Постанова

від 14.03.2018 по справі 812/1241/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа №812/1241/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Токаревої А.Г., представника позивача - Приходька Є.В., представників відповідача - Леонової З.Є., Диблі О.В., діючих за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року по справі № 812/1241/17 (суддя І інстанції - Кисельова Є.О.) складену в повному обсязі 11 грудня 2017 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кларіант Україна до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 серпня 2017 року № 0001051402, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кларіант Україна звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001051402 від 16 серпня 2017 року (а.с. 3-7 т. 1).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2017 року №0001051402, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Луганській області, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Кларіант Україна застосовано суму штрафних санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 28 510.63 грн. (а.с. 198-202 т.2).

Не погодившись постановою суду першої інстанції Головне управління ДФС у Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, податковим органом зазначено, що послуги з організації семінарів, конференцій, тренінгів, які отримувало товариство від нерезидентів відповідно до положень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є товаром, відтак, товариством порушено вимоги діючого законодавства щодо строків та порядку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підстав вищевикладене, контролюючий орган зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню (а.с. 207-212 т.2).

Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили суд її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" (код ЄДРПОУ 31337612) є юридичною особою, зареєстрованою державним реєстратором виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.

У період з 27 березня 2017 року по 12 травня 2017 року посадовими особами відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року, податку на додану вартість за період з 01 березня 2014 року по 30 вересня 2016 року, єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року та правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору з 02 серпня 2014 року по 30 вересня 2016 року, за наслідками якої складено акт від 18 травня 2017 року №142/12-32-14-11-31337612 (а.с. 10-217 т.1).

З висновків акту перевірки вбачається, зокрема, встановлено порушення Товариством ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року N 15-93в частині проведення розрахунків між резидентом і нерезидентом у межах торговельного обороту не через уповноважений банк, при цьому в ході проведення перевірки Товариством не надало підтверджуючих документів щодо звільнення від застосування фінансових санкцій за порушення статей 1 і 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті № 185/94-ВР.

Позивачем використано право на адміністративне оскарження акту перевірки шляхом надання заперечень, які розглянуті відповідачем та висновки податкового органу за наслідками зазначеної перевірки залишені без змін (а.с. 265-267 т. 1).

На підставі акту перевірки від 18 травня 2017 року №142/12-32-14-11-31337612 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 серпня 2017 року № 0001051402 щодо фінансових санкцій у вигляді пені на суму 28 510,63 грн. (а.с. 8 т.1).

Не погодившись з прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про те, що конференц пакет, який включено до рахунку у готелю у авансових звітах є одночасно витратами на відрядження та витратами на організацію офіційних заходів, тому що включено до проживання, а, відтак, вказані операції не є імпортом товарів, тобто такі розрахунки за межами України не є розрахунками в межах торговельного обороту та такі операції здійснюються без укладання зовнішньоекономічного договору і на них не поширюється обмеження статті 7 Декрету щодо здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту через уповноважені банки.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею першою Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що для участі представників управління виробництвом ТОВ "Кларіант Україна" в корпоративних семінарах-тренінгах "Lean Sigma", який організовувала компаніями CLARIANT PRODUKTE GMBH (Німеччина) у період: вересень - жовтень 2015 року, квітень 2016 року та CLARIANT POLAND (Польща) у період: грудень 2015 року - січень 2016 року, на електронну пошту ТОВ "Кларіант Україна" надходили запрошення.

Згідно з наказом № 72/к від 16 липня 2015 року Гайдаш О.М. - заступник генерального директора по виробництву направлена до м.Зульцбах (Німеччина) для участі в корпоративному семінарі-тренінгу "Lean Sigma", який організовувала компанія CLARIANT PRODUKTE GMBH (Німеччина) з 10 по 11 вересня 2015 року.

Згідно з авансовим звітом від 15 вересня 2015 року № 88/к Гайдаш О.М. разом з рахунком за проживання в готелі DORINT HOTEL MAIN TAUNUS ZENTRUM (Зульцбах, Німеччина) від 10 вересня 2015 року НОМЕР_1 оплатила готівкою витрати за участь у семінарі-конференції у сумі 525,40 Євро (12 868,52 гривень).

В авансовому звіті зазначені витрати проведені як оплата за інформаційно-консультативні послуги (Дт 9190 - Кт 3722).

Згідно з завданням № 97 від 29 вересня 2015 року Гайдаш О.М. - заступник генерального директора по виробництву направлена до м.Зульцбах (Німеччина) для участі в 2-й частині корпоративного семінару-тренінгу "Lean Sigma", який організовувала компанія CLARIANT PRODUKTE GMBH (Німеччина) з 03 по 10 жовтня 2015 року.

Згідно з авансовим звітом від 12 жовтня 2015 року № 97/к Гайдаш О.М. разом з рахунком за проживання в готелі DORINT HOTEL MAIN TAUNUS ZENTRUM (Зульцбах, Німеччина) від 09 жовтня 2015 року НОМЕР_2 оплатила готівкою витрати за участь у семінарі-конференції у сумі 465,00 Євро (11 215,55 гривень).

В авансовому звіті зазначені витрати проведені як оплата за інформаційно-консультативні послуги (Дт 9190 - Кт 3722).

Для участі в корпоративному семінарі "Invitation Local Leadership Traning", який організовувала компанія CLARIANT POLAND (Польща) з 14 по 16 грудня 2015 року направлений Балан С.М. - генеральний директор направлений у службове відрядження до м.Варшава (Польща) згідно з наказу від 18 листопада 2015 року № 114/к.

Згідно з авансовим звітом від 28 грудня 2015 року № 122/к Балан С.М. разом з рахунком за проживання в готелі NOVOTEI HOTELS & RESORTS (Варшава, Польща) від 16.12.2015 НОМЕР_3 оплатив корпоративною карткою витрати за участь у конференції (семінарі) у сумі 358,00 польських злотих (2 275,90 гривень).

В авансовому звіті зазначені витрати проведені як оплата за проживання (Дт 3023 - Кт 3722).

Згідно з авансовим звітом від 30 січня 2016 року № 4/к Балан С.М. - генеральний директор прийняв участь у 2-му модулі корпоративного семінару "Invitation Local Leadership Traning", організованому компанією CLARIANT POLAND (Польща), який відбувся в готелі POLONIA PALACE HOTEL (Варшава, Польща) з 25 по 28 січня 2016 року.

Разом з рахунком за проживання в готелі POLONIA PALACE HOTEL від 28 січня 2016 року № 1/2539/16 Балан С.М. оплатив готівковими коштами витрати за участь у конференції (семінарі) за період з 25 по 28 січня 2016 року у сумі 113,16 польських злотих (1 119,26 гривень).

В авансовому звіті зазначені витрати проведені як оплата за проживання (Дт 920 - Кт 3721).

Згідно з наказом від 01 квітня 2016 року № 39/к Балан С.М. - генеральний директор направлений у службове відрядження до м.Зульцбах (Німеччина) для участі в корпоративному тренінгу ONBOARDING-DAY (EUROPE), організованому компанією CLARIANT(Німеччина), який проводився в готелі DORINT HOTEL MAIN TAUNUS ZENTRUM (Зульцбах, Німеччина) з 13 по 15 квітня 2016 року.

Згідно з авансовим звітом від 18 квітня 2016 року № 48/к Балан С.М. разом з рахунком за проживання в готелі DORINT HOTEL MAIN TAUNUS ZENTRUM від 15 квітня 2016 в„– 081/599268/2 оплатив готівковими коштами витрати за участь у корпоративному заході у сумі 59,00 євро (1 759,67 гривень).

В авансовому звіті зазначені витрати проведені як оплата за проживання (Дт 920 - Кт 3721) (том 2 а.с. 21-130).

Правовідносини у сфері розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту регулюються Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон N 959), Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет); Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року N 200 (далі - Правила N 200); Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 (далі - інструкція N 492); постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2012 року N 209 "Про врегулювання питань щодо використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту" (далі - постанова N 209).

Згідно з абз.6 п.2 ст.16 Декрету порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету тягне накладення штрафу у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Відповідно до ст.3 Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" санкції, передбачені п.2 ст.16 Декрету, застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

Згідно з цими нормативно-правовими актами готівкова іноземна валюта може бути використана за межами України юридичними особами - резидентами та фізичними особами - підприємцями через повноважених осіб виключно у випадках, визначених у главах 2, 3 та 7 Правил N 200.

Відповідно до пункту 2.1 Постанови Національного банку від 30 травня 2007 року №200 "Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" резиденти - юридичні особи і фізичні особи - підприємці (далі - юридичні особи - резиденти) та іноземні представництва мають право використовувати з поточних рахунків готівкову іноземну валюту для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також на представницькі витрати (організацію офіційних заходів за кордоном).

При цьому, главою 8 Інструкції N 492 передбачена можливість використання коштів з поточного рахунку юридичних осіб в іноземній валюті за допомогою електронних платіжних засобів виключно для: одержання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження; здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження та витратами та представницькими витратами, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух.

Дослідивши матеріали справи,суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що конференц пакет, який включено до рахунку готелю у зазначених вище авансових звітах, являє собою одночасно витрати на відрядження і витрати на організацію офіційних заходів, тому що включено до проживання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" товаром є будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі); експортом товарів є продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів; імпортом товарів є купівля (в тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, п. 8.3 Інструкції № 492 наведено випадки, коли кошти з поточного рахунку в іноземній валюті юридичної особи та фізичної особи - підприємця може бути використано за допомогою електронного платіжного засобу.

Корпоративну платіжну картку може бути використано винятково для здійснення операцій чотирьох типів: одержання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження; здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження; здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов'язані з витратами представницького характеру; на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства, Повітряного кодексу, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Конвенції про дорожній рух.

Враховуючи вищевикладене, та те, що конференц пакет, який включено до рахунку готелю у зазначених вище авансових звітах, який є одночасно витратами на відрядження і витратами на організацію офіційних заходів, тому що включено до проживання, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції , що зазначне не є імпортом товарів у розумінні статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", тобто такі розрахунки за межами України не є розрахунками в межах торговельного обороту, та такі операції здійснюються без укладання зовнішньоекономічного договору і на них не поширюється обмеження статті 7 Декрету щодо здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту через уповноважені банки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки доводи апеляційної скарги (щодо того, що послуги з організації семінарів, конференцій, тренінгів, які отримувало товариство від нерезидентів відповідно до положень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є товаром) є неприйнятними з огляду на положення діючого законодавства та спростовуються документами, які містяться в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції не вважає за необхідне надавати оцінку положенням нормативних актів, які зазначені в апеляційній скарзі та які ,на думку апелянта ,дають тлумачення порушення позивачем законодавства з поглядом на те, що послуги з організації семінарів, конференцій тощо є товаром,- оскільки суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що зазначені доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року по справі № 812/1241/17 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року по справі № 812/1241/17 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 14 березня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 березня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова