до позову було включено роботи на загальну суму 1400993,10 грн. згідно актів від 21.07.2014р. та від 01.08.2014р., які були повністю оплачені відповідачем; в зв'язку з чим ці акти суду не подавалися.

Дані пояснення прийняті судом як обґрунтовані та такі, що відповідають матеріалам справи.

Позивач у позові зазначає, що за виконані роботи відповідач розрахувався частково, сплативши 5810993,10 грн., в підтвердження чого надав картку рахунку 361 за період 01.01.2014р. - 24.11.2017р. (а.с.48-50).

З вказаної суми оплати позивач направив 1400993,10 грн. на погашення боргу за роботи, виконані за спірним договором, які не були включені до даного позову в зв'язку з їх оплатою, що підтверджено карткою рахунку 361 за період 01.01.2014р. - 24.11.2017р. (а.с.48-50).

Отже, заборгованість відповідача за виконані роботи, що є предметом спору, становить 3312120,94 грн.

Незгоди чи заперечення вищевказаних обставин відповідач у встановленому порядку суду не заявляв.

Позивач направив відповідачу претензії від 24.12.2014р., від 29.12.2014р., від 12.02.2015р., від 02.03.2015р., від 25.03.2015р., в яких прохав відповідача перерахувати заборгованість за виконані роботи (а.с. 51-60).

Листами від 26.12.2014р. № 172, від 16.02.2015р. № 4 відповідач у відповідь на претензії повідомив, що погашення заборгованості відбудеться до кінця лютого місяця 2015р. (а.с.61-62).

Посилаючись на те, що відповідачем заборгованість не сплачена, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3312120,94 грн. боргу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників). Залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

За ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення наведених правових норм та умов Договору підряду вартість виконаних робіт на суму 3312120,94 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені права позивача за захистом яких мало місце звернення до суду; а аналіз наведених у позові аргументів та поданих позивачем доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Отже, позовні вимоги про стягнення 3312120,94 грн. основного боргу з відшкодування вартості виконаних робіт є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

До початку підготовчого засідання у даній справі позивачем подано суду орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно якого він планував понести 55881,81 грн. судових витрат, у тому числі 49681,81 грн. - витрат на сплату судового збору та 6200,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с.111-113).

Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При подачі даного позову позивачем сплачено 49681,81 грн. судового збору за платіжним дорученням від 10.11.2017р. № 1158 (а.с.11).

В детальному опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом по справі № 917/1969/17 від 15.03.2018р. позивач заявив про понесення ним 8600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надані такі докази:

- договір № 35 від 17.10.2017р. про надання адвокатських послуг, укладений між позивачем (клієнтом) та адвокатом ОСОБА_2 і адвокатом ОСОБА_1, за умовами якого клієнт замовляє надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) по захисту прав і законних інтересів у судах всіх рівнів, підготовку та подачу необхідних документів (а.с.66-69);

- ордер ПТ № 047888 від 11.01.2018р. на надання адвокатом - ОСОБА_1 правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "СКС КРС" (а.с.121). Право на заняття ОСОБА_1 адвокатською діяльністю підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1396 від 21.03.2014р. та даними з Єдиного реєстру адвокатів України;

- рахунок-фактуру від 17.10.2017р. на авансову оплату 10000,00 грн. за адвокатські послуги відповідно до договору № 35 від 17.10.2017р. про надання адвокатських послуг (а.с.114);

- платіжне доручення № 962 від 18.10.2017р., за яким позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 10000,00 грн. за адвокатські послуги згідно рахунку від 17.10.2017р.; платіжне доручення № 1802 від 05.02.2018р. на суму 15000,00 грн. за адвокатські послуги (а.с.117, 160);

- детальні описи робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом по справі № 917/1969/17 від 11.01.2018р., від 25.01.2018р., від 15.02.2018р., від 15.03.2018р. (а.с.119, 141, 158, );

- акт приймання-передачі послуг від 31.10.2017р. до договору № 35 від 17.10.2017р., яким позивач підтвердив факт надання адвокатом ОСОБА_1 адвокатських послуг на суму 3300,00 грн. (в частині, що стосується даної справи); (а.с.115);

- акт приймання-передачі послуг від 31.12.2017р. до договору № 35 від 17.10.2017р., яким позивач підтвердив факт надання адвокатом ОСОБА_1 адвокатських послуг на суму 900,00 грн. (а.с.116);

- акт приймання-передачі послуг від 31.01.2018р. до договору № 35 від 17.10.2017р., яким позивач підтвердив факт надання адвокатом ОСОБА_1 адвокатських послуг на суму 2200,00 грн. (в частині, що стосується даної справи); (а.с.159);

- акт приймання-передачі послуг від 28.02.2018р. до договору № 35 від 17.10.2017р., яким позивач підтвердив факт надання адвокатом ОСОБА_1 адвокатських послуг на суму 1100,00 грн. (в частині, що стосується даної справи).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 7500,00 грн.

Суд встановив, що вказані судові витрати пов'язані з розглядом даної справи; є розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

В частині 1100,00 грн. витрат акт приймання-передачі послуг до договору № 35 від 17.10.2017р. сторонами не складався; їх розмір відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України до договору № 35 від 17.10.2017р. не включено. Отже, в цій частині витрати відшкодуванню не підлягають як не підтверджені належно.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД" (36020, м.Полтава, вул. Котляревського, 1/27; ідентифікаційний код 37440072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС КРС" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Старо-Троїцька, буд. 1, оф. 8; ідентифікаційний код 38459477) 3312120 грн. 94 коп . основного боргу, 49681грн. 81 коп . - відшкодування судових витрат на оплату судового збору, 7500 грн. 00 коп . - відшкодування судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Але відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 16.03.2018р.

Суддя Т. М. Безрук