Рішення

від 15.03.2018 по справі 826/14896/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року № 826/14896/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет

до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Київській області

третя особа Дарницький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БК Маркет (далі по тексту - позивач, ТОВ БК Маркет ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Київській області (далі по тексту - відповідач, Департамент), третя особа - Дарницький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - третя особа, Дарницький РДВС ГТУЮ у місті Києві), в якому просило скасувати постанову №З-0206/4-10/10-65/0206/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 червня 2017 року, прийняту головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області Логуновим Володимиром Володимировичем.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ БК Маркет посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки під час складення Протоколу про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 травня 2017 року, Акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19 травня 2017 року та Припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19 травня 2017 року, представники ТОВ БК Маркет присутніми не були, а тому не мали можливості надати відповідну виконавчу документацію.

Крім того, ТОВ БК Маркет зазначає, що не отримувало від відповідача повідомлення про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та відповідної постанови, а тому, на думку позивача, відповідачем порушено порядок розгляду справи та прийняття оскаржуваної постанови.

Позивач також посилається на те, що про існування Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності йому стало відомо лише 01 листопада 2017 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №54397967.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що у період з 15 травня 2017 року по 19 травня 2017 року на підставі направлення Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Київській області від 13 травня 2017 року №371.17/03 та у зв'язку з необхідністю перевірки достовірності даних у декларації про початок виконання будівельних робіт Департаментом проведено позапланову перевірку ТОВ БК Маркет , в ході якої виявлено порушення у сфері містобудівної діяльності, які відображені у Акті перевірки від 19 травня 2017 року та Протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 травня 2017 року №З-Л-З-1905/1, №З-Л-З-1905/2, №З-Л-З-1905/3, №З-Л-З-1905/4.

Як зазначає відповідач, вказані вище протоколи про правопорушення містять інформацію про суть виявленого правопорушення та кваліфікацію правопорушення, за яке передбачена відповідальність у відповідності до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Також у протоколах зазначено інформацію про те, що розгляд справи відбудеться 02 червня 2017 року о 15.00 у приміщенні Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області.

Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивачу було надано Приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №С-1905/1, №С-1905/2, №С-1905/3 та №С-1905/4. У зв'язку з відмовою в отриманні матеріалів перевірки, останні направлено на адресу позивача цінними листами з описом вкладення 24 травня 2017 року.

02 червня 2017 року за результатами розгляду матеріалів перевірки, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Київській області винесено постанови по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у тому числі, №З-0206/4-10/10-65/0206/09/02, якою ТОВ БК Маркет визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 18 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку відповідача, при винесенні оскаржуваної постанови, посадова особа Департаменту діяла виключно на підставі, в межах та у спосіб, встановлені діючим законодавством України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 23 січня 2018 року представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Представник відповідача та представник третьої особи також не з'явились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 січня 2018 року судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553) та Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі по тексту - Порядок №244).

У відповідності до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (тут і далі редакція, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 (тут і далі редакція, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 6 Порядку №553).

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Отже, позапланова перевірка згідно наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області від 13 травня 2017 року №97 Про проведення позапланової перевірки призначена на підставі, передбаченої законодавством - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки 10 травня 2017 року позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт - Зовнішнє електропостачання садового будинку за адресою: 08340, Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, вулиця Приозерна, будинки 15 та 16 .

При цьому, згідно із пунктом 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку №553).

Згідно з приписами пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, у тому числі: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки.

А відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Так, у відповідності до пунктів 16 - 21 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області Логуновим В.В. складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі по тексту - Акт перевірки), за результатами якої встановлено порушення частини 8 статті 36, статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 4.8 та пункту 5.2.2 ДБН А 3.1.5-2016 Організація будівельного виробництва (а.с. 44-45).

На підставі вказаного Акту перевірки, 19 травня 2017 року посадовою особою відповідача складено Протокол № 3-Л-З-1905/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі по тексту - Протокол), відповідно до якого за результатами позапланової перевірки встановлено порушення ТОВ БК Маркет пункту 4.8 ДБН А 3.1.5 - 2016 Організація будівельного виробництва , а саме, виконання будівельних робіт із влаштування фундаменту для встановлення трансформаторної підстанції та роботи із будівництва КЛ - 10кВ кабелем довжиною 35 м відгалуженням від існуючої опори №26/3 ЛЕП-10кВ Л-149 Спортбаза до проектної КТП без оформлення виконавчої документації - актів на закриття прихованих робіт, журналів робіт, виконавчих схем тощо, відповідальність за яке передбачена пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15 год. 00 хв. 02 червня 2017 року у приміщенні Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області (а.с. 56).

Також, 19 травня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області Логуновим В.В. складено Припис №С-1905/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі по тексту - Припис), яким позивача у строк до 19 липня 2017 року зобов'язано усунути виявлені під час перевірки порушення (а.с. 58).

Зі змісту Акту перевірки, Протоколу та Припису судом встановлено, що перевірка проведена у присутності довіреної особи ТОВ БК Маркет - Корчагіна Андрія Миколайовича.

За таких підстав та враховуючи, що відповідачем на підтвердження своїх доводів щодо присутності представника ТОВ БК Маркет під час проведення позапланової перевірки надано суду копію довіреності, виданої директором ТОВ БК Маркет , в якій вказано Корчагіна А.М. як особу, яка наділена повноваженнями представляти інтереси позивача, та виписку з ЄДРПОУ ТОВ БК Маркет від 05 жовтня 2015 року, суд критично ставиться до тверджень позивача про відсутність його представника під час проведення контрольного заходу та не приймає їх до уваги.

Як вбачається з Акту перевірки, Протоколу та Припису, представник ТОВ БК Маркет відмовився від їх підписання, про що посадовою особою відповідача зроблено відповідний запис. Зазначена обставина слугувала підставою для надіслання вказаних документів на адресу позивача цінними листами з описом вкладення (а.с. 55, 59).

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, якою затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (надалі - Правила №270).

Так, вказані Правила №270 визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.

У відповідності до пункту 11 Правил №270, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Згідно з визначеннями, викладеними в абзацах 18, 20 пункту 2 Правил №270, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача; поштове відправлення з оголошеною цінністю - це реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником.

Внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункт 17 Правил №270).

У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 62 Правил №270).

Отже, даним нормативно-правовим актом закріплено певні суттєві відмінності щодо порядку направлення цінних листів від направлення листів з повідомленням про вручення.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не довів дотримання ним вимог Порядку №553 в частині направлення Акту перевірки, Протоколу та Припису на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки надані контролюючим органом копії фіскальних чеків №0830101008129 від 24 травня 2017 року з описом вкладення у цінний лист та №0830101008137 від 24 травня 2017 року з описом вкладення у цінний лист, свідчить про направлення вказаних документів на адресу ТОВ БК Маркет в іншому порядку, а саме - цінним листом.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про належне повідомлення позивача про результати проведеної перевірки, що призвело до порушення його прав, визначених пунктом 13 Порядку №553.

Щодо дотримання відповідачем вимог законодавства під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийняття оскаржуваної постанови №З-0206/4-10/10-65/0206/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 червня 2017 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Порядком №244.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Згідно з підпунктом 2 пункту 17 Порядку №244, відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Пунктом 20 Порядку №244 передбачено, зокрема, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали.

У відповідності до пункту 25 Порядку №244, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові.

Так, Постановою головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Логунова Володимира Володимировича №З-0206/4-10/10-64/0206/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 червня 2017 року ТОВ БК Маркет визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 30 302,00 грн (а.с. 60-61). На підтвердження направлення вказаної Постанови на адресу позивача відповідачем надано копією фіскального чеку №0113326421242 від 06 червня 2017 року. Проте, належні докази отримання позивачем зазначеної Постанови у розумінні пункту 62 Правил №270 в матеріалах справи відсутні, тоді як позивач заперечує факт такого отримання, а тому суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем належного виконання своїх обов'язків в частині направлення позивачу оскаржуваної постанови.

Також суд зазначає, що підставою для накладення штрафу на позивача стало виявлене службовою особою Департаменту порушення позивачем вимог пункту 6 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення містобудівної діяльності - ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил.

В той же час та з урахуванням встановлених вище обставин щодо порушення Департаментом вимог Порядку №553 в частині надіслання позивачу Акту перевірки, Протоколу та Припису, а також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків, передбачених пунктом 20 Порядку №244, що в подальшому зумовило порушення прав ТОВ БК Маркет , встановлених у пункті 13 цього Порядку №553, та позбавило останнього можливості надати відповідні документи та пояснення, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірності своїх дій під час прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет задовольнити.

2. Скасувати постанову №З-0206/4-10/10-65/0206/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 червня 2017 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Логуновим Володимиром Володимировичем.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет (адреса: 02140, місто Київ, вулиця Вишняківська, будинок 13, офіс 1, код ЄДРПОУ 39716326) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції (адреса: 0113, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко