Постанова

від 14.03.2018 по справі 200/9499/15-а(2-а/200/195/15)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2018 року справа № 200/9499/15-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А., суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І. , розглянувши в м. Дніпро в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2017 р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Ферронік , Приватне будівельно-монтажне підприємство Строїтель-П про скасування містобудівних умов,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Ферронік , Приватне будівельно-монтажне підприємство Строїтель-П в якому просив скасувати Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради № 09/136 від 25.02.2015 року та додаток до них.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржена постанова є незаконною та безпідставною. Містобудівні умови та обмеження до них є неправомірними. Спірне будівництво велося із захватом декількох земельних ділянок, які є державною власністю, а цільове призначення у них - не забудова. Також, позивач скаржиться шум, пил, бруд та інші незручності, які виникли у зв'язку з будівництвом.

В силу пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 №183/26 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,1415 г (кадастровий номер 1210100000:03:276:0034), та площею 0,1050 га (кадастровий номер 1210100000:03:276:0035) і передачі їх ТОВ фірма Ферронік в оренду строком на п'ять років для проектування та будівництва багатофункціонального комплексу громадського та житлового призначення з благоустроєм. Зазначеним рішенням ТОВ фірма Ферронік надано дозвіл на будівництво зазначеного об'єкта на земельних ділянках площею 0,0432 га (кадастровий номер 1210100000:03:276:0004) та площею 0,0812 га (кадастровий номер 1210100000:03:276:0003), які вже знаходилися у власності цього підприємства.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 року № 183/26 між міською радою та ТОВ фірма Ферронік укладено договори оренди земельних ділянок (кадастровий номер 1210100000:03:276:0034 та кадастровий номер 1210100000:03:276:0035), в подальшому на підставі рішення від 24.04.2013 року № 125/34 Дніпропетровська міська рада договори оренди названих земельних ділянок поновила, та на даний час вони знаходяться в оренді ТОВ фірма Ферронік на строк до 21.05.2018 та 22.04.2018 року відповідно, з правом пролонгації.

У лютому 2015 року ТОВ фірма Ферронік звернулася до Дніпропетровської міської ради із заявою про підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок за адресою: вул. Жуковського в районі будинків 16-24. Намірами ТОВ фірма Ферронік є здійснення нового будівництва об'єкта Багатофункціональний комплекс громадського та житлового призначення з благоустроєм в межах вищезазначених чотирьох земельних ділянок в районі будинків 16-24 по вул. Жуковського.

За результатами розгляду заяви ТОВ фірми Ферронік та на підставі поданих документів ГоловАПУ міської ради видало замовнику містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок за адресою: вул. Жуковського в районі будинків 16-24, реєстраційний №09/136 від 25.02.2015.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України, у редакції чинній на час ухвалення оскарженої постанови та статтею 5 КАС України у новій редакції, встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 (справа щодо оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС.

Аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам.

Судом першої інстанції не встановлено будь-яких порушень прав позивача з боку відповідача.

Рішення суду першої інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справі №800/134/15 від 01 грудня 2015 року.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2017 р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Ферронік , Приватне будівельно-монтажне підприємство Строїтель-П про скасування містобудівних умов - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 14 березня 2018 року.

Головуючий суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш