Постанова

від 06.03.2018 по справі 419/1618/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Мартинюк В.Б.

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 419/1618/17

Провадження № 22ц/782/71/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Коновалова В.А.

за участю секретаря судового засідання Єгорової О.П.

учасники справи:

позивач - СВК Батьківщина

представник позивача - Ільков Дмитро Віталійович

відповідач - ОСОБА_3

представник відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

СВК Батьківщина

на рішення

Новоайдарського районного суду Луганської області від 21 грудня 2017 року, ухваленого у складі судді Мартинюка В.Б. в залі судових засідань Новоайдарського районного суду Луганської області в смт. Новоайдар

у справі за позовом

СВК Батьківщина до ОСОБА_3 про поновлення (продовження) дії договору оренди

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року СВК Батьківщина звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про поновлення (продовження) дії договору оренди.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 11.12.2009 року між ОСОБА_3 та СВК Батьківщина укладено договір на оренду земельної ділянки площею 6,0768 га (у тому числі ріллі 6,0768 га), кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2.

Строк дії договору земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів та території, яка за даними державного земельного кадастру враховується на території Чабанівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області 7 років.

Державну реєстрацію договору проведено у Новоайдарському відділі державної реєстрації, про що у Державному реєстрі земель Комітету України по земельних ресурсах вчинено запис 11.12.2009 року за №040942100024, тому строк дії договору оренди встановлюється до 11.12.2016 року.

Протягом строку дії договору оренди земельної ділянки СВК Батьківщина виконував прийняті на себе за договором зобов'язання (сплачував орендну плату, використовував земельну ділянку за її цільовим призначенням, тощо).

11 вересня 2016 року позивач повідомив відповідача про його бажання продовжити строк дії договору оренди, про що свідчить направлення відповідачу листа-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки від 11.12.2009 р. на тих самих умовах та на той самий строк. 03.11.2016 р. також було спрямовано лист-повідомлення та додаткову угоду відповідачу повторно.

Відповідач ОСОБА_3 не заперечував щодо продовження строку дії договору оренди, про що свідчать його дії за замовчуванням щодо не витребування земельної ділянки з користування СВК Батьківщина та те, що він до теперішнього часу не звернувся до СВК Батьківщина з приводу повернення земельної ділянки та підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, оскільки невід`ємною частиною договору є акт приймання передачі об`єкту оренди.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 21 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог СВК Батьківщина до ОСОБА_3 про поновлення (продовження) дії договору оренди відмовлено.

Рішення суду першої інстанції прийнято на підставі того, що відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено. ОСОБА_3 14.09.2016 р. та 28.10.2016 р. направляв на адресу СВК Батківщина повідомлення про те, що він не має наміру продовжувати дію договору оскільки планує використовувати земельну ділянку для власних потреб, що підтверджується повідомленням про розірвання договору, описами вкладення у цінні листи, відповіддю на лист повідомлення №144 від 11.09.2016 р. З огляду на дату реєстрації, термін спірного договору оренди земельної ділянки сплинув 11.12.2016 року, позовні вимоги СВК Батьківщина про поновлення (продовження) дії договору оренди не підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі СВК Батьківщина , ставиться питання про скасування рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 21 грудня 2017 року з підстав неправильного застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що орендар у визначений, ст. 33 Закону України Про оренду землі , строк, письмово листами повідомленнями від 11.09.2016 року та 03.11.2016 року з проектом додаткової угоди до договору оренди землі, поштою повідомив орендодавця про намір поновлення дії договору. СВК Батьківщина надано суду документи, що підтверджують факт своєчасної сплати ОСОБА_3 орендної плати за весь час оренди. Письмових повідомлень та усних заяв від орендодавця, про припинення договору оренди, не надходило. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до абз. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У судовому засіданні, Ільков Д.В. представник СВК Батьківщина , доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 просив відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 12 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 11.12.2009 року між ОСОБА_3 та СВК Батьківщина укладено договір на оренду земельної ділянки площею 6,0768 га (у тому числі ріллі 6,0768 га), кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2.

Строк дії договору земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів та території, яка за даними державного земельного кадастру враховується на території Чабанівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області 7 років.

Відповідно до акту прийому-здачі земельної ділянки СВК Батьківщина прийняв, а ОСОБА_3 передав земельну ділянку площею 6,0768 га, на виконання вимог договору оренди земельної ділянки.

ОСОБА_3 14.09.2016 р. та 28.10.2016 р. направляв на адресу СВК Батківщина повідомлення про те, що він не має наміру продовжувати дію договору оскільки планує використовувати земельну ділянку для власних потреб, що підтверджується повідомленням про розірвання договору, описами вкладення у цінні листи, відповіддю на лист повідомлення №144 від 11.09.2016 р.

СВК Батьківщина листами повідомленнями від 11.09.2016 року та 03.11.2016 року з проектом додаткової угоди до договору оренди землі, поштою повідомляв орендодавця про намір поновлення дії договору.

Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства - Земельним кодексом України , Законом України Про оренду землі .

Частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України Про оренду землі до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як встановлено частиною 4 статті 33 Закону України Про оренду землі , при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена частиною 1 статі 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Так, для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендареві про наявність заперечень та своє рішення.

Разом із цим частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому разі закон також вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (частина 8 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до частини 7 статті 33 Закону України Про оренду землі у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Таким чином, для поновлення договору оренди землі відповідно до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі № 6-219 цс 14.

Отже, стаття 33 Закону України Про оренду землі визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об'єднує два випадки поновлення такого договору, обов'язковим в яких є укладення додаткової угоди.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Проте, встановлені обставини справи, свідчать, що відповідач своєчасно та в належний спосіб повідомив позивача про намір використовувати земельну ділянку для власних потреб.

Після закінчення терміну договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Однак, позивачем не надано доказів, що земельна ділянка буде знову передаватися в оренду, що свідчитиме про порушення власником вимог, встановлених ст. 33 Закону України Про оренду землі .

За таких обставин, суд першої інстанції, зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог СВК Батьківщина .

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу СВК Батьківщина залишити без задоволення.

Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 21 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 березня 2018 року.

Головуючий

Судді: