Рішення

від 13.03.2018 по справі 910/101/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2018Справа № 910/101/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР - ТЕХ" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж, код ЄДРПОУ 21665318)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагур" (03083, м. Київ, пр-т Науки, 82, код ЄДРПОУ 38376148)

про стягнення 102 434,99 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Секретар судового засідання Бабаджанян М. Б.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

вільний слухач: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕР - ТЕХ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагур" (далі - відповідач) про стягнення 102 434,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем його зобов'язань за договором ОС/ОП № 108 про поставку товару від 26.06.2013, в частині оплати поставленого товару. Предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 74 788, 76 грн., інфляційних втрат в розмірі 8 600, 71 грн., 3 % річних в розмірі 2 243, 66 грн., пені в розмірі 9 322, 98 грн., штрафу в розмірі 7 478, 88 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 у справі № 910/101/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР - ТЕХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагур" про стягнення 102 434,99 грн. залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 18.01.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР - ТЕХ" надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 у справі № 910/101/18, в якій позивач усунув недоліки встановлені судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи № 910/101/18 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та розгляд справи призначено на 27.02.2018.

Судом 27.02.2018 розгляд справи № 910/101/18 було відкладено на 13.03.2018, про що винесено відповідну ухвалу.

Через відділ канцелярії господарського суду 12.03.2018 від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи документів, 13.03.2018 від відповідача надійшла заява про доручення до матеріалів справи документів.

В судове засідання 13.03.2018 учасники справи не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах сторін по суті справи, Суд:

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено, що 26.06.2013 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем був укладений договір ОС/ОП №108 про поставку товару (надалі за текстом - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти і сплатити вартість поставленого товару відповідно до накладних, протягом 14 календарних днів з дати, вказаної в накладній на відпуск товару покупцю (п. 1.1, 5.3. договору).

На виконання замовлень відповідача, позивачем було передано у власність відповідача товар відповідно до накладних: АТ-06070317 від 07.06.2016 у сумі 32 723, 98 грн., АТ-08290241 від 29.08.2016 у сумі 13 564,88 грн., АТ-10100417 від 10.10.2016 у сумі 12 365,10 грн., АТ-11110060 від 11.11.2016 у сумі 16 134,80 грн. Всього на загальну суму 74 788, 76 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач поставлений за договором товар оплатив лише частково та з порушення строку визначеного п. 5.3. договору. Так, 12 365, 10 грн. сплачені відповідачем платіжним дорученням № 8 від 14.02.2018 та 2 723, 98 грн. платіжним дорученням № 73 від 12.03.2018. В повному обсязі зобов'язання відповідача щодо оплати поставленого товару виконано відповідачем не було, і станом на момент розгляду справи судом його заборгованість перед позивачем за поставлений товар становить 59 699, 68 грн. (74 788, 76 - 15 089, 08 = 59 699, 68), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Пунктом 8.3. договору внормовано, що за порушення строків і порядку розрахунків за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за перші 10 календарних днів прострочення платежу, а у випадку прострочення понад 10 календарних днів - штраф у розмірі 10 % від суми невчасно оплаченої партії товару та пеню у вищевказаному розмірі.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 74 788, 76 грн. основного боргу, 8 600, 71 грн. інфляційних втрат за період прострочення січень 2017 року - жовтень 2017 року, 2 243, 66 грн. 3 % річних за період прострочення з грудня 2016 року по листопад 2017 року, 9 322, 98 грн. пені за період прострочення 182 дня та 7 478, 88 грн. штрафу відповідно до п. 8.3. договору.

Договір ОС/ОП №108 про поставку товару від 26.06.2013 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 74 788, 76 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Поставлений відповідачу товар був оплачений останнім частково на суму після відкриття провадження у справі 15 089, 08 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема наданими копіями платіжних доручень.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума в розмірі 15 089, 08 грн. сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/101/18 в частині позовних вимог про стягнення 15 089, 08 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи, що відповідачем поставлений товар був частково оплачений на суму 15 089, 08 грн., станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 59 699, 68 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 59 699, 68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання відповідно до п. 5.3. договору настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 59 699, 68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (далі за текстом - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 8.3. договору сторони погодили, що за порушення строків і порядку розрахунків за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за перші 10 календарних днів прострочення платежу, а у випадку прострочення понад 10 календарних днів - штраф у розмірі 10 % від суми невчасно оплаченої партії товару та пеню у вищевказаному розмірі.

Судом перевірено розрахунки позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату поставленого товару за загальний період прострочення з 22.07.2016 по 26.05.2017 (182 дні по кожній накладній) та штрафу та визнано арифметично вірними, відповідно з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 9 322, 98 грн. та штраф в сумі 7 478, 88 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат визнається судом арифметично вірним, відповідно з відповідача підлягає стягненню 8 600, 71 грн. інфляційних втрат за період прострочення січень 2017 року - жовтень 2017 року та 2 243, 66 грн. 3 % річних за період прострочення з грудня 2016 року по листопад 2017 року.

Підсумовуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення 59 699, 68 грн. закривається судом, у зв'язку з відсутністю предмету спору, в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг у розмірі 59 699, 68 грн., пеня в розмірі 9 322, 98 грн., штраф в розмірі 7478, 88 грн., 3 % річних у розмірі 2 243, 66 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8 600, 71 грн.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 15 089 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 08 коп. закрити.

2. В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР - ТЕХ" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж; ідентифікаційний код 21665318) задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагур" (03083, м. Київ, пр-т Науки, 82, ідентифікаційний код 38376148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР - ТЕХ" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж; ідентифікаційний код 21665318) 59 699 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 68 коп. основної заборгованості, 9 322 (дев'ять тисяч триста двадцять дві) грн. 98 коп. пені, 7 478 (сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 88 коп. штрафу, 2 243 (дві тисячі двісті сорок три) грн. 66 коп. 3 % річних, 8 600 (вісім тисяч шістсот) грн. 71 коп. та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15.03.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко