Рішення

від 12.03.2018 по справі 910/21289/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2018Справа № 910/21289/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні

справу № 910/21289/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ойл Груп ЛТД , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Простосервіс , м. Дніпро,

про стягнення 111 567,57 грн.,

без виклику учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ойл Груп ЛТД (далі - ТОВ Ойл Груп ЛТД ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Простосервіс (далі - ТОВ Простосервіс ) 111 567,57 грн. за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ Простосервіс взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2017 порушено провадження у справі №910/21289/17 та призначено її до розгляду на 14.12.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у зв'язку із неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 11.01.2018.

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункт 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 частини п'ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у справі №910/21289/17 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в силу частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2018 прийнято рішення здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження; запропоновано: відповідачу в строк до 06.02.2018 подати суду відзив на позовну заяву; позивачу в строк до 17.02.2018 подати відповідь на відзив.

Вказану ухвалу суду було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Слід зазначити, що згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.12.2017 місцезнаходженням ТОВ Простосервіс є 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус З , а станом на 14.12.2017 - 49000, м. Дніпро, Соборний район, просп. Героїв, буд. 4.

Відповідно до частини другої статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Отже, оскільки відповідачем в процесі розгляду справи було змінено юридичну адресу, то в силу вказаних приписів даний спір підлягає вирішенню господарським судом міста Києва.

До матеріалів справи долучено конверт-повернення з адреси відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку прописом за истечением срока хванения .

Разом з тим, відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

З метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття судового рішення у відповідності до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178, частини першої статті 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Статтями 202 , 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статі 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписом статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 104 767,55 грн., що підтверджується накладними, а саме: від 02.08.2016 №КВ1-1694 на суму 6 460 грн.; від 02.08.2016 №КВ1-1696 на суму 11 440 грн.; від 15.08.2016 №КВ1-1790 на суму 3 400 грн.; від 15.08.2016 №КВ1-1791 на суму 11 380 грн.; від 16.08.2016 №КВ1-1808 на суму 5 840 грн.; від 16.08.2016 №КВ1-1809 на суму 4 900 грн.; від 16.08.2016 №КВ1-1810 на суму 6 800,02 грн.; від 22.08.2016 №КВ1-1889 на суму 4 900 грн.; від 22.08.2016 №КВ1-1890 на суму 6 800,02 грн.; від 30.08.2016 №КВ1-1955 на суму 10 050 грн.; від 30.08.2016 №КВ1-1957 на суму 3 400,01 грн.; від 05.09.2016 №КВ1-2005 на суму 1 340 грн.; від 06.09.2016 №КВ1-2029 на суму 10 740 грн.; від 14.09.2016 №КВ1-2107 на суму 3 400 грн.; від 13.10.2016 №КВ1-2400 на суму 4 900 грн.; від 24.10.2016 №КВ1-2491 на суму 4 200 грн.; від 24.10.2016 №КВ1-2492 на суму 4 200 грн.; від 03.11.2016 №КВ1-2599 на суму 617,50 грн.

На підставі наявних в матеріалах справи довіреностей представниками відповідача було отримано товар за вказаними накладними, що підтверджується підписами сторін на накладних та відтисками печаток юридичних осіб.

Таким чином, позивачем було поставлено відповідачу товар, а відповідачем такий товару було прийнято без будь-яких зауважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що сторонами укладено усний договір поставки.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, у зв'язку з прийняттям відповідачем поставленого позивачем товару, останнім було виставлено ТОВ Простосервіс рахунки на загальну суму 104 767,55 грн., а саме: від 02.08.2016 №КВ1-2395 на суму 6 460 грн.; від 02.08.2016 №КВ1-2397 на суму 11 440 грн.; від 15.08.2016 №КВ1-2570 на суму 3 400 грн.; від 15.08.2016 №КВ1-2571 на суму 11 380 грн.; від 16.08.2016 №КВ1-2598 на суму 4 900 грн.; від 16.08.2016 №КВ1-2599 на суму 5 840 грн.; від 16.08.2016 №КВ1-2597 на суму 6 800,02 грн.; від 22.08.2016 №КВ1-2669 на суму 4 900 грн.; від 22.08.2016 №КВ1-2668 на суму 6 800,02 грн.; від 29.08.2016 №КВ1-2742 на суму 10 050 грн.; від 29.08.2016 №КВ1-2741 на суму 3 400,01 грн.; від 05.09.2016 №КВ1-2845 на суму 1 340 грн.; від 05.09.2016 №КВ1-2853 на суму 10 740 грн.; від 13.09.2016 №КВ-2965 на суму 3 400 грн.; від 12.10.2016 №КВ1-3366 на суму 4 900 грн.; від 24.10.2016 №КВ1-3506 на суму 4 200 грн.; від 24.10.2016 №КВ1-3510 на суму 4 200 грн.; від 03.11.2016 №КВ1-3644 на суму 617,50 грн.

Проте, відповідач поставлений і прийнятий товар на загальну суму 104 767,55 грн. не оплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача 111 567,57 грн. боргу.

Разом з тим, вартість поставленого відповідачу і неоплаченого ним товару складає 104 767,55 грн. та саме в цій частині підлягає стягненню з ТОВ Простосервіс .

У стягненні ж решти суми боргу (6 800,02 грн.) слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Простосервіс (49000, м. Дніпро, просп. Героїв, буд. 4; ідентифікаційний код 40398356) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ойл Груп ЛТД (02160, м. Київ, вул. Фанерна, буд. 4; ідентифікаційний код 31485605) 104 767 (сто чотири тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 55 коп. боргу і 1 571 грн. (одну тисячу п'ятсот сімдесят одну) грн. 51 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Згідно з частинами першої і другою статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.03.2018.

Суддя В.О. Демидов