Рішення

від 24.01.2018 по справі 631/562/17

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/562/17

провадження № 2/631/295/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року селище міського типу ОСОБА_1

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Євсюкової О. В.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої на підставі нотаріально посвідчених довіреностей діє ОСОБА_3, до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОСОБА_4 ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу ОСОБА_5 Про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини , -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої на підставі нотаріально посвідчених довіреностей діє ОСОБА_3, до Нововодолазької селищної ради Харківської області, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу ОСОБА_5 Про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (вхідний № 1739/17 від 05.08.2017 року), на обґрунтування якого зазначено, що 10.08.2007 року ОСОБА_6 у присутності державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_7 склав заповіт на користь ОСОБА_2, яким заповів їй житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресом: Харківська, область, Нововодолазький район, село Новоселівка, вулиця Індустріальна, будинок № 11-а. 19.12.2012 року ОСОБА_6 померла. Після її смерті в неї залишилась єдина донька - ОСОБА_2, яка є єдиним її спадкоємцем. ОСОБА_2 протягом тривалого часу не спілкувалася зі спадкодавцем за її життя та не підтримувала тісних родинних зав'язків, отже не знала про існування об'єктів нерухомого майна, які належали спадкодавцю на праві приватної власності, проте надавала фінансову допомогу. Також, вона не знала і не могла знати про існування заповіту, який був складений на її користь. Оскільки вона фактично довідалась про наявність спадкового майна, яке залишилося після смерті її рідної мати ОСОБА_6 та заповіту від 10.08.2007 року у травні 2017 року, то одразу звернулась до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини від 27.06.2017 року, в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та за законом на майно померлої 19.12.2012 року ОСОБА_6 26.06.2017 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу ОСОБА_5 було зареєстровано спадкову справу за № 60848984 (у нотаріуса № 97/2017) та в цей же день відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом внаслідок пропуску шестимісячного строку з часу відкриття спадщини. Однак позивач після смерті спадкодавця проходила інтенсивне лікування у медичних закладах України. 17.01.2013 року, знаходячись на автостанції у селищі міського типу ОСОБА_1 Харківської області, внаслідок падіння отримала закритий перлом шийки правого стегна. 24.01.2013 року їй здійснено оперативне хірургічне втручання, а саме: проведено операцію шийки правого стегна з кріпленням гвинтами, після здійснення оперативного втручання знаходилась на лікуванні з 19.01.2013 року по 13.02.2013 року в Нововодолазькій районній лікарні. Оскільки травма, отримана нею відноситься до тяжких, які потребують тривалого лікування та реабілітації, то протягом 2013 року була змушена проходити подальше лікування та реабілітацію в медичних закладах, що змусило витрачати значні фінансові ресурси на відновлення її фізичного здоров'я та призвело до відсутності грошових коштів. Отже тяжка хвороба, тяжкий фінансовий стан, викликаний тривалим і дорогим лікуванням, а також не обізнаність у наявності спадкової маси і заповіту, є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, а тому цей строк може бути поновлений судом. Просила визнати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та встановити їй додатковий строк, який буде достатній для подачі заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її матері - ОСОБА_6 (а. с. 2 - 5).

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, скористалась правом, наданим їй частиною 1 статті 58 Цивільного кодексу України, щодо участі у справі через свого представника за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_8

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_8, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності (бланк серії НМО № 484603) до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, зареєстровану під вхідним № 364/18-вх від 24.01.2018 року, з проханням справу розглянути за його відсутності з урахуванням того, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі. Крім того, він також надав письмові поясненні, з яких вбачається, що після отримання позивачем закритого перелому шийки правого стегна та проведення оперативного втручання, вона знаходилась на лікарняному. ОСОБА_2 хоча і не була визнана інвалідом за результатами огляду медико-соціальною експертною комісією на підставі акту огляду № 945, проте їй було рекомендовано продовження лікування на підставі лікарняного листа, а також нагляд у лікаря травматолога. Більш того, згідно з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (видається інваліду) серія 12 ААА № 128684, що видана КЗОЗ Обласний центр психологічної експертизи міжрайонна спеціалізована психіатрична медико-соціальна експертна комісія № 1 від 28.04.2016 року, позивача було визнано інвалідом II групи з 01.05.2016 року. Починаючи з 01.05.2016 року ОСОБА_2 є інвалідом II групи у зв'язку з наявністю в неї психіатричного захворювання, в основі якого лежать складні патологічні функціонально-структурні (нейрообмінні, нейромедіаторні, дистрофічні, диструктивні) процеси як в центральній нервовій системі, так і в усьому організмі, характеризуються порушенням психічної діяльності людини і призводять до страждань або порушення здатності функціонувати в житті. Оскільки, офіційний процес встановлення інвалідності у відповідності до вимог чинного законодавства відбувся тільки 28.04.2016 року та зважаючи на те, що захворювання позивача відноситься до психіатричних захворювань, прояви якого мали місце набагато раніше офіційного констатування захворювання медико-соціальною експертною комісією, то можна резюмувати те, що позивач з поважних причин пропустив строк прийняття спадщини.

Представник відповідача - Нововодолазької селищної ради Харківської області - у судове засідання теж не з'явився, про місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, однак від селищного голови надійшов лист, зареєстрований за вхідним № 3305/17-вх від 10.11.2017 року, із проханням справу розглянути за їх відсутності, зазначивши, що вони не заперечують проти задоволення позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача - приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 у судове засідання теж не з'явилась, про місце та час розгляду справи була сповіщена своєчасно та належним чином, надала суду лист, зареєстрований за вхідним № 3141/17-вх від 03.11.2017 року, в якому просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання сторонами особистих пояснень не має й у судовому процесі бере участь представник позивача, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об'єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з'ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони та їх представники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій ОСОБА_1 та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Крім того, згідно пункту 9 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання нею чинності.

Таким чином, ця цивільна справа підлягає розгляду за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Зі Свідоцтва про народження (серії ІV-УР № 2306137), виданого 06.03.1963 року Нововодолазькою сільською радою Харківської області, вбачається, що ОСОБА_9 народилась 19.02.1963 року у селищі міського типу ОСОБА_1 Харківської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 06.03.1963 року зроблено відповідний запис за № 41, та її батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_6 (а. с. 16).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (серії ІІI-ВЛ № 422351), виданого 14.05.1989 року Палацом одруження Центральний міста Харкова, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 уклали шлюб 14.05.1989 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу в цей день зроблено запис за № 1187. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_11, дружини - ОСОБА_11 (а. с. 53).

Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_7 10.08.2007 року (бланк серії ВЕТ № 399153) та зареєстрованого в реєстрі за № 1488, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на випадок її смерті зробила таке розпорядження: належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Новоселівка, вулиця Індустріальна, № 11-а, Нововодолазького району Харківської області, заповідає ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 22).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 10659900, виданого 10.08.2007 року Нововодолазькою державною нотаріальною конторою, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація заповіту, номер у спадковому реєстрі 42922425, який зберігається у Нововодолазькій державні нотаріальній конторі Харківської області та заповідачем зазначено ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 23).

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15846539 від 07.09.2007 року вбачається, що власником житлового будинку з надвірними будівлями на земельній ділянці селищної ради Нововодолазького району Харківської області по вулиці Індустріальна, будинок № 11-а, в селі Новоселівка є ОСОБА_6 (а. с. 24 - 25).

Відповідно до рішення Нововодолазької селищної ради Харківської області від 20.05.2008 року № 1624, ОСОБА_6 передано у безоплатну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд площею 0,2500 га та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в селі Новоселівка, вулиця Індустріальна, будинок № 11-а (а. с. 29 - 30).

27.06.2008 року на ім'я ОСОБА_6 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 064664), відповідно до якого вона є власником земельної ділянки, площею 0,1702 гектарів, кадастровий № 6324255101:00:001:0032, яка розташована за адресом: вулиця Індустріальна, будинок № 11-а, село Новоселівка Нововодолазького району Харківської області. Зазначений Державний акт видано на підставі рішення Нововодолазької селищної ради від 20.05.2008 року № 1624 (а. с. 31 - 32).

Як убачається зі Свідоцтва про смерть (серії І-ВЛ № 381008), виданого Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 21.12.2012 року, ОСОБА_6 померла 19.12.2012 року у віці 72 роки у селі Просяне Нововодолазького району Харківської області, про що 21.12.2012 року складено відповідний актовий запис № 33 (а. с. 33).

З виписки із історії хвороби № 250, наданої КМУ Центральна міська лікарня селища міського типу ОСОБА_1, вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у травматологічному відділенні з 19.02.2013 року по 13.02.2013 року з діагнозом: закритий вколочений перелом шейки правого стегна (а. с. 21).

Відповідно до консультативного висновку № 778801 від 15.04.2013 року, виданого Національною академією медичних наук України Державної установи Інститут патології хребта та суглобів імені професора Ситенка на ім'я ОСОБА_2, її стан після МОС перелому шейки правого стегна у процесі консолідації. Посттравматичний деформуючий кокс артроз справа - першого ступеня. Хронічний синовит правого тазостегнового суглоба. Виражений больовий синдром, значне обмеження функції правої нижньої кінцівки. Та їй було рекомендовано ходіння з милицями (костилях) дозовані навантаження, сольові ванни, ЛФК та вживання медичних препаратів, що втамовують біль та здійснюють лікування пошкоджених кінцівок (а. с. 19).

Згідно комп'ютерної томографії № 44432 від 13.05.2013 року при обстеженні правого тазостегнового суглоба ОСОБА_2 виявлено ознаки стану після оперативного лікування, формування посттравматичного правостороннього кокс артрозу 1 ступеня, хронічного сановита правого тазостегнового суглоба (а. с. 20).

Відповідно до повідомлення від 22.05.2013 року при первинному огляді ОСОБА_2 продовжено лікування за листом непрацездатності на підставі акту № 945 огляду ВТЕК.

Довідкою про огляд медико-соціальною експертною комісією (серії 12 ААА № 128684) виданою 28.04.2016 року Комунальним закладом охорони здоров'я Обласний центр психологічної експертизи встановлено, що ОСОБА_2 при огляді 28.04.2016 року встановлена друга група інвалідності за загальним захворюванням. Запропоновано легка праця без психоемоційної напруги (а. с. 54).

Як убачається з постанови приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 від 26.06.2017 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та свідоцтва про право на спадщину за законом на дві ділянки померлої 19.12.2011 року її матері ОСОБА_6, у зв'язку із неподанням заяви про прийняття спадщини протягом строку , встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України (а. с. 7 - 8).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 48207854, виданого 26.06.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_5, внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи, номер у спадковому реєстрі 60848984 (номер у нотаріуса № 96/2017), яка зберігається у приватного нотаріуса селища міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_5 та спадкодавцем є ОСОБА_6, яка померла 19.12.2012 року (а. с. 14).

Згідно довідки сільського голови виконавчого комітету Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 26.06.2017 року № 328, померла ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно була зареєстрована за адресом: проспект Московський, будинок № 65, село Просяне Нововодолазького району Харківської області, - й по день смерті 19 грудня 2012 року вона проживала одна (а. с. 15).

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

Частиною 1 статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частини 1 статті 1217 цього ж кодексу).

З огляду на зміст статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу

Приписами статті 1258 цивільного кодифікованого закону України роз'яснено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього кодексу.

Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Таким чином, позивач є спадкоємцем першої черги за законом та, відповідно, за заповітом.

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 зазначеного вище кодексу).

Частини 1 та 2 статті 1270 Цивільного кодексу України передбачають, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому, як визначено у частина 2 статті 1220 цього ж нормативно-правового кодифікованого акту часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до правил, обумовлених частиною 1 та 3 статті 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємиць протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ними заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_2 впродовж встановленого законом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, тобто у період з 19.12.2012 року по 19.05.2012 року, не прийняла її з об'єктивних причин, викликаних тяжким фізичним та психічним захворюваннями, а тому суд приходить до висновку про те, що строк для прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин і вважає за можливе надати додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини, тобто протягом трьох місяців з часу набрання рішенням законної сили.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає компенсації (відшкодування) понесених нею і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1216, 1217, 1220, 1223, 1258, 1265, 1268 - 1270 та 1272 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями), Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 48, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 83, 89, 128 - 131, 133, 141, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 і пунктами 8, 9 й підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої на підставі нотаріально посвідчених довіреностей діє ОСОБА_3, до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОСОБА_4, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу ОСОБА_5 Про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визнати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та встановити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк, достатній для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її матері - ОСОБА_6, померлої 19.12.2012 року, - протягом трьох місяців з часу набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач : ОСОБА_2, місце проживання чи перебування (провулок Руставелі, будинок № 11, місто Харків, 61001), реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_1), паспорт громадянина України (серія МК № 244879);

Відповідач : НОВОВОДОЛАЗЬКА ОСОБА_4 ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження (вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04397997).

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору, підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику й оголошено публічно 24.01.2018 року.

Повне рішення складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 05.02.2018 року.

Суддя: С. В. Мащенко