РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
15 березня 2018 р. Справа № 802/503/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:ОСОБА_1,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області
до: колективного підприємства "Гайсинська меблева фабрика"
про: стягнення податкового боргу
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області з адміністративним позовом до колективного підприємства "Гайсинська меблева фабрика", в якій просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 177243,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за КП Гайсинська меблева фабрика рахується заборгованість з орендної плати за землю в сумі 177243,54 грн. Вказана заборгованість виникла, у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання, самостійно визначеного в деклараціях з плати за землю. Оскільки вказана сума грошового зобов'язання відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 16.02.2018 року відкрито провадження у даній справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Оскільки відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подано, суд вирішує справи на підставі наявних матеріалів згідно ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що колективне підприємство "Гайсинська меблева фабрика" зареєстроване 24.06.1996 року Гайсинським районним управлінням юстиції Вінницької області та перебуває на податковому обліку Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Ладижинське відділення).
За відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю в сумі 177243,54 грн. Вказана заборгованість виникла, у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання, самостійно визначеного в деклараціях з плати за землю (а.с. 26-31).
Наявність у відповідача вказаної заборгованості також підтверджується особовою карткою платника податків (а.с. 17-25).
На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаної норми податковим органом надсилались відповідачу податкові вимоги форми "Ю2" від 24.06.2005 № 2/104 на суму 44579,76 грн. та від 19.05.2005 року № 1/76 на суму 43043 грн.
Вказані вимоги вручені уповноваженій особі відповідача, однак залишились не виконаними, а заборгованість не погашеною.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ПК України).
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаних податкових вимог, а також доказів про виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існує на момент вирішення справи по суті.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ст. 87 ПК України).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу з відповідача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність понесених витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) до колективного підприємства "Гайсинська меблева фабрика" (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Українська, буд. 41, код ЄДРПОУ 05486548) задовольнити.
Стягнути з колективного підприємства "Гайсинська меблева фабрика" податковий борг в сумі 177243,54 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Альчук Максим Петрович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2018 |
Оприлюднено | 20.03.2018 |
Номер документу | 72795532 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Альчук Максим Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні