Рішення

від 27.02.2018 по справі 910/23617/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2018Справа № 910/23617/17

За позовом: комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Відар"

про виселення та стягнення 8257,10 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Гнідіна М.Ю.

Представники:

від позивача - Авласенко Ю.А. - за дов.

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Відар" про виселення та стягнення 8257,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач після закінчення строку дії Договору №5407 оренди житлового приміщення від 08.04.2014 р. орендоване приміщення не повернув, продовжував здійснювати користування приміщенням, в зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 1 007,22 грн - заборгованість по сплаті орендних платежів за період з листопада 2017 р. по грудень 2017р., 2014,44 грн - неустойка, 5 235,44 грн - штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2018р. відкрито провадження у справі № 910/23617/17 за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, інформація про час та місце розгляду даної справи розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є оприлюдненою, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з датою розгляду справи, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 27.02.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2014 між КП Спецжитлофонд (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Відар (орендар) укладено договір №5407 оренди житлового приміщення (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець передає, а орендар, на визначений у п.5.1. строк, приймає в орендне користування кімнату №223 у будинку на вул.Празькій, 34 (з характеристикою, викладеною у п. 1.2, оплатою, визначеною у розділі 2).

Згідно з п.1.2. Договору житлова площа - 18,50 кв. м., загальна площа - 21,28 кв. м.

Відповідно до п.2.1. Договору за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п.2.2. Договору на підставі рішення Київради від 28.09.2006 № 18/75 „Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 № 262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства "Спецжитлофонд", Договором встановлюється плата а оренду приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 11,00 грн. за 1 кв. м загальної площі, що складає 234,08 грн.

Згідно з п.2.3. Договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (без виставлення орендодавцем орендарю рахунків-фактур на оплату орендних платежів).

Відповідно до п.2.5. Договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю, починаючи з моменту підписання сторонами цього Договору.

Згідно з п.2.6. Договору орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Відповідно до п.2.7. Договору сторони домовились, що у випадку припинення, розірвання цього Договору орендар сплачує орендодавцю плату за фактичне користування приміщенням, у розмірі орендної плати, по день фактичної передачі приміщенням орендодавцю (у порядку, визначеному п.п.3.2.5 Договору) за актом прийому-передачі.

Відповідно до п.2.8. Договору розмір місячної орендної плати за користування житловими приміщеннями на наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до умов Договору та згідно з Актом прийому-передачі житлового приміщення, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування кімнату № 223 у будинку № 34 на вул.Празькій, 34.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що він звертався листом №056/24-3594 від 25.10.2017 до відповідача з повідомленням про припинення дії Договору та звільнення приміщення та передати його позивачу, однак відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, тобто обов'язок зі сплати орендної плати закон покладає на Орендаря, а право на отримання орендної плати закон надає Орендодавцю.

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Згідно ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір було укладено строком на 6 місяців, а в подальшому його було неодноразово пролонговано. Строк дії Договору з урахуванням додаткових угод №№ 1-7 становив по 30.09.2017 року.

Згідно з п.5.6. Договору договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, з жовтня 2017 року дія Договору №5407 оренди житлового приміщення від 08.04.2014 року припинена.

Відповідно до п.3.2.5. Договору орендар зобов'язався після закінчення строку дії Договору, або в разі його (Договору) розірвання у порядку, визначеному п.5.5. Договору, звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення при поверненні орендодавцю покладається на орендаря. Акт приймання-передачі приміщення підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу орендованого приміщення після закінчення строку дії договору, а відтак враховуючи викладене, позовні вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2014,44 грн - неустойки та 5235,44 грн штрафу підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про оренду державного і комунального майна").

Частиною 2 ст. 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.6.4. Договору у разі невиконання орендарем обов'язку, визначеного п. п. 3.2.5. Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення приміщення та вжити заходів, визначених п. п. 4.1.4 Договору.

Як встановлено судом в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу орендованого майна після закінчення строку дії договору, відповідач не повернув орендоване майно та безпідставно користувався ним, тому позивач правомірно нарахував йому 2 014,44 грн неустойку у розмірі подвійної плати за фактичне користування приміщенням за період з листопада 2017 року по грудень 2017 року.

Вимоги в частині стягнення з відповідача орендної плати за фактичне користування приміщенням в розмірі 1007,22 грн за період з листопада 2017 року по грудень 2017 року судом задоволенню не підлягають, враховуючи те, що вимоги позивача в частині нарахування подвійної плати за користування приміщенням задоволено судом, в розумінні статті 785 ЦК України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст.230 ГК України, а тому нарахування позивачем орендної плати за фактичне користування приміщенням та подвійної плати за користування річчю за один і той же період фактичного користування відповідачем приміщенням після закінчення строку дії договору є фактичним притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п.6.6. Договору сторони домовились, що крім неустойки, визначеної п.6.4. Договору, у разі порушення орендарем п.п.п.3.2.5. Договору, останній сплачує орендодавцю штраф, розмір якого визначається сторонами виходячи з наступного: у випадку затримки орендарем повернення приміщення орендодавцю на період понад вісімдесят календарних днів, штраф встановлюється у розмірі 90 % від суми річної орендної плати за користування приміщенням.

Судом перевірено розрахунок штрафу, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 235,44 грн штрафу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю "Відар" (04128, м.Київ, вул.ТУПОЛЕВА, будинок 19, код ЄДРПОУ 36087992) з кімнати №223 у будинку №34 на вул.Празькій в місті Києві шляхом його передачі комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" за актом прийому-передачі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Відар" (04128, м.Київ, вул.ТУПОЛЕВА, будинок 19, код ЄДРПОУ 36087992) на користь комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м.Київ, вул.Оболонська, будинок 34, код ЄДРПОУ 31454734) 2014 (дві тисячі чотирнадцять) грн 44 коп - неустойку, 5235 (п'ять тисяч двісті тридцять п'ять) грн 44 коп - штраф та 3004 (три тисячі чотири) грн 83 коп - витрати по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.М. Шкурдова

Дата складання повного тексту рішення: 19.03.2018