Рішення

від 13.03.2018 по справі 911/70/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/70/18

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Захист 2007» , м.Полтава

до Приватного акціонерного товариства «Пласт» , м.Миронівка Київської області

про стягнення коштів

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Захист 2007» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б\н від 29.12.2017 (вх. №62/18 від 09.01.2018 року) до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення 591486,58 грн. на підставі Договору №83/2 від 01.08.2013 року про надання послуг, пов'язаних з охороною, з яких 561915,20 грн. - основна заборгованість, 23336, 34 грн. - інфляційних втрат, 6234,95 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.02.2018 року.

До господарського суду 05.02.2018 року від позивача надійшло клопотання б/н від 02.02.2018 року (вх.№2463/18 від 05.02.2018 року) про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2018 року. До якого, крім іншого, додано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2016 року по 18.01.2018 року, підписаний сторонами та скріплені їх печатками, в якому погоджено заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 561915,20 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розглялу справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263289149, у судове засідання 07.02.2018 року не з'явився. Однак, до господарського суду від відповідача надійшло клопотання №53/1 від 29.01.2018 року (вх.№2329/18 від 02.02.2018 року) в якому він просить розглядати справу за відсутності його представника за наявними матеріалами справи.

Також, на адресу суду надійшов відзив №53 від 29.01.2018 року (вх.№2328/18 від 02.02.2018 року) в якому відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не мав можливості виконати взяті на себе зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно Договору №83/2 від 01.08.2013 року з незалежних від нього обставин, зумовлених наявністю об'єктивних причин, які, на думку відповідача, можна віднести до форс-мажорних. Так, представник відповідача зазначає, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 15.11.2016 року накладено арешт на природний газ, який належить ПрАТ Пласт , що зберігається у газотранспортній системі та газосховищах Укртрансгаз . Постановою Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області ВП №53272521 від 26.01.2017 року накладено арешт на кошти ПрАТ Пласт , що містяться на всіх рахунках, а також рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. Крім того, накладено арешт на все рухоме майно відповідача, що підтверджується Витягом про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.02.2017 року, а згідно Акту опису майна №9/16-30 від 29.03.2017 року проведено опис та арешт нерухомого майна відповідача з передачею його в податкову заставу.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні 07.02.2018 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

У підготовчому судовому засіданні 07.02.2018 року розгляд справи відкладався на 28.02.2018 року.

Також, до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 12.02.2018 року (вх.№3298/18 від 16.02.2018 року). У відповіді на відзив позивач зазначає, що вказані відповідачем обставини, які унеможливлюють виконання умов договору, не є форс-мажорними у розумінні ст. 219 Господарського кодексу України. Договором №83/2 від 01.08.2013 року не передбачено звільнення відповідача від виконання обов'язків з оплати наданих послуг в результаті настання форс-мажорних обставин. Крім того, заборгованість за договором про надання послуг виникла до винесення ухвали слідчого судді Соломянського районного суду м.Києва від 15.11.2016 року та постанови Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області ВП №53272521 від 26.01.2017 року про арешт коштів, також відповідач не повідомляв позивача про зазначені факти які, на його думку, унеможливили виконання відповідачем договірних зобов'язань.

Крім того, до суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 21.02.2018 року (вх.№3983/18 від 26.02.2018 року) та клопотання б/н від 21.02.2018 року (вх.№4058/18 від 26.02.2018 року) про проведення підготовчого засідання 28.02.2018 року без участі його представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розглялу справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103264031390, у судове засідання 28.02.2018 року не з'явився.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2018 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розглялу справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103264080952, у судове засідання 13.03.2018 року не з'явився.

Присутній у судовому засіданні 13.03.2018 року представник позивача обґрунтував заявлені позовні вимоги та подану відповідь на відзив, додаткових доказів та пояснень позивачем подано не було.

Враховуючи, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 13.03.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Захист 2007 (далі - Виконавець) та Приватним акціонерним товариством Пласт (далі - Замовник) укладено договір №83/2 про надання послуг, пов'язаних з охороною. Згідно п.1.1., в порядку та на умовах, визначених цим договором, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по забезпеченню безпеки, організації пропускного режиму, підтримці порядку і охороні майна Замовника, що знаходиться на Об'єкті, вказаному у п.1.2 даного Договору. Згідно п.п.1.2.1 п.1.2 Договору об'єкт, який передається Замовником під охорону Виконавцю: УППГ Кавердинське і газові свердловини №№5,11 (Кавердинка), шлейфи до них, автотранспортні засоби, майно, які знаходяться на території Об'єкту.

Відповідно до п.3.1. Договору, Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону майно, зосереджене на Об'єкті, вказаному у п.п.1.2.1, а також приміщення, склади і територію, які вказані в Переліку об'єктів, взятих під охорону , що є невід'ємною частиною даного Договору (додаток №2).

Відповідно до п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору, вартість послуг Виконавця складає 63000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 10500,00 грн., згідно погодженої між сторонами Калькуляції (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Фактичне надання Виконавцем послуг відповідно до Договору фіксується Сторонами в двосторонньому Акті приймання-здачі виконаних робіт, що складається щомісячно, не пізніше третього числа місяця, наступного за місяцем, у якому надані послуги. Сума, що підлягає оплаті Виконавцю за неповний календарний місяць надання послуг по охороні, розраховується, виходячи з місячної суми Договору і фактичної кількості календарних днів у які надавались послуги, та визначається в Акті приймання-здачі виконаних робіт за звітний місяць.

Вартість послуг з охорони об'єкту погоджено Сторонами на підставі Протоколу узгодження ціни за здійснення охорони з урахуванням Додатку №1 до Договору №83/2 від 01.08.2013 року Калькуляція на цілодобову фізичну охорону об'єктів ПрАТ Пласт за місяць чергування .

Додатковою угодою №3 від 01.01.2015 року до Договору №83/2 від 01.08.2013 року про надання послуг, пов'язаних з охороню, сторонами погоджено та внесено зміни в п.п.2.1.1. Договору. Сторони дійшли згоди, що з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року загальна вартість послуг на один місяць складає 66681 (шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.) грн. 60 коп. у т.ч. ПДВ - 20%: 11113,60 грн.

Додатковою угодою №4 від 30.12.2016 року до Договору №83/2 від 01.08.2013 року про надання послуг, пов'язаних з охороню, сторонами погоджено та внесено зміни в п.п.2.1.1. Договору. Сторони дійшли згоди, що з 01.01.2017 року загальна вартість послуг на один місяць складає 90467 (дев'яносто тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 60 коп. у т.ч. ПДВ - 20%: що складає 15077,93 грн.

З урахуванням п.3.1. Договору №83/2 від 01.08.2013 року та на підставі додатків до Договору, а саме, Актів прийому-передачі об'єкту під охорону, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, Замовником було здійснено передачу під охорону Виконавцю відповідного об'єкту.

Згідно п.2.2. Договору, фактичне надання Виконавцем послуг відповідно до Договору фіксується Сторонами в двосторонньому Акті приймання-здачі виконаних робіт, що складається щомісячно, не пізніше третього числа місяця, наступного за місяцем, у якому надані послуги.

За період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно, на виконання умов Договору та додаткових угод, Виконавцем надано, а Замовником прийнято послуги з охорони об'єкту, що підтверджується наступними Актами надання послуг.

Акт надання послуг №151 від 31 жовтня 2016 року, що підтверджує надання послуг охорони за жовтень 2016 року, на суму 66681,60 грн. у т.ч. ПДВ - 20%, що складає 11113,60 грн.; акт надання послуг №169 від 30 листопада 2016 року, що підтверджує надання послуг охорони за листопад 2016 року, на суму 66681,60 грн. у т.ч. ПДВ - 20%, що складає 11113,60 грн.; акт надання послуг №191 від 31 грудня 2016 року, що підтверджує надання послуг охорони за грудень 2016 року, на суму 66681,60 грн. у т.ч. ПДВ - 20%, що складає 11113,60 грн.; акт надання послуг №10 від 31 січня 2017 року, що підтверджує надання послуг охорони за січень 2017 року, на суму 90467,60 грн. у т.ч. ПДВ - 20%, що складає 15077,93 грн.; акт надання послуг №29 від 28 лютого 2017 року, що підтверджує надання послуг охорони за лютий 2017 року, на суму 90467,60 грн. у т.ч. ПДВ - 20%, що складає 15077,93 грн.; акт надання послуг №48 від 31 березня 2017 року, що підтверджує надання послуг охорони за березень 2017 року, на суму 90467,60 грн. у т.ч. ПДВ - 20%, що складає 15077,93 грн.; акт надання послуг №66 від 30 квітня 2017 року, що підтверджує надання послуг охорони за квітень 2017 року, на суму 90467,60 грн. у т.ч. ПДВ - 20%, що складає 15077,93 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Зазначені акти надання охоронних послуг підписані Замовником (відповідачем) без зауважень. Однак, Замовником за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно оплата за отриманні послуги з охорони об'єкту не здійснювалась.

Таким чином, всього позивачем з жовтня 2016 року по квітень 2017 року надано відповідачу послуг на загальну суму 561915,20 грн., а саме, 66681,60 грн. (за жовтень 2016 року) + 66681,60 грн. (за листопад 2016 року) + 66681,60 грн. (за грудень 2016 року) + 90467,60 грн. (за січень 2017 року) + 90467,60 грн. (за лютий 2017 року) + 90467,60 грн. (за березень 2017 року) + 90467,60 грн. (за квітень 2017 року) = 561915,20 грн.

