Рішення

від 28.02.2018 по справі 806/3269/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м.Житомир

справа № 806/3269/17

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Галайби І.Б.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 28.03.2017;

представників відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю від 19.12.2017) та ОСОБА_3 (за довіреністю від 06.02.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ю-7493-25 від 06.09.2017, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комбікормовий завод Константа звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.09.2017 №Ю-7493-25 Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про стягнення з нього недоїмки, штрафу, пені по сплаті соціального внеску.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказану вимогу прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивачем єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було сплачено вчасно та у повному обсязі. Крім того відповідачем не направлялись на адресу позивача акт перевірки чи інший документ, який встановлював би порушення строків сплати єдиного податку. Також позивач посилається на те, що в оскаржуваному рішенні не було зазначено на якій підставі та коли була проведена перевірка правильності сплати позивачем єдиного соціального внеску, який документ став підставою для нарахування штрафу та пені, що робить неможливим перевірку правильності їх нарахування податковим органом. За даними податкового обліку позивача починаючи з 11.05.2016 по 31.08.2017 у Товариства відсутня будь-яка заборгованість та прострочення по сплаті єдиного соціального внеску, тому нарахування санкцій та пені позивач вважає необґрунтованими. Також позивач, наголошує, що він скористався правом досудового оскарження вимоги до Державної фіскальної служби України, проте розгляд даної скарги відбувся з порушенням строків розгляду, адже рішення за результатами розгляду прийнято зі спливом 30 днів, а відтак, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника.

Окрім того контролюючим органом при формуванні оскаржуваної вимоги не враховано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 у справі №806/1980/17, відповідно до якої визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.01.2015 по 11.05.2016, яка набрала законної сили (а.с.5-8).

Відповідно до ухвали суду від 01.12.2017 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Згідно з ухвалою суду від 18.12.2017 відкладено розгляд справи у зв"язку із задоволенням клопотання позивача.

Протокольною ухвалою суду від 18.01.2018 у судовому засіданні оголошено перерву, для надання можливості представнику позивача подати додаткові докази по справі.

Відповідно до довідки від 29.01.2018 розгляд справи відкладено у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, відповідно до наказу №01-06в від 24.01.2018.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача просили у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Свою правову позицію по справі відповідач, обґрунтував аналогічно до змісту поданого відзиву на позовну заяву та вказав, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені законодавством є недоїмкою та стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

При цьому акт перевірки чи рішення про застосування штрафних санцій, на обов'язкову наявність яких посилається позивач, не складається, оскільки у разі наявності на кінець місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску та/або боргу зі сплати фінансових санкцій органи доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, що застосовуються за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску, надсилають вимогу про її сплату, відповідно положень п.3 та 4 розділу VІ до "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" №449. Оскільки за обліковими даними інформаційної системи органу доходів та зборів у платника податків станом на 31.08.2017 наявна заборгованість в сумі 97611,86 грн, на підставі цих даних відповідачем правомірно сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.09.2017 №Ю-7493-25 (а.с.62-63).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" (код ЄДРПОУ 39143022) перебуває на обліку у Головному управлінні ДФС у Житомирській області як платник податків та єдиного внеску.

Матеріали справи свідчать, що 16.05.2017 Головним управлінням ДФС у Житомирській області прийнято рішення №0009911303 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме: штраф у розмірі 716,32 грн (10%) за період з 23.12.2014 до 19.02.2015, штраф у розмірі 88711,57 грн (20%) за період з 21.01.2015 до 11.05.2016 та нараховано пеню у розмірі 14945,42 грн (0,1% суми недоїмки) (а.с. 67).

Як зазначив позивач та підтверджено матеріалами справи, рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0009911303 від 16.05.2017 оскаржено в судовому порядку (справа №806/1980/17).

Між тим, відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-7493-25 від 06.09.2017 на суму 97611,86 грн з яких: недоїмка - 7987,24 грн, штраф - 80994,45 грн, пеня - 8630,17 грн. (а.с.9).

Наголошуючи на відсутності узгоджених зобов'язань, та не погоджуючись із вимогою позивач оскаржив її до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду скарги 25.11.2017 позивачем отримано рішення про результати розгляду скарги №26775/6/99-99-11-02-02-25 від 20.11.2017 відповідно до якого, вимогу про сплату боргу (недоїмки) залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа", - без задоволення (а.с. 11-12).

Вважаючи вимогу контролюючого органу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із позовом до суду.

