Постанова

від 14.03.2018 по справі 805/2870/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа №805/2870/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Токаревої А.Г., за участю представника позивача Безуєвського Ю.М., представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 р. (складене у повному обсязі 22 грудня 2017 року у м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 805/2870/17-а (головуючий І інстанції суддя Христофоров А.Б.) за позовом Приватного підприємства виробничої фірми "Г И С" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.08.2017 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про часткову відмову від позову та уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002401601 від 24.07.2017 року про збільшення ПП Г И С суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 588825, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 532794, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 56031, 00 грн.) - частково, а саме в частині 588789, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 532758, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 56031, 00 грн.); податкове повідомлення-рішення № 0002421601 від 24.07.2017 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 725625, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 580500, 00 грн. та штрафні санкції (фінансові) санкції 145125, 00 грн.) - у повному обсязі (т. 1 а.с. 4-16, т. а.с. 210).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у справі № 805/2870/17-а адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0002401601 від 24 липня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 588 789,00 грн. (у тому числі за основним платежем 532 758,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) 56 031,00 грн.)

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0002421601 від 24 липня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 725 625,00 грн. (у тому числі за основним платежем 580 500,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) 145 125,00 грн.).

Вирішено питання судових витрат (т. 4 а.с. 220-228).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Документи, надані позивачем до перевірки, не забезпечують підтвердження правильності, повноти відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку підприємства та їх зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Також, підприємства-субпідрядники згідно ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 25.10.2016 року у справі № 234/16034/16-к створені та зареєстровані з метою забезпечення діяльності механізму конвертації обігових грошових коштів підприємств в готівковий еквівалент та незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість (за відсутністю реальних трудових ресурсів, основних засобів, технічних та технологічних можливостей, виробничих потужностей та складських приміщень) дозволяють зробити висновки стосовно складених ПП Г И С для цілей оподаткування документів.

12 березня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а апеляційну скаргу без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач (код ЄДРПОУ 22002821, пр. Перемоги, б.11, кв.12, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації є юридичною особою з 03.11.1994 року № 1 274 120 0000 0004520, з 09.07.1997 року є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.106,108-113).

Головним управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства і правильності визначення об'єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджету усіх рівнів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, за наслідком якої складено акт перевірки № 321/05-99-14-15/22002821 від 07.07.2017 року (т.1 а.с.21-62)

Згідно висновків акту перевірки вказано на наступні порушення, зокрема:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п.16.1.5,16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п.п.44.1, 44.3, 44.5, 44.6,44.7 ст. 44, п.73.3 ст.73; п 78.1.11 ст. 78, пп.85.2 ст. 85, п.п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198 ПК України; п.1.2 ст.1, п.п.2.1,2.4,2.7 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 07.06.2010 № 372 від 08.11.2010 № 1327; ст. ст. 1,2,3,4,8,9 (п.2) Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України від 16.07.1999 №996-XIV в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 580 500,00 грн.;

- пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п.16.1.5,16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п.п.44.1, 44.3, 44.5, 44.6, 44.7 ст. 44, п.73.3 ст.73; п 78.1.11 ст. 78, пп.85.2 ст. 85, п. п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, ст..135, п. 136.1 ст. 136 ПК України; Наказу Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затвердженого Міністерством фінансів України від 20.10.2015 року № 897 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860); п.1.2 ст.1, п.п.2.1,2.4,2.7 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 07.06.2010 № 372 від 08.11.2010 № 1327, ст. ст. 1,2,3,4,8,9 (п.2) Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України від 16.07.1999 № 996-XIV; норм ПСБО №1 Загальні вимоги до фінансової звітності 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах , 15 Дохід 16 Витрати, 25 Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 532 794,00 грн. (т. 1 а.с. 21-62).

Не погодившись з висновками акта перевірки товариством подано заперечення від 13.07.2017 року № 41 (т.1 а.с. 63-105а).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано:

- № 0002401601 від 24 липня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 588 825,00 грн. (у тому числі за основним платежем 532 794,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) 56 031,00 грн.)

