Постанова

від 15.03.2018 по справі 922/3564/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. Справа № 922/3564/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.;

за участі секретаря судового засідання Кладька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№3901Х/2) Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі №922/3564/16 (постановлена суддею Міньковським С.В., повний текст ухвали підписано 02.11.2017 )

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Байлен", м. Харків,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі №922/3564/16 затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Байлен"; визнано вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" у сумі 539000,00 грн; Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУДФС у Харківській області у сумі 1800,00 грн, погашеними; провадження у справі припинено; зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором проведені усі необхідні дії з ліквідації банкрута та надано суду ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 540800,00 грн. Ліквідатором виявлено, що за власним обліком банкрут має визнані зобов'язання перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн, Центральною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області у розмірі 1800,00 грн. З метою виявлення майна банкрута ліквідатором направлені запити до відповідних установ. Ліквідатором здійснено оцінку майна банкрута, яка відповідно до звіту про визначення розміру ринкової вартості дебіторської заборгованості склала 500,00 грн, та укладено договір купівлі-продажу права вимоги від 08.06.2017. Отримані від реалізації грошові кошти у сумі 500,00 грн були використані ліквідатором на відшкодування витрат, пов'язаних з ліквідаційною процедурою. Будь-які інші активи не виявлені. Лiквiдатор виконав інші заходи по лiквiдації банкрута, а саме: закрито рахунок у ПАТ КБ "ПриватБанк"; печатку ТОВ "Байлен" знищено (акт від 21.08.2017 №зп-154 про знищення печатки). Документи довгострокового зберігання до apxіву не передавались у зв'язку з їх відсутністю. У зв'язку з недостатністю у банкрута активів, ліквідатором був складений ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю у розмірі 540800,00 грн.

Центральна ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі №922/3564/16; припинити провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що під час звернення до суду із заявою про визнання банкрутом, боржником не було дотримано встановленого ст.110, 111 Цивільного кодексу України порядку ліквідації юридичної особи, для звернення до суду і заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ст.95 Закону про банкрутство. У порушення вимог частин 7, 10 ст.111 Цивільного кодексу України до заяви про порушення справи про банкрутство не надано доказів повідомлення контролюючого органу про припинення боржника, первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, що унеможливлює проведення контролюючим органом перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості боржника зі сплати податків та зборів. У порушення ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор не скликав комітет кредиторів та не звітував перед ним. Також, ліквідатором не надано доказів, які б свідчили про проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості. Ліквідатором не було здійснено належним чином окремі свої повноваження, передбачені законом, докази іншого у матеріалах справи відсутні, на що судом першої інстанції протиправно не було звернуто увагу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі №922/3564/16 залишено без руху. Встановлено Центральній ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 поновлено Центральній ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі №922/3564/16. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі №922/3564/16. Ухвалено: апелянту - уточнити вимоги апеляційної скарги у частині припинення провадження у справі з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діють після 15.12.2017. Встановлено боржнику та кредиторам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2018 призначено справу №922/3564/16 до розгляду на 22.02.2018. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до розпорядження в.о.керівника апарату суду від 21.02.2018, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

Відповідно до пункту 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 розгляд справи відкладено на 15.03.2018 о 17:00 год. Витребувано у ліквідатора оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; у учасників справи - витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

15.03.2018 від Центральної ОДПІ м.Харкова ГУДФС у Харківській області до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№2276) у даній справі, в яких зазначає, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015050000000033 від 13.05.2015 за фактичне вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст.205, частиною 3 ст.212 Кримінального кодексу України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Генеральною прокуратурою України. Встановлено, що Магницький Руслан Олександрович виступає ліквідатором у 29 суб'єктів господарювання. 17.01.2018 на виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Києва проведено тимчасовий доступ до документів судових справ №922/3563/16, №922/3562/16, №922/1741/17 за результатами якого вилучено оригінали документів, які посвідчені від імені ліквідатора Магницького Р.О., частина з них посвідчена за допомогою факсиміле. Згідно з висновком експерта від 29.01.2018 №8-4/155 за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи у документах, які зазначені у листі слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків від 05.02.2018 виконані не Магницьким Р.О., а іншою особою.

Колегія суддів зазначає, що у справі №922/3564/16 немає вироку суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, і є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовної якої ухвалено вирок, а тому надані Центральною ОДПІ м.Харкова ГУДФС у Харківській області пояснення не стосуються вирішення даної справи.

Учасники процесу повідомлені належним чином про час та місце судового засідання 15.03.2018, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі, доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає.

У жовтні 2016 ліквідатор ТОВ "Байлен" звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи банкрутство ТОВ "Байлен" у порядку ст.11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" з посиланням на те, що після прийняття рішення про ліквідацію було виявлено недостатність майна підприємства для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.11.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Байлен" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 14.12.2016 визнано ТОВ "Байлен" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, обов'язки ліквідатора покладено на Магницького Руслана Олександровича.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному сайті Вищого господарського суду України 15.12.2016 (а.с.105, том 1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2017 затверджено реєстр грошових вимог кредиторів на загальну суму 540800,00 грн, з якої не конкурсні вимоги: Центральна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області - 1800,00 грн (шоста черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" - 539000,00 грн (шоста черга).

02.11.2017 прийнято оскаржувану ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (частина 2 ст.41 Закону про банкрутство).

Згідно з положеннями частин 3 та 6 ст.41 Закону про банкрутство з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Статтею 46 Закону про банкрутство передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ "Байлен" перебуває на обліку у Ценральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

У вересні 2016 року ліквідатор ТОВ "Байлен" звернувся з заявою до Центральної ОДПІ м.Харкова ГУДФС у Харківській області про проведення документальної перевірки про нарахування, обчислення та сплату податків та зборів, єдиного внеску, у зв'язку з ліквідацією товариства. Також, було надано заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою №8-ОПП. Вказані заяви були зареєстровані у Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 21.09.2016 (а.с.176-177, том 1).

Також, 31.08.2016 у ГУДФС у Харківській області зареєстровано запит ліквідатора ТОВ "Байлен" на отримання інформації, в якому повідомлялось, що 12.07.2016 на загальних зборах учасників ТОВ "Байлен" було прийнято рішення про ліквідацію товариства, у зв'язку з чим ліквідатор просив надати інформацію про наявність у товариства відкритих поточних рахунків у банках, та при наявності останніх, назви банків, номера рахунків та МФО. Зазначену інформацію ліквідатор просив надати у строк, передбачений законом, за адресою ліквідаційної комісії: Харківська обл., м. Харків, проспект Науки, буд.40 (а.с.197, том 1).

Колегія суддів також зазначає, що кредиторська заборгованість Центральної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області визнана ліквідатором у розмірі 1800,00 грн як така, що рахується у бухгалтерському обліку боржника.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги щодо неповідомлення ліквідатором контролюючого органу про припинення ТОВ "Байлен" спростовуються матеріалами справи.

Проте колегія суддів зазначає, що за обставинами даної справи ліквідатором не виконані належним чином покладені на нього обов'язки як керівника банкрута щодо проведення ліквідаційної процедури.

ГУ ДФС у Харківській області зверталося до місцевого господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора, в якій повідомляло про неможливість здійснення покладених на контролюючий орган функцій щодо проведення перевірки боржника у зв'язку з ненаданням останнім необхідних документів (а.с.112-а.с.113, том 1).

До скарги надано копію запитів №994/10/20-30-14-01 від 26.01.2017, №927/10/20-30-14-01 від 29.12.2016 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків, а саме: ТОВ Байлен .

Відповідно до наказу №1795 від 29.12.2016 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Байлен в.о.начальника управління аудиту Центральної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області організувати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Байлен з 29.12.2016,терміном п'ять робочих днів. Доручено проведення перевірки ТОВ Байлен з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.11.2015 по 28.12.2016 головному державному ревізору - інспектору відділу перевірок окремих платників управління аудиту Центральної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області Сертаковій В.В. (а.с.119, том 1).

На проведення перевірки виписано направлення від 29.12.2016 №1762 (а.с.118, том 1).

29.12.2016 представниками ГУ ДФС у Харківській області складено акт №3510/20-30-14-01/40096840 про відсутність ТОВ "Байлен" за місцезнаходженням, згідно з яким на підставі направлення на перевірку від 29.12.2016 №1762 та наказу №1795 від 29.12.2016 представниками ГУ ДФС у Харківській області було здійснено вихід за місцезнаходженням ТОВ Байлен : м.Харків, пр.Науки, буд.40 . При виході за вказаною адресою встановлено, що за вказаною адресою розташовано багатоповерхове офісне приміщення, охоронець на поверсі повідомив, що йому невідоме місцезнаходження ТОВ Байлен . Також, було здійснено вихід за місцезнаходженням ліквідатора ТОВ Байлен Махницького Р.О.: м.Харків, пр.Московський,96а, офіс 188, але встановлено відсутність ліквідатора за вказаною адресою (а.с.116, том 1). 29.12.2016 складено акт про неможливість вручення направлення та наказу на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Байлен (а.с.117, том 1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2017 у задоволенні скарги Центральної ОДПІ м.Харкова ГУДФС у Харківській області на дії (бездіяльність) ліквідатора відмовлено. Вказана ухвала господарського суду не оскаржена та набрала законної сили.

Відповідно до частин 7, 10 ст.111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Згідно зі ст.16 Податкового кодексу України платник податків, зокрема, зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 19-1.1.1. пункту 19-1.1. ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, зокрема, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі, проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до пунктів 41.1., 41.3., 41.4. ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Згідно з підпунктом 78.1.7. пункту 78.1 ст.78 Податкового кодексу Україні документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

Пунктом 85.2. ст.85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

У зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за формою №8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2-11.4 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків (пункт 11.5 Порядку обліку платників податків і зборів).

У разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі (п.11.9 Порядку обліку платників податків і зборів).

Відповідно до ст.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Основними завданнями ДФС є, зокрема, контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів.

Згідно з зазначеним Положенням на органи ДФС покладено, зокрема, такі завдання: здійснення адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; контроль своєчасного подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів; здійснення контролю за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС; здійснення обліку платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; забезпечення ведення обліку податків і зборів, платежів.

Водночас, як вже зазначалося, ГУДФС у Харківській області намагалося реалізувати покладені на неї завдання шляхом проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Байлен" з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, дотримання валютного законодавства.

Однак ліквідатором станом на час постановлення оскаржуваної ухвали від 02.11.2017 відповідних документів для проведення перевірки не надано, що свідчить про недобросовісне виконання покладених на нього частиною 2 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Податковим кодексом України обов'язків.

Ненадання ліквідатором податковому органу необхідних для проведення перевірки документів, як наслідок, унеможливило виконання покладених на відповідний державний орган функцій щодо контролю за правильністю та своєчасністю справляння обов'язкових податків та зборів, а відповідно і можливість своєчасного заявлення грошових вимог до боржника.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що ліквідатором направлені відповідні запити до РСЦ, ДФС, Управління держпраці, РВ ФДМУ по Харківській області, НКЦПФР, ГУ Держпродспоживслужби (колишня інспекція сільгосподарства), на які отримані відповідні листи про відсутність будь-яких майнових активів у банкрута (документи в матеріалах справи). Складений реєстр грошових вимог кредиторів на загальну суму 540800,00 грн, з якої: не конкурсні вимоги шостої черги - Центральна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області на суму 1800,00 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" на суму 539000,00 грн. Ліквідатором не виявлені нематеріальні активи, корпоративні права банкрута у інших суб'єктів господарювання, відсутні об'єкти інтелектуальної власності, промислової власності та об'єкти авторського права і суміжних прав. Проведено повну інвентаризацію активів та зобов'язань банкрута і встановлено наявність дебіторської заборгованості у розмірі 500,00 грн (акти та описи інвентаризації від 07.06.2017 та від 14.06.2017). Ліквідатором здійснено оцінку майна банкрута, яка відповідно до звіту про визначення розміру ринкової вартості дебіторської заборгованості склала 500,00 грн та укладено договір купівлі-продажу права вимоги від 08.06.2017. Отримані від реалізації грошові кошти у сумі 500,00 грн були використані ліквідатором на відшкодування витрат, пов'язаних з ліквідаційною процедурою. Будь-які інші активи не виявлені. Лiквiдатор виконав інші заходи по лiквiдації банкрута, а саме: закрито рахунок у ПАТКБ "ПриватБанк" (довідка від 13.06.2017); печатку ТОВ "Байлен" знищено (акт від 21.08.2017 №зп-154 про знищення печатки). Документи довгострокового зберігання до apxіву не передавались у зв'язку з їх відсутністю. Сповiщено вiдповiднi державнi органи про закiнчення лiквiдацiйної процедури та складений реєстр непогашених вимог кредиторів на загальну суму 540800,00 грн. Вимоги кредиторів лiквiдатором не було задоволено та залишено неоплаченими в зв'язку з вiдсутнiстю майнових активів та грошових коштів у банкрута.

Проте вказані висновки місцевого господарського суду колегія суддів не може вважати зробленими при повному дослідженні обставин справи.

Як убачається з матеріалів справи, надані до звіту ліквідатора документи, не підписані особисто ліквідатором Махницьким Р.О., а містять факсимільне відтворення підпису.

Матеріали справи містять наказ №01/230916 від 23.09.2016 щодо використання факсиміле, відповідно до якого для правильності застосування і використання печатки - факсиміле з відображення підпису ліквідатора Махницького Руслана Олександровича та з метою належного проведення ліквідаційної процедури підприємства затверджено факсиміле з відображення підпису ліквідатора Махницького Руслана Олександровича. Використання факсиміле з відображенням підпису ліквідатора Махницького Руслана Олександровича надано на: особисто ліквідатора підприємства Махницького Р.О. або на уповноважених осіб, що можуть діяти в інтересах підприємства на підставі наданих повноважень. Дозволено використання факсиміле при підписанні різноманітних запитів, заяв, довіреностей, інших документів, в усіх органах влади та управління, інших установах та організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у тому числі в усіх без винятку судових установах. Наказано періодично здійснювати вибіркову перевірку видаваних підприємством документів на предмет правильності Махницьким Р.О. (а.с.22, том 3).

Колегія суддів зазначає, що факсиміле - це лише печатка за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Основною відмінністю факсиміле від власноручного підпису є відсутність можливості стверджувати, що у відповідному документі виражена воля особи, чий підпис відтворено.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справ, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст.91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.

Як свідчать ухвали та протоколи судових засідань, оригінали документів ліквідатором не надавалися, судом не оглядалися та не досліджувалися.

Колегія суддів зазначає, що жодного разу ліквідатор Махницький Р.О. у судові засідання під час розгляду справи як у суді першої, так і апеляційної інстанцій не з'являвся.

Матеріали справи містять довіреності від 10.10.2016, 14.12.2016, 29.06.2017, 09.10.2017, якими ТОВ Байлен в особі ліквідатора Махницького Р.О., який діє на підставі статуту та протоколу загальних зборів учасників (засновників) від 12.07.2016 уповноважує громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 бути представником товариства в усіх без винятку судових установах (у тому числі господарських, адміністративних, місцевих судах усіх інстанцій) для цього надає право користуватися усіма правами, наданими законом позивачеві, відповідачеві, третім особам, у тому числі, з правом вести справи за участі товариства в усіх судових установах, з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішень суду, пред'явлення виконавчого листа до стягнення, отримання присудженого майна або грошей і т.д. (а.с.7, 130, том 1, а.с.76, 86, том 3).

Щодо участі в якості учасника у справі про банкрутство представників ліквідатора Махницького Р.О. зазначеними у довіреності громадянами колегія суддів зазначає таке.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) , власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Частиною 3 статті 40 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами статті 41 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Розділом VIII Закону про банкрутство встановлені повноваження ліквідатора в ліквідаційній процедурі, порядок призначення та усунення ліквідатора (ст.114 Закону про банкрутство), визначені його права та обов'язки при виконанні своїх функцій, передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на ліквідатора законом та господарським судом обов'язків.

Постановою господарського суду Харківської області від 14.12.2016 обов'язки ліквідатора боржника покладено на Махницького Р.О.

Тобто, ліквідатор є учасником у справі про банкрутство, призначається судом з метою реалізації мети і завдань процедури ліквідації та має спеціальний статус, передача своїх повноважень як ліквідатора на будь-яку іншу особу не ґрунтується на вимогах Закону про банкрутство.

Ліквідатор організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, і забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим законом порядку, використовуючи повноваження, передбачені Законом.

Разом з тим, частиною першою статті 98 Закону про банкрутство арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санації, ліквідатору ) надається право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Така думка узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у пункті 69 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство", зокрема, що розпорядник майна має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів, якщо інше не передбачено Законом, або рішенням комітету кредиторів, але не має права використовувати інститут представництва для передачі іншим особам повноважень, встановлених частинами восьмою та дев'ятою статті 13 Закону про банкрутство, які зобов'язаний здійснювати особисто.

Колегія суддів вважає, що договір має бути письмовим, оскільки оплата діяльності залучених осіб здійснюється за рахунок боржника, витрати ліквідатора у процедурі ліквідації мають підтверджуватися належними доказами. Такого договору матеріали справи не містять.

Враховуючи, що саме призначений господарським судом ліквідатором у даній справі Махницький Р.О. є учасником у справі про банкрутство, а не її представники, у суду відсутні правові підстави вважати учасниками у справі про банкрутство громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону про банкрутство не передбачено представництво інтересів ліквідатора як учасника провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи зазначені обставини, а також наявність у суду обґрунтованих сумнівів щодо відповідності оригіналам наявних у матеріалах справи копій документів, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2018, зокрема, витребувано у ліквідатора оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи.

Копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 вручена 05.03.2018 представнику за довіреністю, про що свідчить підпис про одержання у рекомендованому повідомленні про врученні поштового відправлення (а.с.177, том 3).

Ліквідатор належним чином повідомлений судом про час та місце проведення судового засідання 15.03.2018 за адресою, вказаною самостійно заявником у заяві про порушення справи про банкрутство. Проте Махницький Р.О. у судове засідання не з'явився, витребувані судом для огляду у судовому засіданні оригінали документів не надав.

Таким чином, доказів того, що саме Махницький Р.О. особисто здійснював ліквідаційну процедуру у даній справі, матеріали справи не містять.

У звіті від 21.07.2017 зазначено, що боржник не має можливості надати контролюючому органу первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку для призначення на проведення перевірки, внаслідок відсутності на підприємстві вказаних документів. За актом прийому - передачі від 12.07.2016 директором підприємства вказані документи ліквідаторові передані не були.

Колегія суддів зазначає, що лише констатація ліквідатором факту не передання йому керівником підприємства документів не може бути розцінена судом як доказ належного виконання ним своїх обов'язків. У даному випадку, на ліквідатора покладаються обов'язки щодо проведення активних дій для отримання необхідної документації у посадових осіб боржника, а у випадку їх втрати або неможливості отримання - для відновлення. Доказів вжиття ліквідатором боржника належних заходів, спрямованих розшук та встановлення місцезнаходження первинної документації боржника, матеріали справи не містять.

Така бездіяльність ліквідатора Махницького Р.О. не може бути розцінена судом як добросовісне виконання покладених на нього ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків з урахуванням того, що вона до порушення справи про банкрутство виконувала обов'язки ліквідатора за рішенням загальних зборів засновників боржника про його ліквідацію.

Окрім того, колегія суддів не може не звернути увагу на такі обставини.

Матеріали справи не містять також доказів у підтвердження наявності або відсутності у ТОВ Байлен нерухомого майна, оскільки ліквідатор зверталася із відповідним запитом до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, яким надано відповідь, що листи Міністерства юстиції України не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер, та запропонував для отримання інформації з Державного реєстру прав звернутися до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса незалежно від місця розташування нерухомого майна або скористуватися послугами онлайн-офісу на офіційному сайті Міністерства юстиції України (а.с.183-187, том 2).

Крім того, у матеріалах справи відсутня інформація щодо наявності або відсутності у боржника земельних ділянок, зареєстрованих за ТОВ Байлен , оскільки з відповідним запитом ліквідатор звернулася до Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області, яким надано відповідь про те, що відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень повноваження з проведення реєстрації прав та ведення Державного реєстру прав, формування та ведення реєстраційних справ покладені на суб'єктів державної реєстрації прав у зв'язку з чим запропоновано звертатись до відповідного територіального органу Міністерства юстиції України (а.с.189, том 1).

Матеріали справи не містять відповіді КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації на запит про отримання інформації про зареєстровані за ТОВ Байлен на праві власності приміщення/будівлі.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 20.10.2017 щодо юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 40096840, пошук за: частковим співпадінням , надано до господарського суду Харківської області 28.11.2017, тобто після винесення оскаржуваної ухвали від 02.11.2017.

Колегія суддів зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте місцевий господарський суд не врахував вказані обставини під час розгляду справи та передчасно затвердив наданий суду звіт та ліквідаційний баланс.

Як убачається з апеляційної скарги, заявник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі №922/3564/16 та припинити провадження у справі.

Згідно з Законом України у редакції від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.

Заявник не уточнив вимоги апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017).

При цьому доводи заявника апеляційної скарги в обґрунтування підстав припинення провадження у справі про банкрутство як безпідставно порушеної, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, враховуючи положення ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які передбачають обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, судом першої інстанції досліджувалось дотримання такого порядку ліквідації у підготовчому засіданні, за результатами якого постановлено ухвалу про порушення справи про банкрутство, яка не оскаржена та є чинною.

Також, судом першої інстанції встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, підприємство не веде підприємницької діяльності, що робить неможливим погашення заборгованості перед кредиторами, боржник є дійсно неплатоспроможним, що свідчить про скрутний фінансовий стан боржника і неможливість відновлення виробництва, у зв'язку з чим постановою господарського суду Харківської області було визнано боржника банкрутом. Постанова господарського суду також не оскаржена та набрала законної сили.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо не скликання комітету кредиторів колегією суддів не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки положення ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , яка встановлює та регулює порядок здійснення процедури банкрутства за особливою (спрощеною) процедурою, не зобов'язують ліквідатора скликати та проводити збори кредиторів (комітету кредиторів).

Посилання заявника на "штучність" кредиторської заборгованості також не приймаються до уваги, оскільки вказані питання були предметом розгляду в ухвалі господарського суду Харківської області від 24.04.2017, якою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Байлен". Дана ухвала не оскаржена та є чинною.

Відповідно до вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки апелянтом оскаржується ухвала господарського суду Харківської області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, заявник не позбавлений права оскаржити вищезазначені судові акти у встановленому Законом порядку.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі № 922/3564/16 - скасуванню.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі №922/3564/16 скасувати.

Справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20.03.2018.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя В.О.Фоміна

Суддя О.В.Шевель