На підставі Додатків до Договору №83/2 від 01.08.2013 року, зокрема, Актів прийому-передачі об'єкту від 01.05.2017 року, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, Виконавцем було здійснено повернення, а замовником прийнято об'єкти. Тобто, Виконавцем з 01.05.2017 року фактично припинено надання послуг Замовнику з охорони об'єкту за погодженням сторін.

Позивачем та Відповідачем підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період: січень 2016 року - липень 2017 року, який скріплено печатками сторін, чим підтверджено, що основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.07.2017 року складає 561915,20 грн.

Відповідачем здійснено оплату наданих послуг з охорони за вересень 2016 року (згідно рахунку на оплату №134 від 23.09.2016 року), що підтверджується платіжним дорученням №80 від 02.12.2016 року на суму 66681,60 грн.

Решта вартості наданих позивачем послуг з охорони залишилась не сплаченою відповідачем, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 561915,20 грн.

У відзиві відповідачем не заперечується факт надання йому позивачем послуг з охорони згідно актів приймання-передачі в період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року та з січня 2017 року по квітень 2017 року. Несплату наданих послуг за договором відповідач пояснює складним фінансовим становищем, неможливістю отримання ним фінансових надходжень в результаті існування обставин, які на його думку, є форс-мажорними.

Суд звертає увагу, що частиною 2 ст. 14 1 Закону України №971/97-ВР від 02.12.1997 року Про торгово-промислові палати в України визначено перелік обставин, що є форс-мажорними. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 14 1 Закону України №971/97-ВР від 02.12.1997 року Про торгово-промислові палати в України , форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) повинні засвідчуватись сертифікатом Торгово-промислової палати України або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

Крім того, за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому, у випадках порушення грошового зобов'язання не приймаються доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (ст.ст. 614, 617 Цивільного кодексу України; ст. 218 Господарського кодексу України).

Згідно п.3.2. Регламенту, засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Частиною 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями.

Позивачем надіслано на адресу відповідача лист №93 від 23.12.2016 року із проханням оплатити вартість наданих послуг з охорони, проте, відповідачем зазначеного листа залишено поза увагою.

Позивачем надіслано на адресу відповідача попередження №18 від 20.04.2017 року із проханням оплатити вартість наданих послуг з охорони, проте, відповідачем зазначене попередження залишено поза увагою.

Позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №97 від 08.08.2017 року про оплату боргу за Договором №83/2 від 01.08.2013 року про надання послуг, пов'язаних з охороною (копія опису вкладення від 08.08.2018 року та фіскального чеку від 08.08.2018 року) із вимогою оплатити вартість наданих послуг з охорони за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно у сумі 561915,20 грн., проте, відповідачем зазначену вимогу також залишено поза увагою.

Крім того, позивачем до позовної заяви додано вимогу №98 від 29.11.2017 року про оплату боргу у сумі 1400,00 грн., що надсилалась відповідачу. Однак, зазначена вимога не береться судом до уваги, оскільки вона надіслана відповідачу у зв'язку із невиконанням Договору №7/14 від 05.05.2014 року про централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, виконання якого не є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи, що позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу №97 від 08.08.2017 року, то строк (термін) виконання зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно у сумі 561915,20 вважається таким, що настав зі спливом 7-денного терміну, а заборгованість вважається простроченою з 16.08.2017 року.

Документів, що підтверджували б надання відповіді на лист, попередження та вимогу позивача відповідачем до суду не надано.

Згідно ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України, встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім послуги з охорони за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року на підставі Договору №83/2 від 01.08.2013 року про надання послуг, пов'язаних з охороною у сумі 591486,58 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 591486,58 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 6234,95 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 23336,34 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Прострочення платежу з 16.08.2017 року до 28.12.2017 року складає 135 днів, тому, три проценти річних від суми 561915,20 грн. становлять 6234,95 грн., які підлягають стягненню.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань на суму боргу є арифметично невірним з огляду на наступне.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з вересня 2017 року до листопада 2017 року: у вересні - 102,0% (газета Урядовий кур'єр №191 від 11.10.2017 року); жовтні - 101,2% (газета Урядовий кур'єр №212 від 10.11.2017 року); листопаді - 100,9% (газета Урядовий кур'єр №234 від 12.12.2017 року), складає 23038,52 грн.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 23336,64 грн.

Згідно з вірним розрахунком, зробленим судом, до стягнення з відповідача за період з вересня 2017 року по листопад 2017 року на суму заборгованості - 591486,58 грн. підлягають інфляційні втрати у сумі 23038,52 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Приватного акціонерного товариства Пласт (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, 48, код 25168700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Захист 2007 (36020, м. Полтава, вул. Кричевського, 10, код 35582217) 561915 (п'ятсот шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 20 коп. основного боргу, 6234 (шість тисяч двісті тридцять чотири) грн. 95 коп. 3 % річних, 23038 (двадцять три тисячі тридцять вісім) грн. 52 коп. інфляційних втрат та 8867,83 (вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 83 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 19.03.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць