Рішення

від 15.03.2018 по справі 669/1320/16-ц

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 669/1320/16-ц

Провадження № 2/685/2/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року смт Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теофіполь

справу за позовом ОСОБА_1 до Білогірської селищної ради, Білогірської районної державної адміністрації, Білогірської районної ради, комунального підприємства Тепломережа Білогірської районної ради про визнання недійсним та скасування рішення Білогірської селищної ради та рішення державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації

встановив:

позивач звернулася в суд із позовом до відповідачів про визнання недійсним та скасування рішення Білогірської селищної ради та рішення державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, позивач є спадкоємцем належного померлій майна. Інших спадкоємців немає. До складу спадкового майна входить, земельна ділянка для ведення підсобного господарства площею 0,28 га, розташована на території Білогірської селищної ради в смт Білогір?я, успадкована матір'ю позивача після смерті її чоловіка (батька позивача) ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 був власником земельних ділянок розташованих в смт Білогір?я та на території Білогірської селищної ради загальною площею 0,28 га виділених йому на підставі рішення виконкому Білогірської селищної Ради народних депутатів від 03.06.1997 року №50 для ведення підсобного господарства, державний акт НОМЕР_1 на право приватної власності на вказану земельну ділянку видано йому 24.06.1997 року. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла дружина ОСОБА_3 (мати позивача) однак оформити спадщину не змогла у зв?язку із тим, що земельна ділянка площею 0,06 га, яка належала померлому накладається на ділянку кадастровий НОМЕР_2 комунальної форми власності для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування площею 0,2389 га., яка перебуває у постійному користуванні КП Тепломережа . Просила позов задовольнити, визнати недійсним та скасувати рішення шостої сесії сьомого скликання Білогірської селищної ради від 17.03.2016 року №11-6/2016 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2389 га для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування по АДРЕСА_1 кадастровий НОМЕР_2 та надання дозволу виконкому селищної ради оформити право власності на земельну ділянку та передати КП Тепломережа у користування для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування та скасувати рішення державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації за записами №№13832066, 13833131 від 23.03.2016.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Білогірської селищної ради позов не визнав, пояснив, що при винесенні оскаржуваного рішення Білогірській селищній раді не було відомо про наявність Державного акту на право власності на землю на земельну ділянку ОСОБА_4, оскільки 06.02.2009 року другий примірник всіх державних актів селищна рада передала на зберігання відділу Держкомзему у Білогірському районі, до березня 2016 року кадастровий номер земельній ділянці ОСОБА_4 не присвоєно, при реєстрації права користування відсутні відомості про наявність обмежень та обтяжень на земельну ділянку не зазначені. Вважає позов безпідставним, просить у його задоволенні відмовити.

Представник відповідача Білогірської районної ради позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Представники відповідачів КП Тепломережа та Білогірської районної державної адміністрації, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно, в суд не з?явилися, про причину неявки не повідомили, клопотань не подали, суд вважає можливим проводити розгляд справи у їх відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.78 ЦК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земельна ділянка- це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст 373 ЦК України, право власності на землю гарантується та набувається відповідно до закону.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про власність та ст. 6 Земельного кодексу України в редакції, які діяли станом на 1997 рік (далі ЗК України), громадяни України мають право на отримання земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства. Безоплатно земельні ділянки передають у власність громадян для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до частини першої статті 56 ЗК України, для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

Відповідно до п.1.4. Інструкції про порядок складання, видачі та зберігання державних актів на право приватної власності на землю державний акт на право власності на землю видається на підставі рішення, зокрема, селищної ради.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що 24.06.1997 року на підставі рішення виконкому Білогірської селищної ради від 03.06.1997 ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1 на три земельні ділянки загальною площею 0,28 га. на території Білогірської селищної ради - 2 земельні ділянки по 0,06 га, одна - 0,16 га для ведення особистого підсобного господарства. Рішенням шостої сесії сьомого скликання Білогірської селищної ради від 17 березня 2016 року №11-6/2016, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2389 га для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування по АДРЕСА_1 кадастровий НОМЕР_2 та надано дозвіл виконкому селищної ради оформити право власності на земельну ділянку та передати КП Тепломережа у користування для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 23.03.2016 рішенням державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації за записами №3832066, 13833131 зареєстроване право комунальної власності на вказану земельну ділянку , власником вказана Білогірська селищна рада, користувачем КП Тепломережа . Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (що підтверджується довідкою нотаріуса від 07.02.2017 року та свідоцтвом про смерть). Спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 (довідка приватного нотаріуса). Згідно відповіді геодезиста ОСОБА_5 від 5 грудня 2016 року, виконувати топографо-геодезичні та кадастрові роботи на земельну ділянку, вказану в державному акті на право приватної власності на землю від 24.06.1997 року яка розташована за адресою АДРЕСА_1 не доцільно, оскільки за даною адресою земельна ділянка вже сформована та має кадастровий номер НОМЕР_3 і перебуває у постійному користуванні КП Тепломережа , цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування площею 0,2389 га. Вказане підтверджується також листом від 09.12.2016 відділу Держгеокадастру у Білогірському районі, згідно повідомлення вказаного відділу від 05.03.2018, накладка земельної ділянки ОСОБА_4 становить 100% відносно земельної ділянки , переданої КП Тепломережа у користування. Державний нотаріус 09.03.2017 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки згідно Державного акту ХМ 00277 у зв?язку із відсутністю кадастрових номерів.

Відповідачі не надали суду доказів, що на момент прийняття рішення Білогірської селищної ради №11-6/2016 року право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 було припинено згідно ст.140 ЗК України. Твердження відповідачів про те, що КП Тепломережа земельна ділянка по АДРЕСА_1 належала ще з 1998 року і накладки ніякої не було, суд оцінює критично, оскільки відповідно до Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_4, КП Тепломережа на праві користування належала земельна ділянка розміром 0,16 га, а оспорюваним рішенням передано у користування 0,2389 га, що свідчить про те, що розмір земельної ділянки КП Тепломережа був збільшений за рахунок земельної ділянки ОСОБА_4

Відповідно ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю.

Згідно ч.1 ст 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч.1 ст 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади , який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що земельна ділянка розміром 0,2389 га кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою АДРЕСА_1 поглинула земельну ділянку площею 0,06 га, яка належала ОСОБА_4 на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, в результаті чого власника земельної ділянки позбавлено права власності без наявності підстав, передбачених ст 140 ЗК України, таким чином, рішення шостої сесії сьомого скликання Білогірської селищної ради від 17 березня 2016 року №11-6/2016 є незаконним та підлягає скасуванню, відповідно, підлягають скасуванню рішення державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації за записами №13832066, 13833131 від 23.03.2016.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.15, 78,373,393 ЦК України, ст.14 Закону України Про власність та ст.6 Земельного кодексу України в редакції, які діяли станом на 1997 рік, ст. 152, 158 Земельного кодексу України, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельні ділянки і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, ст. 19, 81, 264-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Білогірської селищної ради, Білогірської районної державної адміністрації, Білогірської районної ради, комунального підприємства Тепломережа Білогірської районної ради про визнання недійсним та скасування рішення Білогірської селищної ради та рішення державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення шостої сесії сьомого скликання Білогірської селищної ради від 17.03.2016 року №11-6/2016 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2389 га для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування по АДРЕСА_1 кадастровий НОМЕР_2 та надання дозволу виконкому селищної ради оформити право власності на земельну ділянку та передати КП Тепломережа у користування для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування.

Скасувати рішення державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації за записами №13832066, №13833131 від 23.03.2016.

Стягнути з Білогірської селищної ради, Білогірської районної державної адміністрації, Білогірської районної ради, комунального підприємства Тепломережа Білогірської районної ради на користь ОСОБА_1 по 137,80 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Хмельницької області через районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуючий