Рішення

від 12.03.2018 по справі 914/2408/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018р. Справа №914/2408/17

За позовом:Приватного підприємства Альфа.Інвест , Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг до відповідача:Державного підприємства Радехівське лісомисливське господарство , Львівська обл., м. Радехів про:стягнення 33360,00 грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу необробленої деревини №282/282/л/2017 від 13.03.2017р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Палюх Г.І. Представники сторін:

від позивача:Климишин І.П. - адвокат (договір про надання юридичних послуг адвоката №068491 від 10.11.2017р.) від відповідача:Феденишин Я.В. - представник (довіреність №817 від 07.12.2017р.) Парамовнов С.О. - представник (довіреність №815 від 07.12.2017р.)

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

23.11.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПрАТ Альфа.Інвест до ДП Радехівське лісомисливське господарство про стягнення 33360,00 грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу необробленої деревини №282/282/л/2017 від 13.03.2017р.

Ухвалою суду від 24.11.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 11.12.2017р.

В судовому засіданні від 11.12.2017р. оголошено перерву до 11.01.2018р.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , відповідно до положень якого Господарський процесуальний кодекс України було викладено у новій редакції.

В судовому засіданні 11.01.2018р. суд перейшов на розгляд справи за правилами ГПК України в редакції від 15.12.2017р. зі стадії підготовчого провадження та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 25.01.2018р.

В підготовчому засіданні 25.01.2018р. судом оголошено перерву до 21.02.2018р.

Ухвалою від 21.02.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.03.2018р.

Представники сторін в судове засідання 12.03.3018р. з'явилися, дали пояснення по суті справи.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Представник позивача зазначає, що 13.03.2017р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №282/282/л/2017, відповідно до якого продавець (за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі ІІ кварталу 2017р., який відбувся 13.03.2017р.) взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця (позивача) необроблену деревину на суму 33360,00 грн., а покупець попередньо, протягом 5 календарних днів з моменту пред'явлення рахунку здійснити 100% передоплату вартості товару. На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу 33360,00 грн. в якості попередньої оплати за товар. За договором відповідач зобов'язувався протягом 15 календарних днів після оплати товару здійснити поставку деревини. Оскільки у строк визначений договором товару поставлений не був, позивач звернувся до відповідача з претензією про поставку товару, а разі невиконання вимоги повернути перераховані позивачем кошти у розмірі 33360,00 грн. Оскільки ні товар поставлений не був, ні кошти повернуті відповідачем не були, позивач в порядку ст. 693 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на його користь 33360,00 грн. попередньої оплати, 1600,00 грн. судового збору на 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Аргументи відповідача.

Представники відповідача проти позову заперечують та зазначають, що твердження позивача про непоставку товару за договором не відповідають дійсності, оскільки 15.06.2017р. відповідачем здійснено відвантаження товару позивачу на загальну суму 11715,41 грн. Товар був одержаний представником позивача ОСОБА_4 згідно товаротранспортної накладної від 15.06.2017р. №46868, специфікації-накладної на відпуск лісоматеріалів необроблених №1278 від 15.06.2017р., ТТН ЛВА №793421 від 15.06.2017р. та довіреності від 09.03.2017р. Вивезення товару відбулося автомобілем Камаз, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ФОП ОСОБА_5 Що стосується поставки решти частини товару, то така поставка не могла бути здійснена з огляду на непогодження сторонами всупереч п. 4.2. договору графіку поставки. Також представники відповідача зазначають про безпідставне посилання позивача на норми ст. 1212 ЦК України, оскільки сума попередньої оплати була перерахована на виконання умов договору та отримана відповідачем правомірно, а тому ст. 1212 ЦК не може підлягати застосуванню у даному випадку. Крім цього, відповідач вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, так як останнім був вправі заявити вимогу про виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов'язання. Відсутність відмови позивача від виконання відповідачем зобов'язання, передбаченого договором від 13.03.2017р. №282/282/л/2017 свідчить про відсутність підстав звільнення відповідача від виконання зобов'язання в натурі. Телефонограмою від 11.05.2017р. позивача повідомлено про необхідність направлення працівника для прийняття продукції, так як умови договору особливих способів направлення повідомлення покупцю про дату і місце поставки не передбачено. Таким чином, частину обумовленого договором товару на суму 11715,41 грн. було одержано представником позивача ОСОБА_4, натомість в подальшому позивачем не направлялися представники для одержання наступних партій товару. Відповідач не міг приступити до виконання своїх зобов'язань щодо передачі товару позивачеві, так як товар повинен був прийматися покупцем самостійно на нижньому складі відповідача.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

13.03.2017р. між ДП Радехівське лісомисливське господарство (продавцем) та ПП Альфа.Інвест (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №282/282/л/2017 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі другого кварталу 2017 року, який відбувся 13.03.2017р., продавець передає у власність на умовах франко (верхній/проміжний/нижній) склад продавця необроблену деревину (надалі - товар), за номерами лотів /п.3.1./, а покупець зобов'язується прийнято товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

За умовами п. 3.2., 6.1., 7.1. Договору, загальна сума договору 33360,00 грн. з урахуванням ПДВ. Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського перекату коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури напротязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати. Покупець зобов'язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару протягом 5-ти календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати.

08.06.2017р. ДП Радехівське лісомисливське господарство виставлено позивачеві до оплати рахунок №99 на дрова паливні в кількості 60,00 м 3 на суму 33360,00 грн.

Як встановлено судом з наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку, 14.06.2017р. позивачем перераховано відповідачу 33360,00 грн. в якості попередньої оплати за товар.

Так, п. 4.1. Договору визначено, що поставка товару по даному договору здійснюється згідно щомісячного подекадного графіку поставок, який є невід'ємною частиною даного договору та підписується самостійно між покупцем та продавцем без обов'язку окремої реєстрації такого на ТБ ТСБ Галконтракт , на умовах франко (верхній/проміжний/нижній) склад продавця. У випадку не підписання сторонами щомісячного подекадного графіку поставок, товар поставляється рівними частинами.

В судових засіданнях сторонами не заперечувалося, що графік поставок до договору ними не підписувався та не затверджувався.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з непоставкою деревини позивач звернувся до відповідача з вимогою №1 вих. №06/09-4 від 06.09.2017р., відповідно до якої просив здійснити поставку товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, а в разі її невиконання повернути суму попередньої оплати.

Листом від 03.10.2017р. №04/634 ДП Радехівське лісомисливське господарство повідомив позивача про те, що 15.06.2017р. частина обумовленої договором продукції була поставлена покупцю на суму 11715,41 грн., відтак вимога в цій частині безпідставна. Заперечуючи проти позову та доводячи факт поставки товару на суму 11715,41 грн., відповідач посилається на ТТН від 15.06.2017р. серії ЛВА №793421, ТТН №40868 від 15.06.2017р., Специфікацію-накладну №1278 від 15.06.2017р. та довіреність ТОВ Альфа.Інвест від 09.03.2017р., видану гр. ОСОБА_4, яким в свою чергу як стверджує відповідач було одержано товар для позивача.

В матеріалах справи наявна нотаріально завірена копія заяви ОСОБА_4 від 05.01.2018р., в якій останній визнає факт одержання лісо продукції від ДП Радехівське лісомисливське господарство на користь ТОВ Альфа.Інвест на суму 11715,41 грн.

Позивач факт одержання товару за Договором від відповідача або уповноваження гр. ОСОБА_4 на одержання такого товару заперечує.

ОЦІНКА СУДУ.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За приписами ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами п. 7.3. Д оговору продавець зобов'язувався передати покупцю товар після сплати рахунку-фактури протягом 15 календарних днів.

Таким чином, після внесення позивачем 13.06.2017р. попередньої оплати, у відповідача виник обов'язок протягом 15 календарних днів з вказаного моменту здійснити поставку деревини.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки у погоджений Договором строк поставка деревини не відбулася, позивач звернувся до відповідача з вимогою №1 від 06.09.2017р. вих. №06/09-4 про поставку обумовленого товару, а у випадку її невиконання просив повернути внесену попередню оплату. Проте, як вбачається з матеріалів справи, вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Так як строк виконання зобов'язання відповідачем закінчився, товар поставлений позивачу не був, грошові кошти не повернуті, суд вважає, що внесені позивачем 13.06.2017р. грошові кошти в якості передоплати за товар підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку, в розмірі 33360,00 грн.

Твердження відповідача про поставку ним позивачеві 15.06.2017р. товару за Договором на суму 11715,41 грн. та заперечення щодо заявленого позову, суд вважає необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Обгрунтовуючи факт поставки позивачеві товару, відповідач зазначає, зокрема, що товар на суму 11715,41 грн. був одержаний уповноваженим представником позивача - ОСОБА_4 згідно довіреності від 09.03.2017р.

Відповідно до п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (надалі - Положення), повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Статтею 244 ЦК України визначено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Як вбачається зі змісту довіреності ТОВ Альфа.Інвест від 09.03.2017р., така видана ОСОБА_4 на представництво інтересів позивача на аукціоні, що проводиться Товарною біржею ТСБ Галконтракт , а саме на подання та отримання документів, подачі заяв, взяття участь в аукціоні, підписання аукціонних свідоцтв та здійснення всіх інших законних дій, пов'язаних з виконанням цього доручення.

Таким чином, видавши вказану довіреність ОСОБА_4, останнього було уповноважено на представництво інтересів ТОВ Альфа.Інвест виключно на аукціоні (проведення якого передувало укладенню договору) та вчинення у зв'язку з цим всіх необхідних дій, проте даною довіреністю ОСОБА_4 не уповноважувався на одержання від імені позивача ТМЦ від відповідача за Договором.

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд зазначає, що доказів того, що в подальшому позивач своїми діями схвалив прийняття гр. ОСОБА_4 продукції в матеріалах справи відсутні. Як зазначав представник позивача в судових засіданнях, останній жодної продукції від ОСОБА_4 не отримував.

З огляду на викладене, долучена до матеріалів справи нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 від 05.01.2018р., в якій він визнає факт одержання від відповідача товару на суму 11715,41 грн. на користь позивача та видаткові накладні, підписані ОСОБА_4 до уваги не беруться оскільки, по-перше, судом встановлено, що зазначена особа не уповноважувалася на одержання товару за Договором. По-друге, відсутність у ТТН №40868 від 15.06.2017р. такого обов'язкового реквізиту первинного документу як відмітки посади, прізвища, ініціалів представника вантажоодержувача свідчить про те, що вказана у ТТН лісопродукція ПП Альфа.Інвест ні від ОСОБА_4, ні від водія-перевізника не одержувалася, відповідно не відбулося подальшого схвалення позивачем дій ОСОБА_4 щодо одержання товару від ДП Радехівське лісомисливське господарство .

Доводи відповідача щодо неможливості поставки товару позивачу у зв'язку з відсутністю передбаченого договором графіку поставок та ненаправлення представника судом відхиляються.

Дійсно, як вбачається з п. 4.1. укладеного Договору, сторонами було погоджено здійснювати поставку згідно графіку. Позивачем та відповідачем підтверджено, що такий графік ними не розроблявся та не підписувався. Разом з тим, п. 4.1. Договору містить також положення про те, що у випадку не підписання графіку поставок, товар поставляється рівними частинами.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України визначено, зокрема, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Як вже зазначалося, за умовами п. 7.3. Д оговору продавець зобов'язувався передати покупцю товар після сплати рахунку-фактури протягом 15 календарних днів. Таким чином, після внесення позивачем 13.06.2017р. попередньої оплати, відповідач повинен був передати продукцію до 29.06.2017р., однак цього не зробив.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що останнім 11.05.2017р. було направлено позивачу телефонограму про готовність продукції до відвантаження, оскільки в матеріалах справи відсутні докази її направлення. Наявна у справі телефонограма від 11.05.2017р. не може слугувати належним доказом, оскільки така складена відповідачем в односторонньому порядку і на ній відсутні докази її направлення позивачу (як от відмітка поштового зв'язку про її прийняття до пересилання).

Крім цього, у вимозі №1 від 06.09.2017р. вих. №06/09/4 позивач як покупець просив постачальника передати обумовлений товар у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги. Натомість, докази того, що після пред'явлення вимоги відповідач інформував позивача про готовність товару до поставки, матеріали справи не містять, які і не містять доказів виконання відповідачем одержаної вимоги щодо поставки лісопродукції.

З приводу посилань відповідача на неправильний спосіб захисту, який обрав позивач, а саме стягнення передоплати замість виконання обов'язку в натурі шляхом поставки деревини, суд зазначає, що такий обраний позивачем вірно, оскільки в силу норм ч. 2 ст. 693 ЦК України покупець у разі непередачі товару у встановлений строк вправі самостійно обирати прийнятний для нього спосіб захисту прав: вимагати передання товару або повернення попередньої оплати. У даному випадку позивач, пред'явивши до відповідача вимогу №1 від 06.09.2017р. вих. №06/09-4 (про поставку товару у 7-денний строк, а у випадку неможливості поставки здійснити повернення попередньої оплати) тим самим обрав другий - повернути суму попередньої оплати, що цілком відповідає приписам ЦК України. Відповідно, покликання відповідача на те, що у вимозі позивачем не викладено конкретної вимоги не відповідає дійсності.

Також не заслуговують на увагу твердження відповідача про безпідставність позову у зв'язку з обґрунтуванням позовних вимог нормами ст. 1212 ЦК, оскільки як в судових засіданнях, так і запереченні на відзив від 26.12.2017р. б/н ПП Альфа.Інвест вказало, що нормативно-правовим обґрунтуванням позову являється ст. 693 ЦК України.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, положеннями ч. 1-2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповіді на відзив від 06.02.2018р. представником позивача наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: 1600,00 грн. судовий збір та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу на суму 3000,00 грн. представником позивача долучено договір про надання юридичних послуг адвоката №068491 від 10.11.2017р., ордер на надання правової допомоги серії ЛВ №068492, Замовлення №2 про надання юридичних послуг ПП Альфа.Інвест , квитанції №18633100 від 01.02.2018р., №18646222 від 07.02.2018р. на загальну суму 3000,00 грн.

Детально ознайомившись із вказаними вище документами, врахувавши критерії, які формують розмір витрат на оплату послуг адвоката, передбачених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2500,00 грн., оскільки згідно Замовлення №2 про надання юридичних послуг ПП Альфа.Інвест, послуги які надаються адвокатом це участь в судовому засіданні (500 грн./1 судове засідання за й день його проведення), а так як судових засідань у справі №914/2408/17 відбулося п'ять, інших видів послуг Замовленням не передбачено, суд прийшов до висновку про стягнення саме 2500,00 грн.

Судовий збір у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 46, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Радехівське лісомисливське господарство (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Витківська, 26; код ЄДРПОУ 00992378) на користь Приватного підприємства Альфа.Інвест (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Леніна, 67Б; код ЄДРПОУ 34063147) 33360,00 грн. попередньої оплати, 1600,00 грн. судового збору та 2500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2018р.

Суддя Крупник Р.В.