ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 березня 2018 року Справа 804/1788/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши у місті Дніпрі матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Селянського фермерського господарства "Іванна" про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
12.03.2018 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Селянського фермерського господарства "Іванна", в якому позивач просить:
- стягнути з Селянське фермерське господарство "Іванна" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суму витрат за грудень 2017 року - січень 2018 року на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ в сумі 2182,36 грн.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.
Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (пункт 2 частини 5 статті 160 КАС України);
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 11 частини 5 статті 160 КАС України).
Згідно позову, відповідачем заявлено - Селянське фермерське господарство "Іванна" (52560, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Роздоля, вул. Орджонікідзе, 106, код ЄДРПОУ 21935025).
Судом зроблено запит на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за параметром пошуку "Код ЄДРПОУ - 21935025", в результаті якого отримано відповідь - "За Вашим запитом нічого не знайдено".
З метою з'ясування відомостей щодо відповідача - Селянське фермерське господарство "Іванна", здійснено пошук за назвою юридичної особи. За результатами пошуку були знайдено 11 юридичних осіб з назвою "Селянське фермерське господарство "Іванна"", однак жодна з них немає код ЄДРПОУ 21935025, окрім того, місцезнаходженням юридичних осіб є різні області України. В Дніпропетровській області зареєстровано лише - СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "ІВАННА"(СФГ"ІВАННА"), код ЄДРПОУ 30242263, місцезнаходження: 51121, Дніпропетровська обл., Магдалинівський район, село Ковпаківка.
Таким чином, суд не може перевірити дані відповідача, позивачем не надано до позову належним чином завіреної копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача.
Відповідно до статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України:
- позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви;
- якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу;
- докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України, в новій редакції, встановлює строки подання доказів, а саме, докази мають бути подані разом із позовною заявою, в іншому випадку - якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.
За правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Надані суду докази повинні відповідати вимогам статей 94 та 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем при поданні адміністративного позову надані копії доказів, які не засвідчені ним належним чином та не зазначено, де знаходяться оригінали таких доказів.
В порушення пункту 11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд також зазначає, що ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
Разом з позовом подано клопотання про відстрочку сплати судового збору, оскільки кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на виплату пенсій, надання соціальних послуг, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені законом.
Між тим, на підтвердження відсутності коштів у Пенсійного фонду позивачем не надано жодного доказу.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Враховуючи викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на відстрочення сплати судового збору.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн. (ціна позову - 2182,36 грн.).
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, підстав відстрочення поважними, а тому задоволенню клопотання не підлягає.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого позову із зазначенням вірних відомостей щодо відповідача;
- належним чином завіреної копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача.
- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі 1762,00 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:
Отримувач коштів УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області
Код банку отримувача (МФО) 805012
Рахунок отримувача 31210206784008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;
- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів на обґрунтування позовних вимог із зазначенням, де перебуває оригінал такого доказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Селянського фермерського господарства "Іванна" про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- уточненого позову із зазначенням вірних відомостей щодо відповідача;
- належним чином завіреної копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача.
- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі 1762,00 грн.
- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів на обґрунтування позовних вимог із зазначенням, де перебуває оригінал такого доказу.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає
Суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2018 |
Оприлюднено | 18.03.2018 |
Номер документу | 72768666 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні