Постанова

від 15.03.2018 по справі 705/7546/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/312/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 5 Головуючий (суддя - доповідач) в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Храпка В.Д.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності, -:

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року позивач звернулася до суду даним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що 30 травня 2016 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області було ухвалено рішення, яким за нею визнано право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства Паланка в адміністративних межах Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, розміром 2,6 умовних кадастрових гектарів, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ЧР №0262544, виданого на підставі рішення Уманської районної державної адміністрації №381 від 16 липня 1997 року, після смерті ОСОБА_4, який помер 30.09.2000 року.

На заяву позивача ПП Земельно-кадастрове бюро було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

Звернувшись до державного реєстратора прав на нерухоме майно, щоб зареєструвати право власності земельну частку (пай), ОСОБА_3 було відмовлено у державній реєстрації з тих підстав, що земельна частка (пай) є умовною частиною сільськогосподарських земель, розмір якої визначений як середній по господарству в умовних кадастрових гектарах, межі земельної частки (паю) є невизначеними. На відміну від земельної ділянки, яка має чітко визначені межі і розмір у фізичних гектарах, місцезнаходження та кадастровий номер.

ОСОБА_3 зазначає, що таким чином вона позбавлена можливості зареєструвати своє право власності, яке їй належить за законом, а тому змушена звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

На підставі викладеного позивач просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, що розташована на території Палатської сільської ради Уманського району Черкаської області розміром 2,1155 га, кадастровий номер 7124386100:02:002:1867.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 2,1155 га, яка розташована на території Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області кадастровий номер 7124386100:02:002:1867.

В апеляційній скарзі Уманська місцева прокуратура вказує, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

При цьому в апеляційній скарзі посилається на те, що фактично позивач звернувшись з даним позовом до суду про встановлення права власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування, невірно обрав спосіб захисту оскільки фактично останній не погоджується із рішенням державного реєстратора від 22.12.2016 року та має оскаржувати його дії щодо відмови у реєстрації.

Щодо технічної документації на яку посилається позивач та яку в основу рішення поклав суд, то вона розроблена з порушенням норм чинного законодавства.

Крім того, апелянт зауважує, що вказане рішення суду прийняте на підставі рішення Уманського міськрайонного суду від 30.05.2016 року, яким за позивачем ОСОБА_3 визнано право на спірну земельну ділянку в порядку спадкування, 30.03.2017 року рішенням апеляційного суду Черкаської області було скасовано, а в задоволенні позову відмовлено. Таким чином позивача ОСОБА_3 не визнано як спадкоємця після смерті ОСОБА_4 та позбавлено права на спадкове майно за законом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права..

Оскаржуване рішення суду не відповідає даним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за позивачкою визнано право на земельну частку (пай) КСП Паланка , в адміністративних межах Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області розміром 2,6 умовних кадастрових гектарах після смерті ОСОБА_5, який помер 30.09.2000 року, тому необхідно визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на вищезазначену земельну ділянку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.05.2016 року за позивачем ОСОБА_3 визнано право на земельну частку (пай) КСП Паланка , в адміністративних межах Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області розміром 2,6 умовних кадастрових гектарах після смерті ОСОБА_4 30.09.2000 року.

06.07.2016 року позивач ОСОБА_3 звернулась в ПП Земельне кадастрове бюро для виготовлення технічної документації технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до даної технічної документації був розроблений план меж та кадастровий план земельної ділянки.

03.08.2016 року позивач ОСОБА_3 отримала витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_3 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно, щоб зареєструвати право власності на земельну частку (пай), проте 22.12.2016 року рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №33090352 їй було відмовлено, оскільки земельна частка (пай) є умовною частиною сільськогосподарських земель, розмір якої визначений як середній по господарству в умовних кадастрових гектарах, межі земельної частки (паю) є невизначеними.

В апеляційній скарзі Уманська місцева прокуратура посилалася на той факт, що рішення міськрайонного суду від 30.05.2016 року було скасовано рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30 березня 2017 року, з чим колегія суддів повністю погоджується.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30 березня 2017 року було скасовано рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.05.2016 року та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, у зв'язку із скасуванням рішення суду, спірна земельна частка (пай) не перейшла у спадок позивачу, а тому у нього відсутні підстави для визнання права власності на спірну земельну ділянку.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта в частині того, що ОСОБА_3 не дотрималася вимог чинного земельного законодавства під час розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі, а саме порушено норми ч. 5 ст. 186 ЗК України, ст.ст. 3, 5 7, 11 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі була розроблена без відповідного рішення Уманської районної державної адміністрації та без погодження даним органом проекту землеустрою, тобто порушено порядок визначений для виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) на користь їх власників.

За вказаних вище обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Уманської місцевої прокуратури 1060 грн. 62 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 16.03.2018 року.

Судді: Б.Б. Вініченко

ОСОБА_6

ОСОБА_7