Рішення

від 16.03.2018 по справі 826/12102/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 16 березня 2018 року                      № 826/12102/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві до               Орендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» про             стягнення заборгованості у розмірі 237757,75 грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:           До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (далі – Позивач) до Орендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 237757,75 грн.. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач в порушення вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 372 від 24.03.2004 року, не відшкодував різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а саме: - липень 2017 р. - 118796,00 грн., - серпень 2017 р.- 118961,75 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову. Відповідачу надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою: 03150, м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 51, яка повернулась до суду з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не має», зазначена адреса значиться в ЄДРПОУ. Таким чином, протягом встановленого п. 3 ст. 183-2 КАС України 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали (відповідно до п. 11 ст. 35 КАС України вважається належно одержаною) відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову. Протягом встановленого п. 3 ст. 183-2 КАС України (в редакції станом на момент відкриття провадження у даній справі) 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали Відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову. Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Суд звертає увагу на положення п. 10 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного. Орендне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в м. Києві, та має заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» колишнім науковим працівникам установи та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Сума заборгованості становить суму у розмірі 237757,75 грн. Заборгованість в добровільному порядку Відповідачем не сплачена, Позивач просить стягнути зазначену заборгованість у судому порядку на підставі норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці. Згідно ч. 6 вказаного Закону різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому ч. 9 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів. Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначає відповідний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372. Відповідно до п. 2 Порядку № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Як визначає п. 5 Порядку № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Відповідно до п. 8 Порядку № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством. З метою фінансування різниці у розмірі пенсії Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві надсилались відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з липня 2017 року по серпень 2017 року. Як вбачається з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам орендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва», відповідачем не відшкодована різниця між сумами пенсії на загальну суму 237757,75 грн., а саме: за липень 2017 - 118796,00 грн., серпень 2017 – 118961,75 грн. Враховуючи, що суму відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 237757,75 грн. відповідач у встановлений законодавством строк не сплатив, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення вказаної суми у судовому порядку. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Отже, позовні вимоги Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню. Керуючись положеннями ст.ст. 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд, - ВИРІШИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Стягнути з Орендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (код ЄДРПОУ 02498197) на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів в сумі 237757,75 грн. (двісті тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень 75 копійок) на розрахунковий рахунок № 25608301232821, код платежу 50020600 в ГУ Ощадбанку по м.  Києву та області, МФО 322669. Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук