Рішення

від 19.03.2018 по справі 916/74/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/74/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши справу №916/74/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

до відповідача: Комунальне підприємство "Кришталь"

про стягнення 97033,87 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з КП "Кришталь" заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2017р. по 01.12.2017р. в сумі 97033,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на послуги з водопостачання та водовідведення (промгрупа) №412-4 від 01.02.2002р. щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.

19.01.2018р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Під час розгляду справи судом задоволено клопотання позивача про надання до справи додаткових доказів та пояснень за вх.№3606/18 від 16.02.2018р.

У судове засідання 19.03.2018р. позивач не з'явився, але про дату, час і місце розгляду справи представник позивача повідомлений належним.

Відповідач у судові засідання не з'явився та відзив на позов у встановлений судом строк не надав. При цьому, судові ухвали із датою, часом і місцем розгляду справи, які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань, повернута до суду органами зв'язку з відмітками „за закінченням терміну зберігання”.

За таких обставин, враховуючи, що строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження закінчується 19.03.2018р., господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 19.03.2018р. судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:

01.02.2002р. між КП "Одесводоканал", правонаступником якого є ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (Водоканал, позивач) та КП "Кришталь" (Абонент, відповідач) укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення (промгрупа) №412-4, згідно з яким Водоканал надає послуги з подачі питної води (води) на об'єкти Абонента, а також про прийманню стічних вод, які скидаються абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів.

Згідно з п.5.3. договору договір укладається строком на 5 років та діє з 01.02.2002р. до 01.02.2007р. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо до закінчення місця після закінчення строку його дії жодна зі сторін не заявить про зміну або припинення договору.

10.08.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду №7/3-4 до договору на послуги водопостачання №412-14 від 01.02.2002р., згідно з якою сторони дійшли згоди в тексті договору найменування сторін Водоканал та Абонент у всіх відмінках замінити на Виробник та Споживач відповідно, а також договір №412-4 від 01.02.2002р., починаючи з п.1.2 викласти в новій редакції, зокрема:

- п.2.1 договору: сторони зобов'язуються керуватись діючими нормативними актами: Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р. №30, технічними умовами, діючими ДСТУ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", іншими нормативними актами, прийнятими в установленому законом порядку.

- п.2.2.1 договору: Виробник зобов'язується подавати Споживачу цілодобово або за графіком, затвердженим місцевими органами державної влади, у відповідності до стану мереж та споруд водопроводу.

- п.2.4.7 договору: Споживач зобов'язується щомісячно, за встановленою формою з 19 по передостанній робочий день місяця у письмовому вигляді, надати відомості про водокористування своїх об'єктів. При їх ненаданні у встановлений строк (але не більше 2-х місяців), Виробник здійснює розрахунок послуг водопостачання за середньодобовими витратами за попередні два розрахункові місяці. Наступне визначення обсягів водокористування здійснюється за нормами користування на підставі водогосподарського балансу (Додаток №2).

- п.2.4.8 договору: Споживач зобов'язується з 10 по 15 число місяця, наступного за звітним, оформити акт бухгалтерської звірки за розрахунками за надані послуги водопостачання.

- п.2.4.13 договору: Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги водопостачання, та інші платежу, передбачені Правилами водокористування та умовами даного договору.

- п.3.2 договору: оплата послуг водопостачання здійснюється до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Виробника.

- п.3.4 договору: рахунки на оплату послуг водопостачання (дебетові сповіщення) направляються Споживачу через заклади згідно банківських реквізитів, вказаних Споживачем при підписанні даного договору.

- п.3.5 договору: при відсутності у Споживача поточного рахунку в банку, рахунок на його адресу направляється поштою, або надається Споживачу.

- п.7.3 договору: договір діє з моменту укладання до 31.12.2015р. в частині надання послуг водопостачання. Договір в частині надання послуг водопостачання вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо за місяць його закінчення сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію. В частині розрахунків за отримані послуги водопостачання договір діє до повного погашення заборгованості за даним договором.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем у серпні-листопаді 2017р. надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами контрольної знімання водоміра за відповідний період, які підписані обома сторонами.

В свою чергу відповідачем надані позивачем послуги оплачувалися несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 97033,87 грн., що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення (промгрупа), згідно з яким позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, а відповідач зобов'язався оплачувати надані позивачем послуги.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем не належним чином виконувались зобов'язання щодо оплати наданих у період з 01.08.2017р. по 01.12.2017р., внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем в сумі 97033,87 грн.

При цьому, жодних заперечень щодо наявного боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК           України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже, і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Кришталь" (67815, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Калаглія, вул. Фрунзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 31765521, р/р 26004131631 у ПАТ "Марфін Банк", МФО 328168 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133, р/р 26007311687301 в АБ "Південний", м. Одеса, МФО 328209) заборгованість у розмірі 97033 (дев'яносто сім тисяч тридцять три) грн. 87 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 19 березня 2018 р.

Суддя Г.Є. Смелянець