Рішення

від 13.03.2018 по справі 926/177/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Справа № 926/177/18

За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

до Чернівецького обласного благодійного фонду "Панчишена Руслана", м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 101638,80 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - Ревега С.Д., довіреність №7936-К-О від 28.12.2016;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося з позовом до Чернівецького обласного благодійного фонду "Панчишена Руслана" про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 101638,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на обставини пов'язані з підписанням, 03.07.2012 відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку (далі - Заява), згідно з якою він приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" тарифів банку, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 03.07.2012 (Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього Договору.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4., яким затверджено порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.

У зв'язку із порушеннями зобов'язань за Договором, на думку позивача, у відповідача, станом на 24.10.2017, існує заборгованість у розмірі 129634,07 грн. Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 27995,27 грн, яка стягнута рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.06.2014, різниця становить 101638,80 грн., яка складається з наступного: 35876,00 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 58710,80 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, 7052,00 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.01.2018 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду на 06.02.2018 та зобов'язано позивача надати суду письмове підтвердження відсутності між сторонами судового спору з цих самих предмета та підстав позову.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2018 відкладено підготовче засідання на 22.02.2018, зобов'язано позивача, надати суду письмове підтвердження відсутності між сторонами судового спору з цих самих предмета та підстав позову, як зазначено в пункті 10 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України; інформацію з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про місцезнаходження відповідача; окремий розрахунок заборгованості за заявлений у позові спірний період.

Ухвалою від 22.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2018.

На день розгляду справи по суті, 13.03.2018, представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника в судове засідання повторно не забезпечив та про причини своєї неявки суд не повідомив. Конверти з ухвалами суду, що направлялись на адресу місцезнаходження відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: м. Чернівці, вул. Липканська, буд. 3, повернулись на адресу суду із відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Отже, враховуючи вищезазначені обставини та частину 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив наступне.

03 липня 2012 року Чернівецьким обласним благодійним фондом "Панчишина Руслана" (відповідачем) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява), згідно з якою він приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" тарифів банку, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 03.07.2012 (Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього Договору.

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26002051607014 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно з п. 3.2.1.1.1.16 "Умов та Правил надання банківських послуг" при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з п. 3.2.1.1.3., 3.2.1.1.8 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди, при цьому проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Пункт 3.2.1.1.6. Умов передбачає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.

Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4., яким затверджений порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що цей договір, а саме обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.

Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.06.2014 у справі №926/751/14 стягнуто з відповідача 18000,00 грн. заборгованості за кредитом, 6315,76 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2059,51 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1620 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Станом на момент розгляду даної справи, вищезазначена заборгованість відповідачем не погашена.

Згідно з ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України , кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525 , 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором б/н від 03.07.2012 та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту, процентів та комісій за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

Системний аналіз положень ст. 526 , 599 , 625 ЦК України свідчить про те, що наявність судового рішення за відсутності його реального виконання боржником не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і штрафних санкцій, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту, які були нараховані після дати на яку утворилася заборгованість, що стягнута судовим рішенням.

Відповідно до статей 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.12.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про правомірність позову в частині стягнення процентів, пені та комісії за користування кредитом, проте, перевіривши правильність нарахування цих сум, суд вважає можливим задовольнити позов частково: стягнути з відповідача на користь позивача за спірний період з 11.04.2014 по 24.10.2018 - 35876,00 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом, 22385,99 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та 7052,00 грн. заборгованості комісії за користування кредитом.

У задоволенні позову у решті позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи вимоги частини 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір з відповідача стягується пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1132,27 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернівецького обласного благодійного фонду "Панчишина Руслана" м. (Чернівці, вул. Липканська, буд. 3, код 38178761) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) - 65313,99 грн. (35876,00 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом, 7052,00 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом, 22385,99 грн. пені) та 1132,27 грн. судового збору.

3. У задоволенні позову у решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення підписано 19.03.2018.

Суддя О.В. Гончарук