ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2018 року м. Київ № 826/14286/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Ясинської К.В., представника позивача Берднікової М.В., представників відповідача Заплотінської О.І., Дмитренка А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІ ступенів Загальноосвітня санаторна школа-інтернат №19 міста Києва про застосування заходів реагування,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулося до суду з позовом до Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІ ступенів Загальноосвітня санаторна школа-інтернат №19 міста Києва (далі по тексту - відповідач, ЗСШІ №19), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації ЗСШІ №19, а саме: навчального корпусу та приміщень підвальних корпусів ЗСШІ №19 за адресою: вул. Білицька, 55 у Подільському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки встановлено ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров'ю людей, про що складено акт перевірки. Зауваження (заперечення) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб'єкта господарювання не надходили. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров'ю людей позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017 у справі відкрито скорочене провадження.
15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22.12.2017 відповідачем подано заперечення на позовну заяву ГУ ДСНС у м. Києві з посиланням на те, що за наслідками складеного акта перевірки від 20.10.2017 №224 адміністрацією ЗСШІ №19 проведено заходи щодо усунення майже всіх виявлених порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 з урахуванням поданих відповідачем заперечень, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Присутній у судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи та надані у справу докази.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ЗСШІ №19 перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва та передана до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, гербову печатку та штамп.
ГУ ДСНС України в м. Києві видано наказ від 29.09.2017 №337 (з основної діяльності) про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки.
29.09.2017 на виконання вказаного наказу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки від 20.09.2017 №643-р, Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V, наказу ДСНС України Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки від 22.09.2017 №509 начальником головного управління ДНСН України в м. Києві видано наказ Про проведення перевірки №337. Додаток до наказу визначає перелік об'єктів, на яких у жовтні 2017 року повинна проводитись позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Серед зазначених об'єктів значиться ЗСШІ №19.
На підставі зазначеного наказу, посвідчення на проведення перевірки від 09.10.2017 №266 посадовими особами Подільського РУ ГУ ДНСН України в м. Києві проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту ЗСШІ №19, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білицька, 55.
За результатами перевірки складено акт позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ЗСШІ №19 від 20.10.2017 №224 (далі - акт перевірки ).
В акті зафіксовано встановлені порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, а саме:
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях корпусів школи не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБ України);
- в приміщеннях підвалів корпусів, їдальні та костельної допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (п. 1.18 розділу 4 ППБ України);
- в приміщеннях підвалів корпусів та їдальні допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (п. 1.18 розділу 4 ППБ України);
- евакуаційні виходи в будівлях школи не позначені світловими показчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (п. 2.31 розділу 3 ППБ України);
- двері на шляхах евакуації до 5-го евакуаційного виходу 1-го поверху навчального корпусу, забиті наглухо (заблоковані), що в свою чергу унеможливлює евакуацію людей з приміщень (п. 2.23, 2.37 розділу 3 ППБ України);
- другі двері на шляхах евакуації до 5-го евакуаційного виходу 1-го поверху навчального корпусу не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації (п. 2.27 розділу 3 ППБ України);
- на шляхах евакуації по галереї 3-го поверху між навчальним та лікувальним корпусами допускається встановлення тенісних столів. Що в свою чергу перешкоджає вільній евакуації людей (п. 2.23, 2.37 глави 3 розділу V ППБ України);
- частина евакуаційних виходів з приміщень поверхів будівель школи не забезпечені замками що легко відчиняються з середини (п. 2.37 розділу 3 ППБ України);
- в віконних отворах внутрішньої сходової клітини 3-го поверху навчального корпусу, непередбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1,2 м (п. 2.23, 2.37 розділу 3 ППБ України);
- на підлозі на шляхах евакуації до 1-го евакуаційного виходу з приміщень 1-го поверху навчального, першого та другого спальних корпусів, допускається влаштування виступів (порогів) (п. 2.23, 2.37 розділу 3 ППБ України);
- під час перебування людей в приміщеннях корпусів будівель школи, в яких допускається встановлення грат на вікнах, останні не перебувають у відчиненому положенні або зняті (п. 2.23 розділу 3 ППБ України);
- стіни на шляхах евакуації до 1-го евакуаційного виходу 1-го поверху навчального корпусу та актової зали, оздоблені горючими матеріалами (п. 2.23 розділу 3 ППБ України);
- допускається знімання (відсутність) дверей які сполучають сходову клітину з приміщеннями 3-го поверху навчального корпусу та галереї з приміщеннями 1-го спального корпусу (п. 2.23, 2.37 розділу 3 ППБ України);
- приміщення будівель школи (корпусів) не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного нагляду на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (п. 1.2 розділу 5 ППБ України);
- приміщення будівель школи (корпусів) не обладнані системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуації людей (п. 1.2 розділу 5 ППБ України);
- не надані підтверджуючи документ, щодо технічного обслуговування існуючих пожежних кранів, та перевірки їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування (п. 2.2 розділу 5 ППБ України);
- не проведене випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води (п. 2.1 розділу 5 ППБ України);
- приміщення корпусів школи не забезпечено нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) (п. 3.6 розділу 5 ППБ України);
- для корпусів будівель школи не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (п. 2 розділу 2 ППБ України);
- керівником школи не розроблена інструкція, що визначає дію персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників, для корпусів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час (п. 2 розділу 2 ППБ України).
За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки відносно директора школи складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.10.2017 №071254/150 директора ЗСШІ №19 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, суд виходить з того, що відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).
Частиною сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 16.01.2013 №20/2013 ДСНС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Таким чином, ГУ ДСНС у м. Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Згідно з частиною другою цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Разом з тим, системно аналізуючи положення частини п'ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також доходить висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Як вбачається з заперечення на позовну заяву адміністрацією ЗСШІ №19 усунуто ряд порушень встановлених перевіркою, а саме: в приміщеннях підвалів корпусів, їдальні та костеляної проведено закріплення світильників до стелі, струмопровідні проводи розвантажені; світильники в підвалах корпусів та їдальні з лампами розжарювання без захисного суцільного скла замінені світильниками денного світла; евакуаційні виходи позначені світловими позначками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення з автоматичним переключенням на аварійне джерело живлення при відключенні світла; двері на шляху 5-го евакуаційного виходу розблоковано, другі двері зняті; звільнена від тенісних столів галерея 3-го поверху між навчальним та лікувальним корпусами; замки в дверях евакуаційних виходів замінені на нові, що легко відкриваються з середини; встановлені пандуси на порогах дверей на шляхах евакуації в учбовому та спеціальних корпусах; проведено демонтаж горючого оздоблення на шляху евакуації актової зали; встановлені двері на сходовій клітині 3-го поверху навчального корпусу та галереї 1-го спального корпусу; проведено доукомплектування пожежних кранів пожежними рукавами; переобладнані глухі грати на вікнах комп'ютерних класів з можливістю відкриття під час перебування учнів; розроблені та вивішені в коридорах на видних місцях плани евакуації на випадок пожежі; розроблена інструкція, що визначає порядок дій працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей; проведена перевірка проводів, які прокладені приховано під підвісною стелею, провід ізольовано від горючих основ за допомогою не горючого матеріалу; в приймальні та актовому залі встановлено суцільні прокладки з негорючого матеріалу.
При цьому відповідач зазначає, що решта не усунутих порушень перебуває на стадії усунення у зв'язку з недостатнім фінансуванням.
Так, адміністрацією школи перед управлінням освіти Подільської РДА в м. Києві, на балансі якого перебуває відповідач порушені питання про виділення коштів на ремонт електрообладнання та на виконання робіт щодо з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів; на обладнання будівель школи системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом на пульт централізованого спостереження та системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей; на проведення випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води; на обробку деревних конструкцій горищних приміщень спальних корпусів; подано клопотання щодо усунення відсутності фрамуг для димовидалення у віконних отворах сходової клітини 3-го поверху; доукомплектування школи первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками); також подано клопотання щодо збільшення висоти просвітів (дверей) евакуаційних виходів з приміщення басейну.
При цьому суд враховує наведені відповідачем твердження щодо вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання пожежної безпеки в ЗСШІ №19 та усунення порушень, виявлених перевіркою.
Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.
Із досліджених письмових доказів суд не вбачає, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.
Таким чином, беручи до уваги усунуті відповідачем порушення та з врахуванням того, що не усунуті порушення не є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до ЗСШІ №19 такого крайнього заходу реагування як повне зупинення експлуатації. При цьому суд зазначає, що зупинення експлуатації навчального закладу під час навчального процесу без вирішення питання навчання і виховання порушить права учнів на освіту і трудового колективу на працю. Разом з тим, суд бере до уваги ту обставину, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а у зв'язку з відсутністю належного фінансування шкіл, усунути усі виявлені недоліки немає можливості.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) до Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІ ступенів Загальноосвітня санаторна школа-інтернат №19 міста Києва (04078, м. Київ, вул. Білицька, 55, код ЄДРПОУ 22880987) про застосування заходів реагування, - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2018 |
Оприлюднено | 20.03.2018 |
Номер документу | 72803439 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Чудак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні