Постанова
від 13.11.2009 по справі 2-а-3207/09
ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія:

                                                                                                           Справа № 2- а - 3207/ 2009р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 листопада  2009 р.                       Глухівський міськрайсуд Сумської області

в складі: головуючого судді                                ЧАБАК І.О.                                                  

                       при секретарі                                         ЧИЛІКІНОЇ  А.М.  

                                               

 розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Глухов і справу  за  адміністративним  позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду  України  Глухівському районі  про стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, -      

                                                                         

                                                                    В С Т А Н О В И В :

    Позивачка   ОСОБА_1  звернулась  до суду з даним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області, в якому просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2008 роки в сумі 2762 грн. 50 коп.

         В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася  на те, що вона належить    до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року має право на отримання соціальної  допомоги в розмірі 30%  від мінімального розміру від пенсії за віком.

Відповідач в супереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення закону України  «Про  державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», не здійснили нарахування та виплату  відповідного підвищення  до пенсії.

 Відповідач надав  заперечення на позов і  просить суд в задоволенні  позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що  Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/ 2007 стосувалось лише Закону України «Про  державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про  державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідача, Рішення Конституційного Суду  України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період  до 09 липня 2007 року не поширюється.

Крім того, відповідач вважає, свої дії щодо невиплати позивачці доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких повинні здійснюватися  ці виплати  та, який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосувати при обчисленні таких доплат. При цьому відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову, щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини  1 цієї статті застосовується  виключно для визначення  розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

Також, відповідач наполягав на відмові в задоволенні  позову через пропущення позивачкою  строку  звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного  ч. 2 ст. 99 КАС України.

 В судове засідання позивачка та представник відповідача не з’явилися, про час  та місце  слухання  справи були повідомлені своєчасно та належним  чином,  надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд вирішив можливим  розглянути справу  у відсутність  сторін на підставі наявних у справі  доказів.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пенсійне  посвідчення № 480132., підтверджує, що позивачка має статус «Дитина війни».(а.с. 7)

 Враховуючи зазначений статус позивачки , вона, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення  до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Із заперечень УПФУ в Глухівському районі Сумської області, встановлено, що відповідач не здійснює позивачці  зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищення пенсії категорії  громадян, які мають статус дітей війни, крім того, в запереченні відповідач посилається, що з 01.01.2008 р. позивачці виплачується підвищення до пенсії як «Дитині війни» в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове  забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

            Стосовно позовних вимог, щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

          Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього закону, було зупинено.

           Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ( справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що  не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням  ст. 111 цього Закону.

            Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів, у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статтей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є  обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

            Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, інші закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

            Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Глухівському районі  Сумської області повинен був нарахувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом  України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України», ця норма втрачає чинність та не підлягає  застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачці  відповідні доплати.

               Що стосується вимог позивачки про зобов’язання відповідача виплачувати їй в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то, суд вважає, такі вимоги частково обгрунтованими, виходячи з наступного.

               Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється  дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або  щомісячного довічного утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсії, виплачується підвищення  у розмірі надбавки, установленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання  підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором за одним із законів.

                З 01 січня 2008 року позивачці було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується розрахунком, наданим Управлінням Пенсійного фонду України в Глухівському районі  Сумської області від  21.09.2009 р.  (а.с. 11-13).

                Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за 10-рп/ 2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положення п. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета  та змісту  закону про  Державний бюджет  України), визнано таким, що не вдповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

                Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів, у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статтей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

                 Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22. 05. 2008 року УПФУ в Глухівському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати  позивачці доплату та пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо  неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону  України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач  з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком.

                Між тим, до 22.05.2008 року, тобто, до ухвалення  зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення  змін до деяких  законодавчих актів України»,  діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому, позовні вимоги, щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, задоволенню не підлягають.

             Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини  і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

             Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з  мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

              Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні  порядку здійснення доплат особам, які мають статус «дітей війни» не може бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.

           Щодо доводів, стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’зкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

            Сторонами по справі не заперечується, що позивачка,  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання  доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

             За чинним законодавством розмір пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’зкове державне  пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

            З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача,                                   щодо застосування положення ч. 3 ст.28 зазначеного Закону, з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови   в реалізації позивачкою  конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

             Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів, щодо забезпечення  виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції  України та зазначеною нормою Закону.

               Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача, щодо невизначеності  на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

               Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленному  порядку його територіальні управління. Відповідно  до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок  пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

               Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки,  передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Глухівському районі  Сумської області.

              Розраховуючи розмір виплат, які необхідно нарахувати і виплатити позивачці, суд вважає, слід здійснити  виходячи з вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний  захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове страхування»,  відповідно до ст. 62 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» і ст. 58 ЗУ Про державний бюджет на 2008 рік», якими визначено по окремим періодам прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність.

                Виходячи з вищевикладеного позивачці  підлягає  нарахуванню і виплаті за 2007 рік     з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.:

                 Липень 406:100х30%= 121 грн. 80 коп. на місяць на 1 день=121,80:31=3,93 грн., а з 09.07. по 31.12. (31-8)=23 дня х 3,93 грн.=90,39 грн.

                 Серпень (повний місяць)= 406:100х30=121,80 грн.

                 Вересень  406:100х30=121,80 грн.

                 Жовтень  411:100х30=123,30 грн.

                 Листопад  411:100х30=123,30 грн.

                 Грудень  411:100х30=123,30 грн.

                 Всього за 2007 рік: 703 грн. 89 коп.

                 Згідно письмових пояснень відповідача за 2007 рік  ці нарахування і виплати не проводились.

                 За 2008 рік позивачці  підлягають нарахуванню і виплаті за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.:

                   За травень 481:100х30%=144,30:31 день = 4,65 х10 днів=46,50 грн.

46,50 грн. за 10 днів (травень) - 30%; 10% виплатили, слід стягнути 20%, які             дорівнюють 31 грн.

                  За червень 481:100х30=144,30 грн. - вже виплачені УПФ 48,10 грн.=96,20 грн.  

                  За липень  482:100х30= 144,60 грн. - вже виплачені УПФ 48,20 грн.=96,40 грн.  

                  За серпень 482:100х30= 144,60грн. - вже виплачені УПФ 48,20 грн.=96,40 грн.

                  За вересень 482:100х30=144,60 грн. - вже виплачені УПФ 48,20 грн.=96,40 грн.

                  За жовтень 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.

                  За листопад 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.

                  За грудень 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.

                  Всього за 2008 рік:  715 грн. 20 коп.

                                   

                 Всього за 2007 і 2008 роки підлягає нарахуванню та виплаті: 703,89 грн. +                + 715,20 грн. = 1419,09 грн.

                 Виходячи з вищезазначеного, зважаючи на те, що нарахування і виплату пенсії здійснюють органи Пенсійного фонду, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивачки  в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити позивачці  невиплачене підвищення до пенсії  як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначена в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року: в сумі 703,89 грн., та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням вже отриманих позивачкою сум підвищення до пенсії у 2008 році за період з 22 травня 2008 року по 31  грудня 2008 року, в сумі 715,20 грн., а всього зобов’язати відповідача виплатити позивачці 1419,09 грн.  

                 Суд відхиляє заяви відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачкою  строку для звернення  до адміністративного суду з позовом, через наступне.

                Порушення прав позивачки , за захистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Таким чином, суд, не вбачає пропущення позивачкою строку звернення  до суду за захистом  свого права, щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

                  Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки,  за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області, по невиконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.

                На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

  П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області  про поновлення   пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»  -  задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в  Глухівському районі Сумської області – протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 703 грн. 89 коп. та за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням вже нарахованої і виплаченої суми за  2008 рік, – 715 грн. 20 коп., а всього - 1419 грн. 09 коп.

В іншій частині позовних вимог   ОСОБА_1   – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Глухівського міськрайсуду  Сумської області протягом 10 днів з дня проголошення  постанови.

      Апеляційна скарга на  постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви  про апеляційне оскарження до  Харківського апеляційного адміністративного суду через Глухівський міськрайсуд Сумської області.

             Повний текст рішення виготовлений  18 листопада 2009 року.

 Суддя /підпис/

 Копія вірна :

               СУДДЯ  ГЛУХІВСЬКОГО

          МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                       ОСОБА_2

                                                      Д О В І Д К А

       

               Постанова Глухівського міськрайонного суду Сумської області від  13 листопада 2009 року  за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду  України в Глухівському районі  про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни та поновленні пропущеного строку для звернення до суду не набрала законної сили.

      СУДДЯ ГЛУХІВСЬКОГО

МІСЬКРАЙОНННОГО СУДУ                                                   ОСОБА_2

     Справа № 2-а-3207/09

П О С Т А Н О В А

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    (резолютивна частина)

            13 листопада    2009 року                                                                                            м. Глухів

                           Глухівський міськрайонний суд Сумської області

    В складі : головуючого судді                       ЧАБАК І.О.

             При секретарі                                ЧИЛІКІНІЙ А.М

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом     ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в  Глухівському районі  Сумської області    про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду .

      Керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

  П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області  про поновлення   пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»  -  задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в  Глухівському районі Сумської області – протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 703 грн. 89 коп. та за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням вже нарахованої і виплаченої суми за  2008 рік, – 715 грн. 20 коп., а всього - 1419 грн. 09 коп.

В іншій частині позовних вимог   ОСОБА_1   – відмовити.

    Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення повного тексту постанови  та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції з одночасним направленням  її копії до суду апеляційної інстанції.

    Постанова суду набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

Повний текст постанови буде виготовлений   18 листопада     2009  року.

    СУДДЯ

       

                                                                                                   

   НАЧАЛЬНИКУ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В  ГЛУХІВІСЬКОМУ РАЙОНІ

                       ОСОБА_3

    Глухівський  міськрайонний суд направляє копію постанови від 13 листопада     2009 року  за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі  про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  дітям війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду  для відома.

    Додаток Копія постанови  на  3 арк.    

    СУДДЯ ГЛУХІВСЬКОГО МІС ЬКРАЙСУДУ                             ОСОБА_2

   

ОСОБА_1

41460 вул. Радянська,21 с.Перемога

 

    Глухівський міськрайонний суд направляє копію постанови  від  13 листопада   2009 року за Вашим позовом  до Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  дітям війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду для відома.

    Додаток: копія постанови  на 3 арк.

    СУДДЯ ГЛУХІВС ЬКОГО МІСЬКРАЙСУДУ                                    ОСОБА_2

                                               

Дата ухвалення рішення13.11.2009
Оприлюднено04.01.2010
Номер документу7278223
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2-а-3207/09

Ухвала від 16.03.2012

Адміністративне

Апеляційний суд Сумської області

Ведмедь Н. І.

Постанова від 23.12.2009

Адміністративне

Ленінський районний суд міста Севастополя

Левадко Світлана Іллівна

Постанова від 04.12.2009

Адміністративне

Торезький міський суд Донецької області

Куракова Вікторія Валентинівна

Постанова від 03.09.2009

Адміністративне

Приморський районний суд м.Одеси

Ярош Світлана Володимирівна

Постанова від 10.12.2009

Адміністративне

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова

Шевченко Сергій Володимирович

Постанова від 21.12.2009

Адміністративне

Петровський районний суд м.Донецька

Казначеєв Е.Г.

Постанова від 17.12.2009

Адміністративне

Петровський районний суд м.Донецька

Казначеєв Е.Г.

Постанова від 13.11.2009

Адміністративне

Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Чабак Ірина Олександрівна

Ухвала від 23.12.2009

Адміністративне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова Валентина Миколаївна

Ухвала від 15.12.2009

Адміністративне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова Валентина Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні