Рішення

від 13.03.2018 по справі 914/2536/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018р. Справа №914/2536/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Вет", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега птиця", м. Стрий Львівської області

про стягнення 50 827 грн. 85 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Вет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега птиця" про стягнення 51 232 грн. 03 коп., з яких: 23 153 грн. 70 коп. - основного боргу, 12 699 грн. 65 коп. - 20% річних та 15 378 грн. 68 коп. - інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 11.12.2017 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 16.01.2018 р.

Ухвалою суду від 16.01.2018 р. продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, унормованого главою 3 розділу ІІІ нової редакції ГПК України (чинної з 15.12.2017 р.); підготовче засідання призначено на 13.02.2018 р., встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, з доданням відповідних доказів до 03.02.2018 р., копію якого у вказаний строк зобов'язано надіслати позивачу разом з доданими до нього документами, докази надіслання надати суду.

08.02.2018 р. від позивача надійшла до суду заява з додатками від 02.02.2018 р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач у зв'зку з виявленням арифметичних помилок в розрахунку 20 % річних та інфляційних нарахуваннях просить зменшити позовні вимоги в частині зменшення розміру процентів річних до розміру 12 522 грн. 03 коп. та зменшення розміру інфляційних нарахувань до розміру 15 152 грн. 12 коп. (розрахунки процентів річних та інфляційних нарахувань додаються). До заяви додано докази направлення копії заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 50 827 грн. 85 коп., з яких: 23 153 грн. 70 коп. - основного боргу, 12 522 грн. 03 коп. - 20% річних та 15 152 грн. 12 коп. - інфляційних нарахувань.

Також 08.02.2018 р. від позивача надішло на адресу суду клопотання від 02.02.2018 р. про розгляд справи за відсутності позивача.

Ухвалою суду від 13.02.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.03.2018 р.

В судове засідання 13.03.2018 р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання був належно повідомлений.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що 02.12.2014 р. між ТзОВ "Альфа-Вет", як продавцем, та ТзОВ "Мега птиця", як покупцем, було укладено договір поставки №14-1202/1, на умовах якого та відповідно до видаткових накладних, рахунків-фактур позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 38 010, 60 грн. 18.02.2017 р. відповідач частково сплатив суму в розмірі 14 856,90 грн. за партії товару, поставлені згідно видаткової накладної №РН-0002438 від 03.12.2014 р. на суму 13 482,00 грн. та № РН-0000011 від 12.01.2015 р. на суму 1 375,90 грн., проте товар поставлений, згідно видаткової накладної №РН-0000241 від 18.02.2015 р. на суму 23 153,70 грн. залишився неоплачений. Станом на дату подання позовної заяви відповідач не провів жодної іншої оплати за поставлений товар. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу відповідно до п.6. 3 договору 20% річних в розмірі 12 522 грн. 03 коп. та інфляційні нарахування в розмірі 15 152 грн. 12 коп. (з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив, причин неявки не повідомив, про дату час та місце судового засідання був належно повідомлений.

Так як ухвалою суду від 13.02.2018 р. явка уповноважених представників сторін в судове засідання 13.03.2018 р. не визнавалась судом обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між ТзОВ "Альфа-Вет" (продавець, позивач у справі) та ТзОВ "Мега птиця" (покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки №14-1202/1 від 02.12.2014 року, за яким продавець зобов'язується поставити кормові добавки, ветеринарні препарати, вакцини, біопрепарати, та вітамінні, та лікарські препарати, іншу ветеринарну продукцію(далі-товар), а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару (п.1.1). Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у рахунках - фактурах продавця та в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість(п.2.1).

Згідно п.2.2 договору покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок продавця вартість поставленої йому партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання партії товару, згідно накладних. Моментом отримання партії товару вважається момент підписання покупцем видаткової накладної.

Відповідно до п.3.5 договору датою(моментом) поставки (передачі) товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем, що засвідчує прийняття товару покупцем від продавця.

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12. 2015 р. (п.9.1.). У випадку письмового повідомлення від будь-якої із сторін про розірвання договору до закінчення терміну дії договору, термін дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня кожного наступного календарного року включно без складання додаткової угоди до договору (п.9.2).

На підтвердження належного виконання позивачем умов договору поставки №14-1202/1 від 02.12.2014 року та факту поставки товару позивачем та отримання його відповідачем, надано підписані позивачем рахунки-фактури та підписані сторонами видаткові накладні на загальну суму 38 010,60 грн., а також довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: видаткова накладна №РН-0002438 від 03.12.2014 р. на суму 13 482, 00 грн. (рахунок-фактура №СФ-0002623 від 02.12.2014р.), видаткова накладна № РН-0000011 від 12.01.2015 р. на суму 1 374,90 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000006 від 06.01.2015 р.), видаткова накладна № РН- 0000241 від 18.02.2015 р. на суму 23 153,70 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000272 від 18.02.2015 р.), довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 03.12.2014 р., №1 від 02.01.2015 р. та №2 від 18.02.2015 р., виписані відповідачем на його представника, для отримання у позивача товару (належно засвідчені копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи).

18.02.2017 р. відповідач частково сплатив суму в розмірі 14 856, 90 грн. (за партії товару поставлені згідно видаткової накладної № РН-0002438 від 03.12.2014 р. на суму 13 482,00 грн., № РН-0000011 від 12.01.2015 р. на суму 1 374,90 грн.), що підтверджується наявною в матеріалах справи належно засідченою випискою банку по рахунку позивача.

Решта вартості поставленого товару в сумі 23 153,70 грн. залишилася відповідачем не оплаченою, чим порушено права та інтереси позивача на отримання вартості товару в строки відповідно до умов п.2.2 договору. Відтак, позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 23 53 грн. 70 коп. основного боргу, а також(з врахування заяви про зменшення позовних вимог) 12 522 грн. 03 коп. - 20% річних, 15 152 грн. 12 коп. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач в жодне із судових засідань явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких заперечень на позовні вимоги суду не надав, доказів погашення боргу не представив, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23 153,70 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6.3 договору за прострочення оплати за п.2.2, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання покупцем по оплаті товару - до повного погашення заборгованості. Також покупець зобов'язаний сплатити продавцю 20 % річних від суми заборгованості, за кожен день прострочки оплати поставленого товару.

В частині позовних вимог про стягнення 20% річних, які відповідно до розрахунку здійсненого позивачем за період з 04.03.2015 р. по 15.11.2017 р. складають 12 522 грн. 03 коп., та стягнення інфляційних втрат які відповідно до розрахунку здійсненого позивачем за період березень 2015 року-жовтень 2017 року складають 15 152 грн. 12 коп., то суд перевіривши правильність їх нарахування приходить до висновку що дані суми розраховані відповідно до ст. 625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, в розмірі згідно заяви про зменшення позовних вимог від 02.02.2018 р., на загальну суму 50 827 грн. 85 коп., з яких: 23 153 грн. 70 коп. - основного боргу, 12 522 грн. 03 коп. - 20% річних, 15 152 грн. 12 коп. - інфляційних нарахувань.

Судовий збір за подання позову до суду, сплачений платіжним дорученням №172 від 27.11.2017 р. в розмірі 1600,00 грн., та зарахований до Державного бюджету України, згідно виписки суду від 28.11.2017 р., покладається на відповідача у відповідності до п.1 ч. 4 ст. 129 ГПК України. Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.193, 265 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега птиця" (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, буд. 56, кв. 3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39410390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Вет" (03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 96, офіс 2, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37616771) 23 153 грн. 70 коп. - основного боргу, 12 522 грн. 03 коп. - 20% річних, 15 152 грн. 12 коп. - інфляційних нарахувань та 1 600 грн. 00 коп. - судового збору.

3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.03.2018 року.

Суддя Морозюк А.Я.