Постанова

від 14.03.2018 по справі 908/1942/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

14.03.2018 року справа №908/1942/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді: при секретарі судового засідання:Мартюхіної Н.О. Будко Н.В., Чернота Л.Ф. Єлфімовій Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: від відповідача:не з'явились; не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "Діасервіс", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 року (повний текст від 26.12.2017 року) у справі№908/1942/17 (суддя Азізбекян Т.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Діасервіс", м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтаксі 1", м. Запоріжжя простягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 26867,84 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 року у справі №908/1942/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Діасервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтаксі 1" про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 26867,84 грн.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство обмеженою відповідальністю "Діасервіс" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 року у справі №908/1942/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що висновок суду щодо відсутності всіх обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення є безпідставним та таким, що прямо суперечить матеріалам справи. Вважає, що при проведенні експертизи неможливо стовідсотково визначити склад необхідних відновлювальних робіт, а необхідність додаткових відновлювальних робіт визначається безпосередньо під час ремонту транспортного засобу.

Позивач у судове засідання 14.03.2018 року не з'явився, причини неявки не повідомив.

Відповідач у судове засідання 14.03.2018 року не з'явився, причини неявки не повідомив.

В процесі розгляду апеляційної скарги, відповідач надав відзив, яким заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін. Зазначив, що не всі виконані роботи з ремонту пошкодженого автомобіля позивача були наслідком скоєння спірного ДТП, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII (який набув чинності 15.12.2017р.) були внесені зміни та викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, п. 9 Перехідних положень якого передбачає, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За таких обставин, зазначена справа розглядається апеляційним судом за правилами, викладеними у Господарському процесуальному кодексу України в редакції, яка набула чинності 15.12.2017 року.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2015 року о 10:40 год. за участю працівника відповідача - ТОВ "Профтаксі 1" ОСОБА_5 у м. Запоріжжя трапилась дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом "Мersedes" д/н НОМЕР_1 (НОМЕР_7 на жовтому фоні), на перехресті вул. Кремлівська - вул. Таганська в м. Запоріжжя, при виїзді з другорядної дороги на головну не надав переваги в русі, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР України. Внаслідок ДТП, зокрема, автомобіль НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.

Транспортний засіб ВАЗ 21103, д/н НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_6 належить на праві власності ТОВ "Діасервіс", про що свідчить свідоцтво про реєстрацію права власності транспортного засобу СХХ934870.

Під час ДТП ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Діасервіс" та виконував свої трудові обов'язки, що підтверджується наказом № 71-пр від 02.02.2009 року та подорожнім листом службового легкового автомобіля від 27.06.2015 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2015 року по справі №334/5397/15-п ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн..

ТОВ "Науково-дослідне підприємство "Експерт", на підставі заяви ТОВ "Діасервіс", 30.07.2015 року складено висновок №004 експертного автотоварознавчого дослідження ВАЗ 21103, р/н НОМЕР_5, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ВАЗ 21103, д/н НОМЕР_5, який належить ТОВ "Діасервіс", внаслідок ДТП на дату проведення дослідження складає 48279,48 грн., вартість матеріального збитку - 32383,16 грн.

У зв'язку з тим, що на момент вищезазначеного ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, що належить відповідачу, була застрахована ПрАТ "СК "Оранта-Січ" позивач звернувся до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Страховою компанією ПрАТ "СК "Оранта-Січ" 23.11.2015 року на користь ТОВ "Діасервіс" виплачено страхове відшкодування в розмірі 32383,16 грн. внаслідок пошкодження у ДТП автомобіля НОМЕР_6, що підтверджується відповідною випискою по особовому рахунку.

Згідно наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт та наданих послуг №98 та №99 від 17.08.2015 року, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_7 виконала роботи щодо поточного ремонту автомобіля ВАЗ, р/н АР0509В.

Загальна вартість виконаних робіт з ремонту пошкодженого автомобіля позивача склала 59251,00 грн. (акт виконаних робіт та наданих послуг №98 від 17.08.2015 року на суму 14131,00 грн., акт виконаних робіт та наданих послуг №99 від 17.08.2015 року на суму 45120,00 грн.).

ТОВ "Діасервіс" перерахувало на рахунок суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 59251,00 грн. згідно платіжних доручень №1547 від 26.08.2015 року на суму 14131,00 грн. та №791 від 27.08.2015 року на суму 45120,00 грн.

В подальшому, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. №188 від 24.12.2015 року з пропозицією сплатити невідшкодований матеріальний збиток у розмірі 26867,84 грн. у добровільному порядку.

Листом вих. №4 від 14.01.2016 року ТОВ "Профтаксі 1" повідомило ТОВ "Діасервіс", що останнім було проведено додаткові роботи з ремонту транспортного засобу ВАЗ 21103, р/н НОМЕР_5, які не враховані експертом при визначенні вартості матеріального збитку, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування зазначених витрат, оскільки вони не є наслідком ДТП.

Не погодившись із вищевказаними обставинами, ТОВ "Діасервіс" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до ТОВ "Профтаксі 1" про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 26867,84 грн.

При розгляді вищезазначених вимог колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, для стягнення шкоди необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкоди, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Звільнення від відшкодування можливе лише у разі, якщо той, хто заподіяв шкоду, доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.).

Як вбачається із матеріалів справи та визнається самим відповідачем, 27.06.2015 року о 10:40 год. у м. Запоріжжя трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю ОСОБА_5, який працював водієм в ТОВ "Профтаксі 1". Так, ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом "Мersedes" д/н НОМЕР_1 (НОМЕР_7 на жовтому фоні), на перехресті вул. Кремлівська - вул. Таганська в м. Запоріжжя, при виїзді з другорядної дороги на головну не надав переваги в русі, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який є працівником ТОВ "Діасервіс".

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_8 свою вину у скоєнні вищевказаного ДТП визнав. Також вина ОСОБА_8 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи , а саме протоколом серії АП1 №498959 від 27.06.2015 року, протоколом огляду місця події, схемою ДТП, письмовими поясненнями правопорушника, висновками медичного огляду.

Вищевказані обставини встановлені в постанові Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2015 року по справі №334/5397/15-п (яка набрала законної сили), та є преюдиційними під час розгляду даної справи в силу вимог ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність вини ТОВ "Профтаксі 1" у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було завдано шкоду позивачу.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що згідно п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "Діасервіс" до ТОВ "Профтаксі 1" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 26867,84 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем проведено додаткові роботи з ремонту транспортного засобу ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_4, відповідно до Акту №98 від 17.08.2015 року та №99 від 17.08.2015 року, які не враховані експертом при визначені вартості матеріального збитку, а позивачем не доведено, що всі відновлювальні роботи транспортного засобу є наслідком ДТП.

Судова колегія апеляційної інстанції не може повністю погодитись із вищевказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як вже зазначалось вище, ПрАТ "СК "Оранта-Січ" 23.11.2015 року (яка є страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача) виплатило на користь ТОВ "Діасервіс" страхове відшкодування в розмірі 32383,16 грн. внаслідок пошкодження у ДТП автомобіля НОМЕР_6, що підтверджується відповідною випискою по особовому рахунку.

Згідно наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт та наданих послуг №98 та №99 від 17.08.2015 року, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_7 виконала роботи щодо поточного ремонту автомобіля ВАЗ, р/н АР0509В.

Так, загальна вартість виконаних робіт з ремонту пошкодженого автомобіля позивача склала 59251,00 грн. (акт виконаних робіт та наданих послуг №98 від 17.08.2015 року на суму 14131,00 грн., акт виконаних робіт та наданих послуг №99 від 17.08.2015 року на суму 45120,00 грн.).

ТОВ "Діасервіс" перерахувало на рахунок суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 59251,00 грн. згідно платіжних доручень №1547 від 26.08.2015 року на суму 14131,00 грн. та №791 від 27.08.2015 року на суму 45120,00 грн.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовґязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, заявлена до стягнення ТОВ "Діасервіс" сума матеріальної шкоди в сумі 26867,84 грн. є різницею між фактично понесеними позивачем витратами з відновлення транспортного засобу ВАЗ 2103, р/н НОМЕР_4 в сумі 59251,00 грн. та виплаченого ПрАТ "СК "Оранта-Січ" страхового відшкодування в розмірі 32383,16 грн.

Під час визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню ТОВ "Профтаксі 1" на користь ТОВ "Діасервіс" судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до висновку №004 експертного автотоварознавчого дослідження ВАЗ 21103, р/н НОМЕР_5, складеного 30.07.2015 року судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_9 (свідоцтво експерта №608, строк дії якого продовжено до 20.03.2018 року) :

- вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу ВАЗ 21103, д/н НОМЕР_5, який належить ТОВ "Діасервіс", внаслідок ДТП на дату проведення дослідження складає 48279,48 грн.;

- вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу ВАЗ 21103, д/н НОМЕР_5, який належить ТОВ "Діасервіс", внаслідок ДТП на дату проведення дослідження складає 32383,16 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що вищевказаний висновок експертного автотоварознавчого дослідження №004 від 30.07.2015 року (далі - висновок експерта) відповідає вимогам, що передбачені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у зв'язку із чим є належним та допустим доказом, який підтверджує фактичний розмір завданої шкоди.

Із висновку експерта вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу в сумі 32383,16 грн. було розраховано експертом шляхом застосування до вартості відновлювального ремонту транспортного засобу ВАЗ 21103, д/н НОМЕР_5 в сумі 48279,48 грн. коефіцієнту фізичного зносу, який дорівнює 0,64.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ВАЗ 21103, д/н НОМЕР_5 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складає 48279,48 грн.

Що стосується, вартості відновлювального ремонту транспортного засобу ВАЗ 21103, д/н НОМЕР_5 із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу в сумі 32383,16 грн., то остання має значення під час регулювання правовідносин щодо виплати страховиком страхового відшкодування.

Так, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі, зокрема, встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092).

Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З ), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

За змістом пунктів 7.38, 7.39 Методики передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників легкових КТЗ виробництва країн СНД (далі - КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує п'ять років. Винятком стосовно використання зазначених вимог є випадки, якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Матеріали справи свідчать, що строк експлуатації автомобіля НОМЕР_6 на дату оцінки перевищує 11 років.

За наведених вище обставин, ПрАТ "СК "Оранта-Січ" виплатило на користь ТОВ "Діасервіс" страхове відшкодування в розмірі 32383,16 грн. внаслідок заподіяння шкоди автомобіля НОМЕР_6, яка була розрахована із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

В той же час, різниця між реальним розміром шкоди і вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст. 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у зв'язку з пошкодженням автомобіля позивача, у відповідача виник обов'язок відшкодувати завдану позивачеві шкоду в розмірі вартості відновлювального ремонту транспортного засобу в сумі 48279,48 грн. за мінусом виплаченого страховиком на користь позивача страхового відшкодування в сумі 32383,16 грн., тобто на загальну суму 15896, 32 грн. (48279,48 - 32 383,16 = 15896,32).

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкоди, вини, у зв'язку із чим є підстави для стягнення з відповідача шкоди в розмірі 15896,32 грн.

В той же час, судова колегія апеляційної інстанції не може погодитись із доводами позивача, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_6 внаслідок спірного ДТП складає 59251,00 грн., що зумовлює необхідність стягнення з відповідача шкоди в розмірі 26867,84 грн. (59251,00 - 32383,16 = 26867,84), враховуючи наступне.

Як вже зазначалось вище, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою, вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Проаналізувавши перелік ремонтно-відновлювальних робіт, матеріалів та нових складників, що підлягають заміні під час ремонту транспортного засобу ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_4, зазначених у висновку експерта від 30.07.2015 року та актах виконаних робіт або наданих послуг №98 та №99 від 17.08.2015 року, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем проведено додаткові роботи з ремонту вищевказаного транспортного засобу, які не були враховані експертом при визначені вартості матеріальної шкоди та не є наслідком спірного ДТП.

При цьому в матеріалах справи відсутні жодні належні докази в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили що додаткові роботи з ремонту транспортного засобу ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_4 в сумі 10971,52 грн., були проведені саме внаслідок ДТП, яке трапилось 27.06.2015 року.

Судова колегія апеляційної інстанції приймає до уваги посилання апелянта, що під час відновлення пошкодженого транспортного засобу існує ймовірність виникнення необхідності проведення додаткових ремонтних робіт, проте, такі роботи мають бути направлені на відновлення пошкодженого транспортного засобу саме внаслідок вищевказаного ДТП, а не внаслідок інших чинників, чого позивачем не було доведено.

Вищевказані обставини свідчать про відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заявленою до стягнення позивачем залишкової шкоди в сумі 10971,52 грн.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 15896,32 грн. В задоволенні залишкових позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10971,52 грн. слід відмовити.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга ТОВ "Діасервіс" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 року у справі №908/1942/17 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в сумі 15896,32 грн. із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині. В залишковій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діасервіс", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 року у справі №908/1942/17 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 року у справі №908/1942/17 - скасувати в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтаксі 1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діасервіс" матеріальної шкоди в сумі 15896,32 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діасервіс", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтаксі 1", м. Запоріжжя про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 26867,84 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтаксі 1" (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 4, ЄДРПОУ 32692224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діасервіс" (69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, 9, ЄДРПОУ 33175661) матеріальну шкоду в сумі 15896,32 грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 946,64 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1041,30 грн.

В залишковій частині рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 року у справі №908/1942/17 - залишити без змін.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: Н.В. Будко

Л.Ф. Чернота

(У судовому засіданні 14.03.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 19.03.2018 року).