Рішення

від 16.03.2018 по справі 910/23475/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2018 Справа № 910/23475/17

Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Спичак О.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Белінвест Простягнення 4 524,20 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белінвест" про стягнення 4 524,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанні свої зобов'язання по договору оренди нежилих приміщень від 14.11.2016 в частині здійснення оплати. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем подано зазначений позов про стягнення з відповідача 4 524,20 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/23475/17 від 28.12.2017 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белінвест" про стягнення 4 524,20 грн. залишено без руху.

09.01.2018 від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2017.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.01.2018 була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02160, м. Київ, Харківське шосе, буд. 8-А.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.01.2018 було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.01.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю Белінвест не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Експобанк (далі - орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Белінвест (далі - орендар/відповідач) був укладений договір оренди нежилих приміщень (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежилі приміщення, що розташовані за адресою: вул. Перемоги, 67, м. Київ, загальною площею 6,7 кв.м.

Зазначені приміщення були передані орендареві за актом прийому-передачі від 14.11.2016 для офісу при здійсненні орендарем господарської діяльності.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди, орендна плата за користування об'єктом оренди за один місяць оренди складає - 1 206,00 грн. з ПДВ.

Згідно до п. 3.3. договору оренди, орендна плата сплачується орендарем на підставі рахунків орендодавця щомісячно шляхом переказу коштів на рахунок орендодавця до 10 числа кожного поточного місяця оренди. Акт наданих послуг з оренди підписується орендарем та орендодавцем щомісячно в останній день розрахункового місяця оренди. Неукладення сторонами з будь-яких причин акту наданих послуг не перешкоджає подальшій оренді та не є підставою вважати, що послуги надані орендодавцем не в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4. договору оренди, експлуатаційні витрати орендодавця та вартість комунальних послуг (водопостачання, каналізація, центральне опалення,електроенергія) не включаються до орендної плати та відшкодовуються орендарем орендодавцю окремо, відповідно до виставлених орендодавцем рахунків пропорційно займаній орендарем площі, у триденний строк з дня отримання орендарем таких рахунків, але не пізніше 15 календарних днів з дня виставлення орендодавцем таких рахунків.

Пунктом 3.5. договору оренди вставлено, що рахунки на оплату оренди, експлуатаційних витрат та комунальних послуг надаються орендарю/його представнику під підпис на їх копіях із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка отримує такі рахунки. Неотримання орендарем рахунків від орендодавця не є підставою для звільнення від сплати орендної плати/інших платежів чи їх затримання.

Відповідно до п. 3.6. договору оренди, вартість послуг телефонного зв'язку, Інтернету, прибирання приміщення та послуг охорони, в тому числі сигналізації та облаштування, до суми орендної плати не входить і сплачується орендарем самостійно на підставі договорів, укладених орендарем з постачальниками відповідних послуг на підставі рахунків, наданих орендарю постачальниками даних послуг.

Згідно до п. 3.7. договору оренди не включається до орендної плати послуги охорони, послуги прибирання та відшкодовуються орендарем орендодавцю відповідно до виставлених орендодавцем рахунків пропорційно займаній орендарем у приміщенні площі, у триденний сирок з дня отримання орендарем таких рахунків, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди. Неотримання орендарем рахунків від орендодавця не є підставою для звільнення від сплати орендної плати/інших платежів чи їх затримання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що 24.07.2017 позивачем було укладеного акт про повернення об'єкта оренди.

Разом з тим, станом на момент подання зазначеного позову, у відповідача існує перед позивачем невиконаний обов'язок зі сплати орендних платежів за період з січня по березень 2017 на суму 3 618,00, а також не відшкодовано вартість використаної електричної енергії на суму у розмірі 186,20 грн. Крім того, відповідачем не виконано обов'язку по сплаті послуг охорони приміщення на суму 720,00 грн за період з січня по березень 2017 року.

07.12.2017 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості за договором оренди разом з актами звіряння розрахунків. Станом на даний час, підписані акти звіряння розрахунків відповідач не повернув, грошові кошти не сплатив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 286 Господарського кодексу встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно до п. 3.3. договору оренди орендна плата сплачується орендарем на підставі рахунків орендодавця щомісячно шляхом переказу коштів на рахунок орендодавця до 10 числа кожного поточного місяця оренди. акт наданих послуг з оренди підписується орендарем та орендодавцем щомісячно в останній день розрахункового м'ясця оренди. Не укладення сторонами за будь-яких причин Акту наданих послуг не перешкоджає подальшій оренді та не є підставою вважати, що послуги надані орендодавцем не в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем орендна плата за період з січня по березень 2017 не була перерахована на розрахунковий орендодавця, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на момент вирішення спору становить 3 618,00 грн.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення суми боргу з орендної плати у розмірі 3 618,00 грн, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то суд вважає позовну вимогу про стягнення 3 618,00 грн орендної плати за користування приміщенням такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 3.4. договору оренди, експлуатаційні витрати орендодавця та вартість комунальних послуг (водопостачання, каналізація, центральне опалення,електроенергія) не включаються до орендної плати та відшкодовуються орендарем орендодавцю окремо, відповідно до виставлених орендодавцем рахунків пропорційно займаній орендарем площі, у триденний строк з дня отримання орендарем таких рахунків, але не пізніше 15 календарних днів з дня виставлення орендодавцем таких рахунків.

Згідно до п. 3.7. договору оренди не включається до орендної плати послуги охорони, послуги прибирання та відшкодовуються орендарем орендодавцю відповідно до виставлених орендодавцем рахунків пропорційно займаній орендарем у приміщенні площі, у триденний сирок з дня отримання орендарем таких рахунків, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди. Неотримання орендарем рахунків від орендодавця не є підставою для звільнення від сплати орендної плати/інших платежів чи їх затримання.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем всупереч вищезазначених умов договору, не відшкодовано позивачу вартість використаної електричної енергії на суму у розмірі 186,20 грн та не виконано обов'язку по сплаті послуг охорони приміщення на суму 720,00 грн за період з січня по березень 2017 року.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було виконано обов'язок по сплаті використаної електричної енергії на суму 186,20 грн та не виконано обов'язку по сплаті послуг охорони приміщення на суму 720,00 грн за період з січня по березень 2017 року, то суд приходить до висновку про задоволення вимог в даній частині.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нежилих приміщень, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 524,00 грн нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Белінвест (02160, м. Київ, вул. Харківське шосе, 8-А, код ЄДРПОУ 36688033) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ 29322299) 4 524,20 грн основного боргу та 1 600,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Спичак О.М.