- № 0002421601 від 24 липня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 725 625,00 грн. (у тому числі за основним платежем 580 500,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) 145 125,00 грн.) (т. 1 а.с. 17, 19).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002401601 від 24.07.2017 року про збільшення ПП Г И С суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 588825, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 532794, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 56031, 00 грн.) в частині 588789, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 532758, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 56031, 00 грн.) та податкового повідомлення-рішення № 0002421601 від 24.07.2017 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 725625,, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 580500, 00 грн. та штрафні санкції (фінансові) санкції 145125, 00 грн.).

Суд апеляційної інстанції вважає висновок суду щодо задоволення позовних вимог правомірним з огляду на наступне.

Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом не встановлено реальності здійснення господарських операцій із зазначенням про фіктивність контрагентів позивача, крім того встановлено завищення показника Витрати .

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру

господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Статтею 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку(пункт 187.1).

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункт 198.6).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти зміни майнового стану платника податків.

З наданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що 17.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-промишленая группа (Замовник) та Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Підрядник) укладено договір підряду № 17\06Р, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками Замовника, з додатками та додатковими угодами.(т.1 а.с.160-171).

04.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь (Замовник) та Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС"(Підрядник) укладено договір підряду № 2015/36ск, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками Замовника, з додатками та додатковою угодою (т.1 а.с.115-137).

23.10.2015 року між Публічним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь (Замовник) та Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС"(Підрядник) укладено договір підряду № 2016/4ск, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками Замовника, з додатками (т.1 а.с.138-159).

На виконання вищезазначених договорів підряду для проведення ремонтних робіт позивачем були укладені наступні договори.

25.01.2016 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ КАРМЕЗ ГРУП укладено договір про виконання робіт №1, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших сил за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.1 а.с.172-177).

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 12 від 17.03.2016 року ТОВ КАРМЕЗ ГРУП передав право вимоги за належне виконання зобов'язань за Договором №1 від 25.01.2016 року в розмірі 204 001,20 грн. ТОВ КАНТРІК ГРУП ( т.1 а.с.178-179).

Факт виконання робіт підтверджується рахунками-фактурою; актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2016 року. (т.2 а.с.240, 242-250, т.3 а.с.1-3,4, 6-16).

На адресу позивача були виписані податкові накладні № 52 від 29.02.2016року; № 53 від 29.02.2016 року. (т.2 а.с.241, т.3 а.с.5)

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1а.с.180).

04.01.2016 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ ПВС-ЕНЕРГОПРОММОНТАЖ укладено договір про виконання робіт № 47, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.1 а.с.181-186).

Факт виконання робіт підтверджується рахунком-фактурою; актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2016 року (т.3 а.с. 17, 19-23).

На адресу позивача була виписана податкова накладна № 42 від 19.01.2016 року (т.3 а.с.18).

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1а.с.187).

02.12.2015 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ ПВС-ЕНЕРГОПРОММОНТАЖ укладено договір про виконання робіт № 99/122015, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.1 а.с.188-193).

Факт виконання робіт підтверджується рахунком-фактурою (т.3 а.с. 24); актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2016 року (т.3 а.с. 26-40).

На адресу позивача була виписана податкова накладна № 61 від 31.12.2015 року (т.3 а.с. 25).

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1а.с.194).

01.09.2015 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ МІСЬКБУД-КОМПЛЕКТ укладено договір про виконання робіт № ДГ-0000012, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.1 а.с.195-200).

Факт виконання робіт підтверджується рахунком-фактурою; актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2015 року (т.3 а.с.41, 42-47, 48, 50-54,55, 57-59 60, 62-64, 65, 67-72, 73, 75-80).

На адресу позивача були виписані податкові накладні № 102 від 30.09.2015 року; № 103 від 30.09.2015 року; № 104 від 30.09.2015 року; № 105 від 30.09.2015 року; № 106 від 30.09.2015 року; № 107 від 30.09.2015 року (т.3 а.с. 42,49,56,61,66,74).

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 5 від 09.10.2015 року ТОВ МІСЬКБУД-КОМПЛЕКТ передав право вимоги за належне виконання зобов'язань за Договором № ДГ-0000012 від 01.09.2015 року в розмірі 335 797,20 грн. ТОВ НПО ПРОМЕНЕРГО ( т.1а.с.201-202).

Факт виконання робіт підтверджується рахунками-фактурою; актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2016 року (т.2 а.с. 92, 94-100, 102-108, 110-122, 124-130, 132-144, 146-156, 158-163).

На адресу позивача були виписані податкові накладні № 5938 від 31.05.2016 року; № 5939 від 31.05.2016 року; № 5940 від 31.05.2016 року; № 5588 від 29.04.2016 року; № 5589 від 29.04.2016 року; № 5590 від 29.04.2016 року; № 5292 від 31.03.2016 року (т.2 а.с.93,101,109,123,131,145,157).

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1а.с. 203-204).

03.08.2015 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ ОПТГРАНДТОРГ укладено договір про виконання робіт № 1308, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.1 а.с.205-210).

Факт виконання робіт підтверджується рахунками-фактурою; актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2015 року (т.3 а.с. 81, 83-103, 105-110, 112-117, 119-127).

На адресу позивача були виписані податкові накладні № 122 від 31.08.2015 року; № 123 від 31.08.2015 року; № 124 від 31.08.2015 року; № 121 від 31.08.2015 року (т.3 а.с.82,104,111,118).

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1а.с.211).

02.06.2015 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ ОПТГРАНДТОРГ укладено договір про виконання робіт № 2, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.1 а.с.212-217).

Факт виконання робіт підтверджується рахунками-фактурою; актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2015 року (т.3 а.с.128, 130-135, 137-145, 147-155,157-164,166-170).

На адресу позивача були виписані податкові накладні № 128 від 30.06.2015 року; № 270 від 30.06.2015 року; № 271 від 30.06.2015 року; № 272 від 30.06.2015 року; № 273 від 30.06.2015 року (т.3 а.с.129,136,146,156,165).

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1а.с.228).

02.10.2015 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ МОНОЛИТ КОНСТРАКШН укладено договір про виконання робіт № 287, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.1 а.с.219-224).

Факт виконання робіт підтверджується рахунками-фактурою; актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2015 року, листопад 2015 року (т.2 а.с.35, 37-44, 46-51, 53, 55-60, т.3 а.с. 171, 173-183,185-228).

На адресу позивача були виписані податкові накладні № 83 від 30.10.2015 року; № 84 від 30.10.2015 року; № 385 від 30.10.2015 року; № 274 від 30.11.2015 року, № 275 від 30.11.2015 року (т.2 а.с.36,45,54, т.3 а.с.172,184).

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1а.с.225,232).

30.06.2016 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ КОМПАНИЯ КРАТ укладено договір про виконання робіт №7, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.1 а.с.233-238).

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 18 від 04.08.2015 ТОВ КОМПАНИЯ КРАТ передав право вимоги за належне виконання зобов'язань за Договором № 7 від 30.06.2016 року в розмірі 360 000,00 грн. ТОВ ФУДЖИ-ТОРГ ( т.1а.с.239-240).

Факт виконання робіт підтверджується рахунками-фактурою; актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2016 року (т.2 а.с. 164, 166-178,180-186,188-193).

На адресу позивача були виписані податкові накладні №6778 від 29.07.2016 року; №6779 від 29.07.2016 року; №6780 від 29.07.2016 року (т.2 а.с.165,179,187).

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1 а.с.241-250, т.2 а.с.1).

27.05.2016 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ КОМПАНИЯ КРАТ укладено договір про виконання робіт №6, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.2 а.с.2-7).

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги №17 від 11.07.2016 року ТОВ КОМПАНИЯ КРАТ передав право вимоги за належне виконання зобов'язань за Договором №6 від 27.05.2016 року в розмірі 300 000,00 грн. ТОВ ФУДЖИ-ТОРГ ( т.2 а.с.8-9).

Факт виконання робіт підтверджується рахунками-фактурою (т.2 а.с.194,207,214); актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2016 року (т.2 а.с. 195-206,209-213,216-239).

На адресу позивача були виписані податкові накладні № 6328 від 30.06.2016 року; №6329 від 30.06.2016 року; №6330 від 30.06.2016 року (т.2 а.с. 194а, 208,215).

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.2 а.с.10-18).

23.02.2016 року між Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Замовник) та ТОВ НПО ПРОМЕНЕРГО укладено договір про виконання робіт №2, відповідно до якого Підрядник зобов'язується власними або залученням інших за замовленням Замовника у відповідності до умов Договору виконати роботи по ремонту металургійного обладнання (т.2 а.с.19-24).

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 10 від 29.04.2016 року ТОВ НПО ПРОМЕНЕРГО передав право вимоги за належне виконання зобов'язань за Договором № 2 від 23.02.2016 року в розмірі 51 488,40 грн. ТОВ ФУДЖИ-ТОРГ ( т.4 а.с.1-2).

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням (т.2 а.с.25-34 т.3 а.с.235-243, т.3 а.с.3-4).

Таким чином, факт здійснення господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

З огляду на що посилання апелянта на відсутність фактичних обставин, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, є безпідставними.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції станом на час вчинення правочинів контрагенти субпідрядники позивача пройшли передбачену процедуру державної реєстрації, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до договору оренди від 13.03.2013 року укладеного між ОСОБА_3 (Орендодавець) та Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Орендар) передано легковий автомобіль сєдан з метою використання для службових перевезень працівників і дрібних речей автомобіль MITSUBISHI OUTLENDER 2009 р.в. з державними номерними знаками НОМЕР_1, орендна плата становить 100 грн. щомісячно, строк дії договору 2 роки (т.4 а.с.192).

Відповідно до договору оренди від 01.03.2015 року укладеного між ОСОБА_3 (Орендодавець) та Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Орендар) передано легковий автомобіль сєдан з метою використання для службових перевезень працівників і дрібних речей автомобіль MITSUBISHI OUTLENDER 2009 р.в. з державними номерними знаками НОМЕР_1, орендна плата становить 100 грн. щомісячно, строк дії договору 2 роки (т.4 а.с.193).

Згідно договору оренди від 27.07.2016 року укладеного між ОСОБА_3 (Орендодавець) та Приватним підприємством виробничої фірми "ГИС" (Орендар) передано легковий автомобіль сєдан з метою використання для службових перевезень працівників і дрібних речей автомобіль OTA LAND CRUISER PRADO 20016 р.в. з державними номерними знаками НОМЕР_1, орендна плата становить 100 грн. щомісячно, строк дії договору 5 років (т.4 а.с.194).

Позивачем за зазначеними договорами оренди господарські операції у бухгалтерському обліку не відображались нарахування та сплата орендної плати не здійснювалась.

Податковим органом було включено до бази оподаткування суми орендної плати за вищезазначеними договорами та визначено як безповоротна фінансова допомога .

Так, згідно пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Таким чином, не нарахування та несплата орендної плати - не є підставою для визнання відповідних сум як безповоротна фінансова допомога.

Також, судом встановлено, що на підтвердження здійснення підприємством витрат, позивачем надані акти ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь про накладання штрафів за порушення працівниками правил розпорядку (т.2 а.с.61, 64, 67, 70, 73, 76, 79-80, 83, т.4 а.с.200) та накладні з сумами штрафів (т.2 а.с.62,63,68,71,74,77,81,84,86,88,90 т.4 а.с.195,201).

Сплата штрафів підтверджується платіжними дорученнями. Рахунок - фактура від 13.11.2015 року № СФ-0000077 з обслуговування заходу у сумі 4000,00 грн. та платіжне доручення на суму 4000,00 грн. Платіжне доручення на суму 2605,00 грн. до рахунка-фактури № СФ-00000080 від 23.12.2015 року. Рахунок - фактура від 16.12.2016 року № СФ-0000005 з організації заходів та платіжне доручення на суму 6000,00 грн. Рахунок - фактура від 19.12.2016 року № СФ-0000006 з організації заходів та платіжне доручення на суму 2 437,50 грн. (т.2 а.с. 63, 66, 69, 72, 75, 78, 82, 85, 87, 89, 91, т. 4 а.с. 195 - 197, 199, 202- 206)

Згідно п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. N318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за N 27/4248 (далі - П(С)БО-16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно п.7 П(С)БО-16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно п.20 П(С)БО-16, до інших операційних витрат включаються, в тому числі, визнані штрафи, пеня, неустойка.

Таким чином, ні Податковий кодекс України, П(С)БО-16 не визначають чіткого переліку первинних документів, якими мають бути підтверджені витрати для можливості врахування їх у складі відповідного показника бухгалтерського обліку та фінансової звітності, не містять терміну зв'язок витрат з господарською діяльністю підприємства та не покладають на підприємство обов'язок доведення наявності такого зв'язку.

Разом із тим, задекларовані й відображені в акті перевірки витрати повністю підтверджуються наданими позивачем первинними документами.

Витрати були здійснені на оплату обслуговування заходів та на оплату штрафів за порушення працівниками ПП ГИС виконання робіт на території ПАТ МК Азовсталь за договором підряду від 04.12.2014 року № 2015/36ск та від 23.10.2015 року № 2016/4ск, поверненні штрафи (сплачені працівниками) були віднесені на зменшення суми витрат.

Таким чином, податковим органом в акті перевірки невірно зазначено, що підприємством завищено показник Витрати у сумі 55 067,00 грн., в тому числі по періодах: 2015р. - 44047,00 грн. 2016р. - 11020,00 грн.

Щодо посилання відповідача на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань матеріалів перевірки щодо контрагентів-субпідрядників позивача, суд зазначає наступне.

Наявність кримінального провадження щодо службових осіб контрагентів не є підставою вважати про відсутність реальності господарських операцій, оскільки за змістом ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Наявність кримінального провадження не може свідчити про наявність порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податковим органом до суду не надано доказів про прийняття рішення за результатами розслідування та вироку суду в кримінальному провадженні щодо контрагента позивача.

Первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів, а також формування позивачем податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Отримані послуги були оплачені позивачем, факт того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані як платники податку на додану вартість відповідачем не оспорюється.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення чинного законодавства.

З огляду на зазначене, зміст показань підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не може розцінюватись судом як доказ фіктивності контрагентів ПП ГИС .

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей та трудових ресурсів на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання надання робіт/послуг входить до предмету доказування у справі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі № К-12509/08.

Згідно положень частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. (Ухвала ВАСУ від "23" листопада 2016 р. справа № К/800/18675/16, ЄДРСРУ № 62961971).

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління."

Відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

У той час, на підтвердження фактичного виконання господарських зобов'язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи документами, якими підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, у разі можливості ідентифікації зазначеного документу та наявності головних реквізитів задля такої ідентифікації, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наданими позивачем первинними документами повністю підтверджено реальність здійснення господарських операцій, за таких підстав позовні вимоги щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкове повідомлення-рішення № 0002401601 від 24.07.2017 року про збільшення ПП Г И С суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 588825, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 532794, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 56031, 00 грн.) частково, а саме в частині 588789, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 532758, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 56031, 00 грн.); податкове повідомлення-рішення № 0002421601 від 24.07.2017 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 725625, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 580500, 00 грн. та штрафні санкції (фінансові) санкції 145125, 00 грн.) є правомірним та підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 205, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 р. у справі № 805/2870/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення виготовлено 16 березня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко