Рішення

від 14.03.2018 по справі 904/213/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2018м. ДніпроСправа № 904/213/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "БРЯНКІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг

про стягнення 175 586,97 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "БРЯНКІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 30 738,33 грн. - 3% річних, 144 848,64 грн. - інфляційних витрат та судового збору.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати вартості вугільної продукції в сумі 2 790 918,28 грн. за Договором поставки №415 від 05.02.2016р., спір доведено до суду, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. у справі №904/8223/17 виконано Відповідачем 10.01.2018р. після набрання рішенням суду законної сили та сплачено Позивачу суму заборгованості в повному розмірі в сумі 3 235 302,64 грн.

У зв'язку з чим, Позивачем прийнято рішення про нарахування Відповідачу інфляційних витрат та 3% річних за користування грошовими коштами Позивача за період з дати подання первісного позову (28.08.2017р.) до дати отримання заборгованості за рішенням суду (10.01.2018р.).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018р. відкрито провадження у справі.

02.02.2018р. представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, у зв'язку з тим, що позовні вимоги Позивача фактично є вимогами про повторне застосування до Відповідача заходів відповідальності за прострочення виконання одного й того ж грошового зобов'язання.

14.02.2018р.представник Позивача подав відповідь на відзив, в якому заперечує проти відзиву на позов та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

15.02.2018р. представник Відповідача заявив клопотання і просить суд розглядати дану справу з повідомленням (викликом) сторін по справі, оскільки характер спірних правовідносин, на думку Відповідача, дає підстави для висновку, що для встановлення повного та всебічного вивчення обставин справи є необхідним проведення судового засідання з викликом сторін для можливого надання представникам сторін пояснень по суті справи щодо власної правової позиції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018р. в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено .

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. у справі № 904/8223/17 встановлено, що на виконання умов договору поставки № 415 від 05.02.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "БРЯНКІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" поставило Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" вугільну продукцію, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 790 918,28 грн.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. у справі № 904/8223/17 виконано та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "БРЯНКІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" основний борг у сумі 2 790 918,28 грн., 3% річних у сумі 83 176,59 грн. за період з 18.02.2017р.по 28.08.2017р., інфляційні втрати в сумі 361 207,77 грн. за період з 18.02.2017р.по 28.08.2017р., судовий збір у сумі 48 529,54 грн.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищезазначене рішення суду Відповідачем виконано у повному обсязі 10.01.2018р., що підтверджується платіжним дорученням № 0600001724 від 10.01.2018р. на суму 3 283 832,18 грн. (а.с.11).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Відповідачем умов договору поставки № 415 від 05.02.2016р. в частині своєчасної оплати поставленої вугільної продукції у сумі 2 790 918,28 грн.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати заборгованості за поставлену вугільну продукцію Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 3% річних за період з 29.08.2017р. по 09.01.2018р. у сумі 30 738,33 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3 % річних у розмірі 30 738,33 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні втрати за період вересень-грудень 2018р. у сумі 144 848,64 грн.

Суд, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат у сумі 144 848,64 грн. зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом та з цього приводу суд вважає, що вказана вимога також повинна бути задоволена саме в сумі вимог Позивача у розмірі 144 848,64 грн.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 174, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 598-599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "БРЯНКІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, офіс 716, ідентифікаційний код 39264809) 3% річних у розмірі 30 738,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 144 848,64 грн., судовий збір у розмірі 2 633,80 грн .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

14.03.2018р.