Рішення

від 16.03.2018 по справі 603/93/18

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/93/18

Провадження №2/603/109/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2018 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Іванчука В. М.

за участі секретаря судового засідання - Швець Н.С.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області

про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області до Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,61 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2;

- земельну ділянку площею 0,35 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2;

- земельну ділянку площею 0,49 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його двоюрідний брат - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.

Позивач вважає, що саме він повинен успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом п'ятої черги, як двоюрідний брат спадкодавця, вказану спадщину прийняв так як на час смерті проживав із спадкодавцем.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи про визнання позову з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 80 років в с.Дубенка Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого повторно 06.02.2018 року, актовий запис №08.

Ще за життя померлому належали:

- земельну ділянку площею 0,61 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2;

- земельну ділянку площею 0,35 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2;

- земельну ділянку площею 0,49 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, що також підтверджується інформацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.02.2018 року №93/111-18, надану Відділом у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Згідно ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, підтверджуються:

- Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 21.10.2014 року Справа №457/1248/14-ц згідно якого встановлено, щоОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом померлого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Беручи до уваги вищевказане суд приходить до переконання, що ОСОБА_1, згідно ч. 1 ст. 1265 ЦК України має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, як спадкоємець за законом п'ятої черги.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність правовстановлюючих документів ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, так як згідно п. 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, що підтверджується відмовою Монастириської Державної нотаріальної контори від 06.02.2018 року №72/01-16 в оформленні свідоцтва про право на спадщину.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Як слідує з матеріалів справи оригінал Державного акту був втрачений про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті Вісті Придністров'я копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно даного повідомлення вбачається, що Державний акт на право приватної власності на землю серій НОМЕР_2 виданий Дубенківською сільською радою 11.03.2003 року ОСОБА_2, загублений.

На даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акта на право власності на земельну ділянку може лише її власник.

Окрім цього, з 01.01.2013 року, на виконання законів України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а тому Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стала причиною неможливості оформлення спадкових документів на земельну ділянку згідно закону після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.

Як вже було встановлено з матеріалів справи, позивач перебуває в родинних відносинах з померлим ОСОБА_2, а саме, є його двоюрідним братом.

А тому, беручи до уваги вищевказане суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, як двоюрідний брат померлого та спадкоємець п'ятої черги.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливість з даних причин оформити спадщину в установленому законом порядку доведена матеріалами справи.

Спадкове майно ОСОБА_1 фактично прийняв оскільки на час смерті та відкриття спадщини проживав без реєстрації з померлим, що підтверджується довідкою №49 від 07.02.2018 року виданою виконавчим комітетом Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області..

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним у позовній заяві, а отже, він, як спадкоємець за законом має право на спадкове майно.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2, тому є підстави визнати за ним право власності на зазначене майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються земельні ділянки.

В зв'язку з наведеним та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на земельні ділянки.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1225, 1265, 1268 ЦК України, 81 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до Дубенківської сільської ради, (код ЄРПОУ 01034768), юридична адреса місцезнаходження: с.Дубенка Монастириського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме, на:

- земельну ділянку площею 0,61 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2;

- земельну ділянку площею 0,35 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2;

- земельну ділянку площею 0,49 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, що належали - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. М. Іванчук