ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2018 р. Справа № 926/4231/17
Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Марущак Л.В.
розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/4231/17
За позовом Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КАНОПУС
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
за участю третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Суддя С.О. Миронюк
Представники сторін:
Від позивача - Митюк С.П. - представник. Довіреність № 160317 від 16.03.2017 р.
Від відповідача - не з'явився.
Від третьої особи - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство ІМЕКСБАНК звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КАНОПУС про застосування наслідків недійсності Договору про розірвання Іпотечного договору застави майнових прав, укладеного між АТ ІМЕКСБАНК та ТзОВ КАНОПУС , повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення обтяжень щодо майнових прав на офісно-торгівельні приміщення комплексу етно-квартал Привоза з підземним паркінгом, офісно-торгівельними приміщеннями, що розташовані за будівельною адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 108/1, загальною площею 3 586,42 кв.м., які належать ТОВ КАНОПУС на праві власності.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на нікчемність Договору від 26.12.2014 року про розірвання Іпотечного договору від 30.05.2014 року, укладеного з іпотекодавцем ТзОВ КАНОПУС у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 8/13 від 21.02.2013 року (з додатковими угодами до нього), оскільки розірвавши договір іпотеки від 30.05.2014 року, банк при непогашеній заборгованості за Кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника, що в силу приписів п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб свідчить про нікчемність згаданого договору.
Внаслідок недійсності Договору від 26.12.2014 року про розірвання Іпотечного договору від 30.05.2014 року позивач, з покликанням на приписи ст. ст. 16 , 216 Цивільного кодексу України , просить суд повернути сторони у стан, який існував до укладення цього правочину шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТзОВ КАНОПУС .
Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.12.2017 р., підготовче судове засідання призначено на 16.01.2018 р.
11.01.2018 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В наданому клопотанні представник позивача просить забезпечити можливість його присутності у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції та визначити відповідальний суд за проведення відеоконференції під час судового засідання - Апеляційний суд міста Києва або Київський апеляційний адміністративний суд.
Ухвалою господарського суду від 11.01.2017 р. задоволено дане клопотання та визначено відповідальний суд за проведення відеоконференції під час судового засідання - Апеляційний суд міста Києва.
Ухвалою суду від 16.01.2018 р. відкладено підготовче провадження на 01.02.2018 р. в зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.
Ухвалою суду від 01.02.2018 р. залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, підготовче провадження відкладено на 20.02.2018 р., однак у цей день судове засідання не відбулося, у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді.
Про неможливість проведення 20.02.2018 р. судового засідання сторони та третю особу повідомлено в порядку п.7.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Чернівецької області, про що на адресу сторін надіслано відповідне повідомлення від 20.02.2018 р. Зазначеним повідомленням сторони та третю особу попереджено про те, що про дату наступного судового засідання їх буде повідомлено в установленому порядку.
Ухвалою суду від 26.02.2018 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду на 13.03.2018 р.
В судовому засіданні 13.03.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.12.2017 року, ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 16.01.2018 року, ухвала про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті від 26.02.2018 року надіслані на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: вул. Котляревського, 5, м. Чернівці, 58 000, та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань), у засідання суду 16.01.2018 року, 01.02.2018 року та 13.03.2018 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваного судом відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
На адресу господарського суду, повернувся поштовий конверт з рекомендованим повідомленням направлений судом на адресу відповідача. Згідно пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, у своїх поясненнях від 13.02.2018 р. просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України , неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -
ВСТАНОВИВ:
21.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК (кредитором, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю КАНОПУС (позичальником, відповідачем у справі) укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 8/13 (надалі Кредитний договір), за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, із наданням кредиту окремими частинами або в повній сумі в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 85 100 000,00 грн. та сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 18% процентів річних, кінцевим терміном повернення за всіма траншами до 21.09.2015 року включно.
Умовами п. 1.3. Кредитного договору сторони погодили, що у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає з позичальником договір застави майнових прав, що випливають з Договору від 04.01.2013 року, укладеного між ТзОВ Ветеран та ТзОВ КАНОПУС , заставною вартістю 100 420 000,00 грн.
До пункту 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 8/13 від 21.02.2013 року вносилися зміни на підставі укладених між Публічним акціонерним товариством Імексбанк (кредитором, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю КАНОПУС (позичальником, відповідачем у справі) Додаткових угод.
Зокрема, за умовами Додаткової угоди № 1 від 20.05.2014 року пункт 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 8/13 від 21.02.2013 року викладено в наступній редакції: У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор, укладає з позичальником договір іпотеки предметом якої є майнові права на нерухоме майно, що належатиме до нежитлового фонду, будівництво якого не завершено, а саме: майнові права на офісно-торгівельні приміщення комплексу: етно-квартал У Привоза з підземним паркінгом, офісно-торгівельними приміщення, будівельна адреса: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 108/1, загальною площею 3586,42 м 2 , заставною вартістю 100 420 000,00 грн. Кредит, виданий Кредитором, також забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами.
Додатковою угодою № 2 від 19.08.2014 року до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 8/13 від 21.02.2013 року пункт 1.1.1. Кредитного договору викладено у наступній редакції: Надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 85 100 000,00 гривень, надалі за текстом кожна частина окремо - Транш , а у сукупності - Транші , зі сплатою наступної фіксованої процентної ставки: за період з 21.02.2013 року по 31.08.2014 року - 18% річних (далі процентна ставка), за період з 01.09.2014 року - 17% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами до 21.09.2015 року (включно) на умовах, визначених цим Договором. Пункт 2.4. Кредитного договору викладено у наступній редакції: Нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом факт/факт виходячи з фактичної кількості днів у році. Нараховані проценти починаючи з серпня 2014 року сплачуються Позичальником не рідше одного разу на три місяці у сумі нарахованих в останній робочий день третього місяця в період дії договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту .
За умовами Додаткової угоди № 3 від 22.12.2014 року пункти 1.1.1. та 1.1.2. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 8/13 від 21.02.2013 року викладено в наступній редакції: Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 85 100 000,00 гривень, надалі за текстом кожна частина окремо - Транш , а у сукупності - Транші , зі сплатою фіксованої процентної ставки - 17,5% процентів річних та кінцевим терміном повернення за всіма траншами до 21.09.2015 року (включно) на умовах, визначених цим Договором. Ліміт Кредитної лінії зменшується за наступним графіком:
Строк зниження лімітуСума зниження ліміту, грн.Ліміт кредитної лінії після погашення, грн. 1.1.2.1.не пізніше 20.05.2015 15 100 000,00 70 000 000,00 1.1.2.2.не пізніше 20.06.2015 17 500 000,00 52 500 000,00 1.1.2.3.не пізніше 20.07.2015 17 500 000,00 35 000 000,00 1.1.2.4.не пізніше 20.08.2015 17 500 000,00 17 500 000,00 1.1.2.5.не пізніше 21.09.2015 17 500 000,00 0,00 1.1.2.6.Всього 85 100 000,00 - Після оплати кредитором документів на суму, що вказана у п. 1.1.1. цього Договору, подальше кредитування в межах встановленого строку та в межах суми ліміту відновлювальної кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення . Пункт 1.3. Кредитного договору викладено у наступній редакції: У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор, не пізніше 30.12.2014 року укладає з майновим поручителем - юридичною особою АТ ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ договір іпотеки, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7 800 000 000,00 гривень. Кредит, виданий Кредитором, також забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами .
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором в порядку, визначеному його пунктом 1.3. (із наступними з мінами до нього), 30.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК (іпотекодержателем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю КАНОПУС (іпотекодавцем, відповідачем у справі) укладено Іпотечний Договір, зареєстрований в реєстрі за № 594, згідно умов якого предметом іпотеки є майнові права на нерухоме майно, що належатимете до нежитлового фонду, будівництво якого не завершено, а саме, майнові права на офісно-торгівельні приміщення комплексів: етно-квартал У Привоза з підземним паркінгом, офісно-торгівельними приміщеннями, будівельна адреса: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 108/1, загальною площею 3586,42 м 2 , заставною вартістю 100 420 000,00 грн.
Договором про розірвання Іпотечного договору з Іпотекодавцем від 26.12.2014, зареєстрованим в реєстрі за № 1558, що укладений між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК (іпотекодержателем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю КАНОПУС (майновим поручителем, іпотекодавцем, відповідачем у справі), сторони за взаємною згодою та керуючись ст. ст. 651-654 Цивільного кодексу України вирішили розірвати Іпотечний договір від 30.05.2014 року. Вказаним договором сторони погодили, що останній є підставою для зняття заборони відчуження нерухомого майна, визначеного в Іпотечному договорі, а саме, майнових прав на нерухоме майно, що належатимете до нежитлового фонду, будівництво якого не завершено, а саме, майнові права на офісно-торгівельні приміщення комплексу: етно-квартал У Привоза з підземним паркінгом, офісно-торгівельними приміщення, будівельна адреса: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 108/1, загальною площею 3586,42 м 2 , заставною вартістю 100 420 000,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року № 50 Про віднесення Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнято рішення від 26.01.2015 року № 16 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ ІМЕКСБАНК , згідно з яким 27.01.2015 року було розпочато процедуру виведення ПАТ ІМЕКСБАНК з ринку шляхом запровадження в ньому Тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ ІМЕКСБАНК провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича.
Наказом Тимчасової адміністрації ПАТ ІМЕКСБАНК № 66-в від 02.03.2015 року Про додаткову перевірку правочинів з метою додаткової (більш поглибленої та детальної) перевірки правочинів (у тому числі), укладених АТ ІМЕКСБАНК протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, які підпадають під критерії, передбаченими п. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб створено комісію та зобов'язано у строк до 20.03.2015 року здійснити детальну перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених або розірваних в період з 27.01.2014 року по 27.01.2015 року, які підпадають під критерії, передбачені п. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Згідно акту перевірки правочинів на предмет нікчемності, встановлено, зокрема, що правочин, укладений Банком, що став підставою для припинення Іпотечного договору, предметом якого є майнові права офісно-торгівельні приміщення комплексу: етно-квартал У Привоза з підземним паркінгом, офісно-торгівельними приміщення, будівельна адреса: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 108/1, загальною площею 3586,42 м 2 , заставною вартістю 100 420 000,00 грн., що належить ТзОВ КАНОПУС та виступав в якості забезпечення зобов'язань останнього за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/13 від 21.02.2013 року, є нікчемним відповідно до приписів ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , п. 2 ст. 215 , п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України , та мають бути застосовані наслідки його недійсності, що зумовлює проведення відповідних дій, спрямованих на відновлення порушеного права банку.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 105 від 27.05.2015 року уповноваженою особою на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК призначено Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27.05.2015 року по 26.05.2016 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 189 від 19.10.2015 року було змінено уповноважену особу на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК на Гаджиєва Сергія Олександровича з 20.10.2015 року.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 638 від 28.04.2016 року Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ ІМЕКСБАНК , строк здійснення процедури ліквідації банку продовжено на два роки по 26.05.2018 року включно та продовжено повноваження ліквідатора.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1697 від 01.09.2016 року було змінено уповноважену особу на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК на Матвієнка Андрія Анатолійовича з 05.09.2016 року.
Останнім, відповідно до наданих йому повноважень та приписів ст. ст. 37, 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю КАНОПУС повідомлення про нікчемність договору про розірвання Іпотечного договору, оскільки укладаючи договір про розірвання Іпотечного договору АТ ІМЕКСБАНК фактично відмовився від власних майнових вимог, які полягали у праві АТ ІМЕКСБАНК звернути стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання ТзОВ КАНОПУС зобов'язань за Кредитним договором про відкриття відновлювальної лінії № 8/13 від 21.02.2013 року, враховуючи невиконання боржником зобов'язань щодо погашення кредиту та наявності простроченої заборгованості.
Договір від 26.12.2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 1558, на підставі якого було розірвано Іпотечний договір від 30.05.2014 року, знято заборону відчуження іпотечного майна з внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав, щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.
Частиною 4 ст. 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
За змістом ст. ст. 3, 7, 33 Закону України Про іпотеку (у редакції, чинній на час укладення Договору іпотеки) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що іпотекодержатель набуває права майнової вимоги на підставі іпотечного договору з моменту його нотаріального посвідчення/державної реєстрації. Реалізація цього права іпотекодержателем (задоволення забезпеченої іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання відбувається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тієї підстави, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Матеріалами справи встановлено, що за Договором від 26.12.2014 року про розірвання Іпотечного договору від 30.05.2014 року, кредитор (позивач) відмовився від майнових прав на офісно-торгівельні приміщення комплексв: етно-квартал У Привоза з підземним паркінгогм, офісно-торгівельними приміщення, будівельна адреса: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 108/1, загальною площею 3586,42 м 2 , заставною вартістю 100 420 000,00 грн., переданих в іпотеку ТзОВ КАНОПУС (відповідачем у справі) на забезпечення виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, тобто, відмовився від власних майнових вимог. Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації.
Відповідно до п. 2.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними за змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.
В даному випадку, розірвавши договір Іпотеки від 30.05.2014 року, банк (позивач) фактично при непогашеній заборгованості за Кредитним договором, що підтверджено рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2015 року у справі № 916/1422/15-г, безпідставно відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця ТзОВ КАНОПУС (відповідача у справі), а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника, внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах № 3-598гс17, № 3-597гс17, № 3-1295гс16, № 3-1487гс16, а також Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 18.06.2015 року № 910/13328/14.
В силу вимог ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року встановлює, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
У відповідності до ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України правові наслідки недійсного правочину, передбачені ч. ч. 1, 2 цієї статі, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Особливості правових наслідків недійсності правочину, яким розірвано Іпотечний договір, встановлюють положення Закону України Про іпотеку .
Наслідком розірвання договору іпотеки є не передача сторонами одна іншій майна, яке могло б бути повернуто в ході реституції, а є зняття заборони відчуження вказаного в іпотечному договорі нерухомого майна, а також внесення відповідних записів до Державних реєстрів, оскільки згідно вимог ст. 4 Закону України Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Виходячи із доведеності факту нікчемності Договору від 26.12.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1558, на підставі якого було розірвано Іпотечний договір від 30.05.2014 року, вимога позивача про застосування наслідків недійсності Договору про розірвання Іпотечного договору повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТзОВ КАНОПУС , які були зареєстровані згідно Іпотечного договору від 30.05.2014 року, підлягає задоволенню.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1600 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 73 , 74 , 86 , 129 , 210 , 220 , 233 , 236 , 237 , 238 , 240 , 241 Господарського процесуального кодексу України , суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Застосувати наслідки недійсності Договору про розірвання Іпотечного договору від 26.12.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю КАНОПУС , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 26.12.2014 року за реєстровим № 1558, повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення обтяжень щодо майнових прав на офісно-торгівельні приміщення комплексу: етно-квартал У Привоза з підземним паркінгогм, офісно-торгівельними приміщення, будівельна адреса: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 108/1, загальною площею 3586,42 м 2 , заставною вартістю 100 420 000,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КАНОПУС (58000, м. Чернівці, вул. Котляревського, 5, код 32834350) на користь Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А (65058 м. Одеса, пр-т. Шевченка, 8-А. ), код 20971504) судовий збір в сумі 1 600,00 грн.
4. З набранням рішення законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя С.О. Миронюк
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2018 |
Оприлюднено | 19.03.2018 |
Номер документу | 72795113 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Миронюк Сергій Олександрович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Миронюк Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні