Постанова

від 21.01.2011 по справі 2-а-684/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

ПОСТАНОВА Справа №2а-684/11/1111

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року суддя Ленінського райсуду м. Кіровограда Льон С.М., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в м. Кіровограді про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нараховувати щомісячну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, в якому просить визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 11. 05.2010 по 21.01.2011 роки, а також зобов'язати відповідача виплачувати на її користь передбачену Законом України Про соціальний захист дітей війни щомісячну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Обґрунтувала позовні вимоги тим, що вона має статус дитина війни , вважає, що має право на одержання, відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога їй не виплачувалась.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення проти позову, згідно яких зазначив, що у відповідності до ст.7 Закону України Про соціальний захист дітей війни фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок виключно коштів Держбюджету України. Управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має будь-якого відношення до коштів держбюджету. Також зазначено, що відповідно до ст.9 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виплати дітям війни не передбачені. Вказує, що до компетенції органів Пенсійного фонду не входить виплата щомісячної соціальної державної допомоги дітям війни і такі функції не покладені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді. На підставі цього вважає, що Управління є неналежним відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходжу до висновку що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, народилась 04 червня 1938 року . Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Даний факт не заперечується відповідачем, а тому є доведеним.

На підставі того, що позивач належить до категорії дітей війни у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також суд вважає, за необхідне застосувати дану норму Закону, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою названої статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни . Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації Конституційного права громадян, які є дітьми війни , на соціальний захист.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни , він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на підвищення до

пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни .

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни .

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створенні в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Керуючись ст. ст. 69- 71, 160 - 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в м. Кіровограді про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нараховувати щомісячну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 11.05.2010р. по 21.01.2011 року суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , розрахованої з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період 1 1.05.2010р. по 21.01.2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області з 11.05.2010р. по 21.01.2011 року здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , із врахуванням виплачених відсотків.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський райсуд м. Кіровограда протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ленінського райсуду

м. Кіровограда ОСОБА_2