Постанова

від 15.03.2018 по справі 467/1102/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №467/1102/17 15.03.2018

Провадження №22-ц/784/409/18

Провадження №22-ц/784/409/18

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Миколаїв

Справа № 467/1102/17

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шаманської Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Лівінського І.В.

із секретарем - Яценко Л. В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Кірімовою О.М. 28 грудня 2017 року в приміщенні цього ж суду , повний текст складено 28 грудня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ Агрофірма Вісла про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього.

В обґрунтування позову зазначала, що між ТОВ Агрофірма Вісла та від імені батька позивача - ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки без дати, який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди у Миколаївській регіональній філії за № 040600500373 від 29 травня 2006 року та додатковий договір № 428 від 14 вересня 2007 року, який зареєстровано у Арбузинському реєстраційному секторі № 5 від 22 серпня 2007 року за № 040700500445.

30 жовтня 2016 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 8,4765 га, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4820382601:03:000:0070. ОСОБА_1, як донька померлого, прийняла спадщину та 19 вересня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку.

Посилаючись на те, що даний договір оренди батько позивача не підписував, підпис в договорі виконаний іншою особою, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила визнати недійсним договір оренди землі, укладений від імені ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Вісла , який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії за № 040600500373 від 29 травня 2006 року.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 грудня 2017 року позов задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки протягом строку дії оспорюваного договору, він виконувався обома сторонами та орендодавець протягом 2006-2017 років отримував орендну плату, просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України дійсним є договір, якщо сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За загальним правилом, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Статтею 14 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на час укладення договору, передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

У разі невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, такий правочин, згідно з вимогами ч.1 ст. 215 та ч. 3 ст. 203 ЦК України, є недійсним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 8,4765 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4820382601:03:000:0070, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 вересня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1270.

Раніше зазначена земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 111-МК № 033647 від 3 грудня 2001 року батьку позивача ОСОБА_2 (а.с. 5), який помер 30 жовтня 2016 року (а.с. 4).

За договором (без дати), укладеним від імені ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Вісла , вищезазначена земельна ділянка була передана в оренду відповідачу строком на десять років. Договір оренди зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії за № 040600500373 від 29 травня 2006 року (а.с. 49-50).

Проте, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним зазначеного договору оренди земельної ділянки, позивачка наполягала на тому, що договір оренди батько не укладав, а підпис від його імені виконано іншою особою.

З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_2 також звертався з такими вимогами до суду про визнання недійсним договору оренди. Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 грудня 2016 року його позов залишено без розгляду.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 12 грудня 2017 року № 17-1226 (а.с.60-64), рукописний текст Шарата від імені ОСОБА_2 у графі Підпис в розділі Реквізити сторін. Орендодавець договору оренди землі, укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Вісла від 2005 року зареєстрованого у книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії за № 040600500373 від 29 травня 2006 року (а.с. 49-50) виконаний не самим ОСОБА_2, а іншою особою.

За такого, договір оренди землі, укладений від імені ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Вісла не може вважатися таким, що відповідає волевиявленню ОСОБА_2 та вимогам закону.

До того ж, в матеріалах справах відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 погодився саме на такі умови договору оренди належної йому земельної ділянки.

З урахуванням викладеного та положень ст. ст. 203 , 215 ЦК України , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оспорюваний договір оренди землі, який було підписано від імені власника земельної ділянки ОСОБА_2 іншою особою, яка на момент підписання цієї угоди не мала на це жодних повноважень, є недійсним, як такий що не відповідає волевиявленню сторони правочину.

Доводи ТОВ Агрофірма Вісла про те, що протягом строку дії оспорюваного договору, він виконувався обома сторонами та орендодавець протягом 2006-2017 років отримував орендну плату не можуть безперечно свідчити про волевиявлення сторони на укладання договору оренди саме на таких умовах, а виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла залишити без задоволення , а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: В.В. Коломієць

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 16 березня 2018 року.