Рішення

від 12.03.2018 по справі 922/3919/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р.Справа № 922/3919/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Інвест", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСББ "Родниковая 9-А" про стягнення 48909,80 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 40-3273/138 від 08.08.2016 року;

відповідача - не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (ОСББ "Родниковая-9А") - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-інвест" про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 3900 від 01.10.2008 року в розмірі 48909,80 грн., з яких 35605,63 грн. сума основного боргу, 11652,00 грн. інфляційних втрат та 1652,17 грн. 3% річних. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2017 року було призначено справу №922/3919/17 до розгляду в порядку загального позовного провадження Розпочато у справі №922/3919/17 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15.01.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2018 року закрито підготовче провадження у справі № 922/3919/17 та справу призначено до розгляду по суті на 12.03.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2018 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.03.2018 року не з`явився, відзиву на позов не надав, на адресу суду повернулась ухвала від 05.02.2018 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (ОСББ "Родниковая-9А") в судове засідання 12.03.2018 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду направлялися на юридичну адресу відповідача, яка вказана у Витягу з ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача та третю особу про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку обов'язковою. суд дійшов висновку про те, що їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

01.10.2008 р. між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій-інвест" (споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 3900.

Відповідно до умов договору теплопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.1 договорів, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок теплопостачальної організації, вказаний в договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 6.3 договорів, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.4 договору, споживач за три дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує Теплопостачальній організації вартість, зазначеної у додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює:

- до 28 числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;

- до 18 числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії. Факт користування тепловою енергією у приміщенні відповідача підтверджується актами про включення/відключення споживача до/від джерела теплової енергії № 175/1123 від 03.10.2013 року, № 175/1142 від 14.04.2014 року, № 175/2877 від 23.10.2014 року, № 175/3340 від 14.04.2015 року, № 175/8104 від 14.10.2015 року, № 175/8253 від 05.04.2016 року, № 175/10490 від 16.10.2016 року, № 175/9730 від 03.04.2017 року.

Вищезазначені акти були підписані з боку позивача та з боку відповідача.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки-фактури на оплату наданих послуг (а.с. 40-46).

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого у відповідача за період з жовтня 2013 року по квітень 2017 року утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2017 року становить 35065,63 грн., яка до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.

26.05.2017 року представником позивача було направлено на адресу відповідача супровідним листом № 985/17 акти звірки для підписання.

Відповідач акти звірки не підписав, заборгованість перед позивачем не погасив, що й стало підставою для звернення останнього до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В даному випадку в матеріалах справи наявні належні докази постачання відповідачу теплової енергії.

Відповідач відзиву на позов не надав, доказів, що спростовували б наявність заборгованості не надав.

Враховуючи вказані обставини та вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 35605,63 грн. за договором № 3900 від 01.10.2008 року правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 11652,00 грн. інфляційних втрат та 1652,17 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Судом перевірено розрахунок позивача про нарахування відповідачу 11652,00 грн. інфляційних витрат з періодом нарахування з травня 2014 року по листопад 2017 року, та 1652,17 грн. 3% річних за період з 30.06.2014 року по 20.11.2017 року.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1652,17 грн. та інфляційних витрат в сумі 11652,00 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч. 2 ст.625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 4, 74, 86,129, 240-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-інвест" (61082, м. Харків, проспект Московський, буд. 144, код ЄДРПОУ 32869534) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р 26031303062313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 35605,63 грн. основної заборгованості.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-інвест" (61082, м. Харків, проспект Московський, буд. 144, код ЄДРПОУ 32869534) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р 2600030002313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 11652,00 грн. інфляційних втрат, 1652,17 грн. 3% річних та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 15.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_2

922/3919/17