Рішення

від 15.03.2018 по справі 823/288/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року справа № 823/288/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Паламаря П.Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

24.01.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131), в якому просить:

-визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.12.2017 за № 10427/6-17 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки;

-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання за вх. № 22774/0/5-17-СГ від 29.11.2017 та надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

-встановити судовий контроль.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що позивач, будучи членом фермерського господарства ОСОБА_2В. , скористався своїм правом, звернувшись до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі частки (паю). Однак, рішенням Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладеному в листі від 05.12.2017 №10427/6-17 протиправно відмовлено в наданні такого дозволу на розробку проекту землеустрою, посилаючись на те, що клопотання та подані документи не відповідають вимогам ст. 32 та ст. 121 Земельного кодексу України. Представник стверджує, що подане клопотання та документи, відповідають статтям 118, 121 Земельного кодексу України, а тому просив задовольнити даний позов.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю.

Представник відповідача до суду надав відзив, в якому містяться заперечення щодо задоволення адміністративного позову. В наданому запереченні зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовило позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки відповідно до п. 5.6 статуту ФГ ОСОБА_2В. член ФГ має право отримати безоплатно у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності не наданих у власність або користування іншим особам, а також за рахунок земельних ділянок, наданих у постійне користування чи оренду господарству, його засновнику або члену (за наявності їх згоди) у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Журавської сільської ради Городищенського району Черкаської області у відповідності до ст. 118, 121 Земельного кодексу України та ст. 13 Закону України Про фермерське господарство . Зокрема, статутом фермерського господарства визначено, що місцезнаходження господарства є Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів, а земельну ділянку позивач має намір отримати в адміністративних межах Ярославської сільської ради. Таким чином, подані документи до Головного управління не відповідають вимогам ст. 32 та ст. 121 Земельного кодексу. Крім того, представник у відзиві зазначив, що прохальна частина клопотання не містить відомостей про цільове призначення земельної ділянки. З огляду на вищевикладене, Головне управління вважає свою відповідь законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає до скасування.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Після проведення судового засідання, суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Фермерське господарство ОСОБА_2В. , код ЄДРПОУ 34118159, зареєстроване 14.08.2006, місцезнаходження: 20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів.

У відповідності до п. 2.2 статуту ФГ ОСОБА_2В. , ОСОБА_1 є членом фермерського господарства.

Згідно довідки Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 16.02.2018 № 32, ФГ ОСОБА_2В. фактичним місцем ведення господарської діяльності є адміністративна територія Ярославської сільської ради, де зазначене господарство обробляє орендовану землю площею 30,0034га.

Згідно довідки Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 20.02.2018 № 157, повідомлено, що на території сільської ради ФГ ОСОБА_2В. земельних ділянок в оренді чи власності не має, виробничу діяльність на адміністративній території ради не здійснює.

29.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель наданих в тимчасове користування ФГ «ОСОБА_2В.» на території Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області, а саме № 7125789200:03:003:0056, орієнтовним розміром 3,31га.

У відповідності до зазначених додатків, до клопотання було подано:

-витяг з ДРРПНМ;

-витяг з статуту ФГ «ОСОБА_2В.» ;

-нотаріально посвідчене погодження землекористувача ФГ «ОСОБА_2В.» на вилучення частини земельної ділянки;

-довідка від 30.06.2017 № 31-23-0.360-254/114-17;

-довідка 6-зем;

-копія паспорта та ідентифікаційного номеру;

-довіреність.

Також судом встановлено, що у відповідності до довідки відділу у Шполянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 30.06.2017 № 31-23-0.360-254/114-17, середній розмір частки (паю) по Ярославській сільській раді Шполянського району Черкаської області, становить 3, 31га.

Крім того, ФГ «ОСОБА_2В.» надано згоду на вилучення земельної ділянки, кадастровий № 7125789200:03:003:0056, що перебуває у користуванні ФГ «ОСОБА_2В.» (договір оренди від 14.03.2007 що зареєстрований 25.11.2016 в ДРРПНМ за № 17649634) у розмірі частки (паю) по Ярославській сільській раді Шполянського району Черкаської області на користь членів ФГ «ОСОБА_2В.» , зокрема - ОСОБА_1

Листом від 05.12.2017 за № 10427/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило позивача, що заява та документи не відповідають статтям 32, 121 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішення позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення фермерського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (пункт «а» частини 3 статті 22 ЗК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство» закріплено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 31 ЗК України, землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно статті 32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Статтею 121 ЗК України унормовано, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах - для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради.

Частинами 6, 7 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи, з метою одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства позивачем подано до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відповідне клопотання (вх.№22774/0/5-17-СГ від 29.11.2017), до якого додано передбачені статтею 118 ЗК України документи.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області, посилається на те, що ФГ «ОСОБА_2В.» розташоване на території Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, а позивач має намір отримати частку (пай) земельної ділянки, яка знаходиться на території Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області, що не узгоджується зі ст. 32, 121 ЗК України.

Суд не погоджується з даним твердженням представника відповідача, оскільки стаття 32, 121 ЗК України, встановлює лише розмір частки (паю) яку має право отримати член сільськогосподарського підприємства на території відповідної сільської ради і виключає взаємозв'язок розташування ФГ з набуттям права власності на пай члена ФГ.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області є протиправною.

Щодо тверджень представника відповідача про відсутність у клопотанні ОСОБА_1 відомостей про цільове призначення земельної ділянки, останнє спростовується наявними матеріалами справи, а саме клопотанням від 29.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки, де чітко визначено для фермерського господарства .

Окрім того, суд не бере до уваги статут ФГ "ОСОБА_2В.", оскільки відомості які містяться в останньому не можуть суперечить нормам Закону.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель наданих в тимчасове користування ФГ «ОСОБА_2В.» на території Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області, суд зазначає.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надати дозвіл, або ні, оскільки правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

На підставі викладеного суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Щодо встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З даного приводу, суд зазначає, що підстави для застосовування судового контролю за виконанням судового рішення відсутні, оскільки доказів можливого не виконання відповідачем рішення суду не надано. Таким чином, у задоволенні прохання позивача зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З даного проводу суд зазначає, що оскільки встановлення судового контролю входить виключно до повноважень суду і не відносить до вимог заявлених до суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань повний розмір судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.12.2017 за № 10427/6-17 щодо надання ОСОБА_1 (20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 3,31га із земель наданих в тимчасове користування ФГ ОСОБА_2В. в адміністративних межах Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання за вх. № 22774/0/5-17-СГ від 29.11.2017 та надати ОСОБА_1 (20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) дозвіл на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 3,31га із земель наданих в тимчасове користування ФГ ОСОБА_2В. в адміністративних межах Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_1 (20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя П.Г. Паламар