Ухвала

від 15.03.2018 по справі 903/545/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/545/16

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенко І.С.

перевіривши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13 вересня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2016 року

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до: (1) спільного українсько - швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком", (2) товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер - ЗБК - Україна", (3) товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас", (4) товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь"

про стягнення 183 861 879,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" 24 листопада 2017 року звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13 вересня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2016 року.

За приписами підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) Суд зазначає, що подана скарга не відповідає усім вимогам, що до неї ставились чинним на час звернення процесуальним законом з огляду на таке.

Згідно з частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), якою встановлено вимоги до форми та змісту касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

За приписами статті 4 Закону України № 3674 - VI (в редакції від 17 травня 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення з касаційною скаргою становило 1 600 грн.

До касаційної скарги не додано доказів, які підтверджували б сплату судового збору у встановлених Законом порядку і розмірі, але заявлено клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору на певний строк або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони.

Таким чином, єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору закон визначає врахування майнового стану особи, при цьому доведення обставин неможливості сплатити такий збір, з посиланням на конкретні докази, покладається на заявника відповідного клопотання.

Однак, заявивши вказане клопотання, скаржник не наводить будь-яких пояснень та не надає жодних доказів в його обґрунтування, а тому Суд, враховуючи також приписи статті 129 Конституції України, за якими однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відмовляє в задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, скаржник повинен оплатити судовий збір у розмірі 1 600 грн. на такі платіжні реквізити:

отримувач коштів:УК у Печерському районі код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 банк отримувача:ГУ ДКСУ у м.Києві код банку отримувача 820019 рахунок отримувача 31213207700007 код класифікації доходів бюджету 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Крім цього, Суд зазначає, що в порушення вимог наведеної вище частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) до касаційної скарги не додано доказів надсилання її копії сторонам у справі.

Враховуючи наведене та керуючись приписами статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків.

У зв'язку з залишенням касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" без руху, клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги судом не розглядається.

За таких обставин, керуючись пунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтею 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), статтями 107 - 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13 вересня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2016 року у справі № 903/545/16 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.

Суддя Верховного Суду Міщенко І.С.