Постанова

від 12.03.2018 по справі 236/1574/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 березня 2018 року

м . Київ

справа № 236/1574/15-ц

провадження № 61-9249 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - громадська організація Садівницьке товариство Мічурина Краснолиманської дирекції залізничних перевезень ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу громадської організації Садівницьке товариство Мічурина Краснолиманської дирекції залізничних перевезень на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області у складі судді Бікезіної О. В. від 11 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області у складі суддів: Космачевської Т. В., Курило В. П., Тимченко О. О., від 9 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу .

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до громадської організації Садівницьке товариство Мічурина Краснолиманської дирекції залізничних перевезень

(далі - ГО СТ Мічурина ) про визнання незаконними протоколів і постанов.

Позовну заяву мотивовано тим, що з 2007 року вона є членом ГО СТ Мічурина та їй була надана у користування земельна ділянка НОМЕР_1 розташована на території цього садівницького товариства. Вона як член товариства неодноразово зверталась до правління з питаннями, які стосувались його діяльності, у тому числі щодо надання інформації про фінансово-господарську діяльність та ознайомлення із статутом товариства. Проте її запити залишались без відповіді, а вона була попереджена про можливість виключення із членів товариства у зв'язку із надмірною активністю. 26 серпня 2012 року відбулось засідання правління ГО СТ Мічурина , на якому прийнято рішення про виключення її з членів громадської організації з подальшим затвердженням на конференції уповноважених на підставі п. п. 3.14 розділу 7 Статуту у зв'язку із завданням товариству моральної шкоди, невиконання розпорядження правління та недотримання вимог Закону України Про громадські об'єднання .

16 березня 2014 року відбулась звітна конференція ГО СТ Мічурина , на якій прийнято рішення про затвердження постанови засідання правління протокол від 26 серпня 2012 року № 4 та виключення з членів громадської організації ОСОБА_4

Вважаючи зазначені вище рішення правління та звітної конференції ГО СТ Мічурина незаконними та такими, що порушують її права і законні інтереси, просила визнати незаконними постанову і протокол засідання правління № 4 від 26 серпня 2012 року та постанову і протокол звітної конференції уповноважених № 1 від 16 березня 2014 року.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області

від 11 січня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконною постанову засідання правління ГО СТ Мічурина Краснолиманської дирекції залізничних перевезень , яка оформлена протоколом від 26 серпня 2012 року № 4, в частині виключення

ОСОБА_4 (садова ділянка НОМЕР_1) із членів цієї громадської організації. Визнано незаконною постанову звітної конференції уповноважених ГО СТ Мічурина Краснолиманської дирекції залізничних перевезень , яка оформлена протоколом від 16 березня 2014 року № 1, в частині затвердження постанови засідання правління громадської організації, оформленої протоколом від 26 серпня 2012 року № 4 та виключення ОСОБА_4 (садова ділянка НОМЕР_1) із членів вказаного товариства. У іншій частині заявлених вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що такої підстави виключення із членів відповідача, як спричинення завданої моральної шкоди та невиконання розпорядження правління, Статутом громадської організації не передбачено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 9 лютого 2016 року апеляційну скаргу ГО СТ Мічурина залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалу суду апеляційного суду мотивовано тим, що позивач про час, місце проведення засідання правління та з порядком денним такого засідання не повідомлялася. Виключення позивача із членів громадської організації відбулося з порушенням закону та статуту відповідача.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ГО СТ Мічурина просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при ознайомленні із листом ініціативної групи, яку очолює ОСОБА_4, члени правління виявили в ньому факти наклепу та брехні, а тому безпосередньо на засіданні правління було піднято питання при виключення позивача із членів організації на підставі п. 7. 3. 14, яким передбачено, що член організації зобов'язаний сприяти організації в здійсненні її мети та завдань, піклуватися про підвищення авторитету організації, дотримуватися моральних та етичних норм. Крім того позивач не виконала рішення правління щодо обов'язкової присутності на засіданні 1 липня 2012 року. Статутом не передбачено у який спосіб здійснюється повідомлення члена товариства про засідання правління громадської організації.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

21 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що з 2007 року ОСОБА_4 була членом ГО СТ Мічурина Краснолиманської дирекції залізничних перевезень .

Відповідно до протоколу засідання правління ГО СТ Мічурина від 26 серпня 2012 року № 4 правління прийняло рішення про виключення позивача з членів громадської організації з подальшим затвердженням на конференції уповноважених у зв'язку із спричиненням моральної шкоди товариству на підставі пункту 3.14 розділу 7 Статуту, за невиконання розпорядження правління та недотримання вимог Закону України Про громадські об'єднання .

Судами установлено, що питання щодо виключення ОСОБА_4 з числа членів ГО СТ Мічурина до порядку денного засідання правління включено не було.

Згідно з протоколом від 16 березня 2014 року № 1 звітної конференції уповноважених ГО СТ Мічуріна Краснолиманської дирекції залізничних перевезень до порядку денного було включено питання щодо затвердження рішення правління про виключення ОСОБА_4 із членів громадської організації та після обговорення цього питання прийнято рішення про затвердження постанови, яка винесена на засіданні правління протокол від 26 серпня 2012 року № 4 та виключення з членів

ГО СТ Мічурина ОСОБА_4 (садова ділянка НОМЕР_1).

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивача про проведення засідання правління та звітної конференції уповноважених ГО СТ Мічурина повідомлено не було.

ГО СТ Мічурина є місцевою громадською організацією, створеною громадянами України для організації колективного саду та здійснює свою діяльність на підставі положень Конституції України, Закону України Про громадські об'єднання , Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів та Статуту. Метою діяльності організації є організація колективного саду, сприяння використанню її членами землі, виділеної для вирощування овочів, фруктів та інших сільськогосподарських культур, а також сприяння створенню умов для оздоровлення і відпочинку членів організації.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України Про громадські об'єднання (далі - Закон) громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

За змістом статті 3 Закону громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: добровільності; самоврядності; вільного вибору території діяльності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); прозорості, відкритості та публічності. Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ.

Відповідно до пункту 6. 12 Статуту член організації може бути виключений зі складу організації у випадках: добровільного виходу із організації на підставі поданої заяви; порушення Статуту організації, невиконання рішень правління та загальних зборів (конференції), порушення правил внутрішнього розпорядку, самовільного захоплення землі членів організації, земель загального користування або за межами організації земель організацій і сільгосппідприємств; неосвоєння земельної ділянки з моменту одержання протягом двох років; самостійної передачі без відома правління іншим особам повністю або частково, виділеної йому земельної ділянки або будівель на ній; використання земельної ділянки не за призначенням; несплати на протязі одного року встановлених разових та/або періодичних внесків, обов'язкове внесення яких, встановлюється згідно із цим Статутом; за допущене розкрадання матеріальних цінностей організації, майна її членів, нанесення майнових збитків організації або її членам, систематичного ухилення від участі в роботах, або в охороні території організації і своєї особистої ділянки, які виконують колективно за рішенням правління.

Згідно з пунктом 6.12.9 Статуту виключення зі складу членів організації здійснюється правлінням з наступним затвердженням рішення на Загальних зборах (Конференції), з попереднім повідомленням члена організації про час, місце, дату засідання правління, загальних зборів (конференції). У випадку неявки члена організації на засідання правління й загальних зборів (конференції) без поважних причин питання про виключення розглядається без його присутності.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивача про засідання правління та звітної конференції уповноважених ГО СТ Мічуріна повідомлено не було, такої підстави для виключення із складу організації як завдання їй моральної шкоди та невиконання розпоряджень правління Статутом не передбачено, дійшли обґрунтованого висновку про визнання незаконними оскаржуваних постанов відповідача про виключення позивача із членів громадської організації, оформлених відповідними протоколами.

Доводи касаційної скарги про те, що Статутом не передбачено у який спосіб здійснюється повідомлення члена організації про засідання правління, загальних зборів є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять будь-яких повідомлень стосовно засідань.

Доводи касаційної скарги щодо виключення із членів товариства позивача у зв'язку із несплатою членських внесків є необґрунтованими, оскільки така підстава для виключення позивача із членів товариства була відсутня.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу громадської організації Садівницьке товариство Мічурина Краснолиманської дирекції залізничних перевезень залишити без задоволення, а рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 9 лютого 2016 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Є. В.Синельников

С.Ф. Хопта