Судом при дослідження картки особового рахунку платника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" встановлено, що позивач сплачував протягом червня, липня, серпня 2017 року єдиного внеску:

- платіжне доручення №69 від 07.06.2017 на суму 1672 грн, призначення платежу - оплата єдиного внеску за травень 2017 року;

- платіжне доручення №74 від 05.07.2017 на суму 1672 грн, призначення платежу - оплата єдиного внеску за червень 2017 року;

- платіжне доручення №79 від 11.07.2017 на суму 3939,25 грн, призначення платежу - оплата єдиного внеску за липень 2017 року;

- платіжне доручення №83 від 10.08.2017 на суму 704 грн, призначення платежу - оплата єдиного внеску за липень 2017 року;

- платіжне доручення №88 від 11.09.2017 на суму 704 грн, призначення платежу - оплата єдиного внеску за серпень 2017 року (а.с. 40-45, 55-59,. 81, 82 , 83, 84, 85)

Згідно з карткою особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа", яка надана представником відповідача у судовому засіданні, у позивача з 31.05.2017 по 15.06.2017 відсутня заборгованість (недоїмка), навпаки існувала переплата (а.с.92-99).

Проте, як свідчать дані облікової картки платника, відповідач 15.06.2017 включив до розрахунку зобов'язання позивача недоїмку зі сплати єдиного внеску, а саме: штраф у розмірі 716,32 грн (10%) за період з 23.12.2014 до 19.02.2015, штраф у розмірі 88711,57 грн (20%) за період з 21.01.2015 до 11.05.2016 та нараховано пеню у розмірі 14945,42 грн (0,1% суми недоїмки), нарахованих відповідно до рішення №0009911303 від 16.05.2017, що було оскаржене в судовому порядку (а.с. 64-65, 92-99).

Підприємство при цьому вважає, що сплата ним єдиного внеску у червні-вересні 2017 року мала бути зарахована в погашення зобов"язання за поточні місяці, а зараховувалась відповідачем у рахунок погашення заборгованості по єдиному внеску, що утворився внаслідок внесення до даних облікової картки позивача штрафів та пені, нарахованих відповідно до рішення №0009911303 від 16.05.2017, яке визнано протиправним та скасовано за наслідками розгляду адміністративної справи №806/1980/17, однак корегувань облікової картки відповідачем не здійснено

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок

Так, приписами ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з абзацом першим частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску за загальним правилом зобов'язані сплачувати єдиний внесок не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Пунктом 3 розділу 6 Інструкції №449 встановлено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції. Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Оскаржувана вимога сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів у зв'язку з несплатою позивачем самостійно визначених у відповідних звітах сум єдиного внеску, несплачених сум штрафних санкцій та пені, визначених відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0009911303 від 16.05.2017.

Формування та наявність зазначеної заборгованості підтверджується дослідженою в судовому засіданні інтергованою карткою з показниками станом на час формування спірної вимоги (а.с.64-65, 92-99).

Відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2017, яка набрала законної сили 17.10.2017, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № НОМЕР_1 від 16.05.2017 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Таким чином, станом на день прийняття рішення судом, є такими, що набрали законної сили судові рішення, якими встановлено неправомірність прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що стали підставою для винесення оскаржуваної вимоги.

Згідно з ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач неправомірно включив до облікової картки позивача штрафи та пеню, нараховані відповідно до рішення, що було оскаржено в судовому порядку та здійснював погашення заборгованості по недоїмці за рахунок сум поточних платежів зі сплати єдиного внеску позивача.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (далі - Порядок №422), оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відповідно до глави 4 розділу V Порядку №422 відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Абзац 6, 7 підпункту 4 пункту 2 глави 4 розділу V Порядку №422 встановлено, що інформація з рішення суду, прийнятого по суті, у разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на Скасовується в судовому порядку ), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі Апеляційне та судове оскарження підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Слід зазначити, що у зв'язку із викривленням показників за наслідками внесення до інтегрованої картки платника єдиного внеску сум штрафів та пені, нарахованих відповідно до рішення від 16.05.2017 №0009911303, яке оскаржено платником податку в судовому порядку, утворилася недоїмка у розмірі 97611,86 грн, з яких: 80994,45 грн, - штраф, 7987,24 грн - недоїмка, 8630,17 грн - пеня.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про необхідність проведення додаткової документальної перевірки для формування вимоги.

Акт документальної перевірки відповідно до пункту 4 розділу 6 Інструкції №449, може бути однією з підстав для формування вимоги про сплату боргу (недоїмки). В даному випадку вимога сформована на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.

Щодо посилань позивача на задоволення скарги на користь платника єдиного внеску при порушенні строків розгляду Державною фіскальною службою України скарги позивача на вимогу про сплату боргу №Ю-7493-25 від 06.09.2017, суд зазначає.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Доказів щодо дати отримання Державною фіскальною службою України відповідної скарги, позивач до суду не надавав, до позовної заяви додані докази лише про отримання позивачем рішення про результати розгляду скарги (а.с.10).

Також суд зазначає, що дії Державної фіскальної служби України, щодо розгляду скарги, не є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

З огляду на викладене та беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" (вул. Генерала Вахнюка, буд.1А, с.Лука, Житомирський район, Житомирська область, 12433, код ЄДРПОУ 39143022) до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправною та скасування вимоги №Ю-7493-25 від 06.09.2017, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-7493-25 від 06.09.2017 Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" (код ЄДОПОУ 39143022) судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 28 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 09 березня 2018 року