Постанова

від 14.03.2018 по справі 927/557/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/557/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: особисто Карети О.О.; Головного управління ДФС у Київській області - Якимчук О.П., дов. №10-03 від 23.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Домінанта-Славутич" Карети О.О.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017

(Головуючий - Сотніков С.В.; судді - Чорна Л.В., Остапенко О.М.)

за заявою боржника Приватного підприємства "Домінанта-Славутич"

про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

1. У провадженні господарського суду Чернігівської області знаходиться справа №927/557/17 про банкрутство Приватного підприємства "Домінанта-Славутич" (далі - ПП "Домінанта-Славутич", боржник), порушена ухвалою суду від 21.06.2017 за спрощеною процедурою відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011) (далі - Закон про банкрутство).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою господарського суду Чернігівської області від 04.07.2017 ПП "Домінанта-Славутич" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Карету О.О.

3. Постанова господарського суду Чернігівської області про визнання боржника банкрутом обґрунтована тим, що боржником дотримані вимоги цивільного та господарського законодавства щодо порядку ліквідації юридичної особи а судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задоволено.

4.1. Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задоволено.

4.2. Постанову Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2017 у справі № 927/557/17 скасовано.

4.3. Провадження у справі № 927/557/17 про банкрутство Приватного підприємства "Домінанта-Славутич" (14000, місто Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 7, код 37563767) припинено.

4.5. Зобов'язано Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі № 927/557/17.

5. Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено справу про банкрутство боржника за процедурою, передбаченою ст. 95 Закону про банкрутство, та, відповідно, безпідставно визнано боржника банкрутом, з огляду на таке:

5.1. обґрунтовуючи наявність кредиторської заборгованості, голова ліквідаційної комісії в заяві про порушення справи про банкрутство вказав на наявність боргу перед ОСОБА_7 в сумі 112965,88 грн., що виник на підставі договору безпроцентної позики № 14 (фінансової допомоги на поворотній основі) від 31.03.2016, однак, у матеріалах справи відсутні докази, того, що єдиний кредитор звертався до боржника із кредиторськими вимогами, а боржником такі вимоги були розглянуті, за умови, що, договір позики від 31.03.2016 та прибутковий касовий ордер № 20 на суму 112965,88 грн не є доказами звернення кредитора із вимогами до боржника;

5.2. у заяві про порушення справи про банкрутство, в порушення ч. ч. 7, 8 ст. 111 ЦК України, відсутні відомості про те, чи повідомлявся орган державної фіскальної служби та інші державні контролюючі органи про ліквідацію ПП "Домінанта-Славутич" у встановленому законом порядку, не додані такі докази і до заяви про порушення справи про банкрутство, як і не додані докази на підтвердження подання контролюючим органам звітності за останній звітний період;

5.3. ПП "Домінанта-Славутич", в порушення ч. 3 ст. 111 ЦК України, не подано належних доказів закриття розрахункових рахунків боржника в банківських установах, оскільки такий доказ як довідка ПП "Домінанта-Славутич" від 12.05.2017 за підписом голови ліквідаційної комісії не є належним доказом, у даному випадку, та спростовується даними про банківські рахунки, які подані Головним управлінням ДФС у Київській області;

5.4. при зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржник вказав про відсутність у нього будь-яких майнових активів, відтак, відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство;

5.5. обставини порушення провадження у даній справі без попереднього дотримання ліквідатором норм ст.ст. 105, 111 Цивільного кодексу України та ст. 95 Закону про банкрутство виключають її провадження в судовому порядку шляхом введення ліквідаційної процедури та ліквідацію боржника як юридичної особи та є підставою для припинення провадження у справі № 927/557/17 про банкрутство ПП "Домінанта-Славутич", в порядку п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. ПП "Домінанта-Славутич" звернулось через Київський апеляційний господарський суд з касаційною скаргою від 09.10.2017 року на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі № 927/557/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017) з проханням скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі постанову господарського суду Чернігівської області про визнання боржника банкрутом.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний господарський суд, припиняючи провадження у даній справі, порушив ст. ст. ч. 5 ст. 11, ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, ч. 1 ст. 91, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України), ст. 4 Закону України "Про судовий збір":

7.1. вважає, що апеляційний господарський суд розглянув справу за апеляційними скаргами осіб, які не набули у встановленому Законом про банкрутство порядку статусу сторони у даній справі про банкрутство;

7.2. суд другої інстанції здійснив апеляційний перегляд постанови про визнання боржника банкрутом за відсутності сплати заявниками апеляційних скарг судового збору у відповідному порядку та розмірі:

7.3. висновки суду другої інстанції про те, що, в силу ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про банкрутство, вважає необґрунтованими, з огляду на те, що ч. 5 ст. 11 та ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, зобов'язує боржника звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;

7.4. апеляційний господарський суд без належних правових підстав не визнав надану боржником у справу довідку №03-05 від 12.05.2017 про відсутність рахунків у фінансових установах;

7.5. ст. 11 Закону про банкрутство, яка містить вимоги до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, не містить вимог щодо надання документально підтвердженої інформації стосовно доказів заявлення та відповідно повідомлення про результат розгляду вимог кредиторів;

7.6. вважає, що для підтвердження кредиторської заборгованості достатнім би було надати суду лише Договір позики №14 від 31.03.2016, що підтверджується висновками, які зробив ВСУ у постанові від 24.02.2016 у справі №6-50цс16.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

8. Представником Головного управління ДФС у Київській області подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову у даній справі без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2018 прийнято до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відкрито касаційне провадження у справі № 927/557/17 за касаційною скаргою ліквідатора Приватного підприємства "Домінанта-Славутич" Карети О.О. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017.

9.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора ПП "Домінанта-Славутич" Карети О.О. на 14 березня 2018 року о 12 год. 15 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9.2. Повідомлено учасників справи про право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в порядку ст. 295 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, у строк до 21 лютого 2018 року.

10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу, необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Згідно ст.4 1 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

14. За приписами ч. 1 ст.2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

15. Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

16. Голова ліквідаційної комісії ПП "Домінанта-Славутич" звернувся до господарського суду Чернігівської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства, в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

17. Підставою для звернення із заявою про порушення провадження у справі є встановлена під час роботи голови ліквідаційної комісії недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

18. Так, 20.02.2017 власником боржника було прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації, призначено головою ліквідаційної комісії Скрицького Дмитра Петровича, встановлено двомісячний строк для заявлення вимог кредиторами з дати державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи.

19. Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.06.2017, боржник з 21.02.2017 перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

20. 21.02.2017 оприлюднено на веб-сайті Мінюсту рішення засновників (учасників) ПП "Домінанта-Славутич" щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, із зазначенням кінцевого строку для заявлення вимог кредиторів - 22.04.2017, ліквідатором зазначено Скрицького Дмитра Петровича.

21. 06.06.2017 рішенням власника ПП "Домінанта-Славутич" затверджено ліквідаційний баланс підприємства станом на 06.06.2017, вирішено звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі даних наведених у проміжному ліквідаційному балансі згідно ст. 95 Закону про банкрутство, припинено повноваження голови ліквідаційної комісії з Скрицького Дмитра Петровича та покладено виконання функцій голови ліквідаційної комісії на Карету Олександра Олеговича.

22. 09.06.2017 голова ліквідаційної комісії Карета О.О. звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство згідно ст. 95 Закону про банкрутство на підставі протоколу власника від 06.06.2017, яким було затверджений ліквідаційний баланс станом на 06.06.2017 у зв'язку з недостатністю активів для погашення вимог кредиторів.

23. Обґрунтовуючи наявність кредиторської заборгованості, голова ліквідаційної комісії в заяві про порушення справи про банкрутство ПП "Домінанта-Славутич" вказав на наявність боргу перед ОСОБА_7 в сумі 112965,88 грн., що виник на підставі договору безпроцентної позики № 14 (фінансової допомоги на поворотній основі) від 31.03.2016.

24. Ухвалою господарського суду Чернігівської області 12.06.2017 у заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Домінанта-Славутич" прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 21.06.2017 року.

25. Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.06.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Домінанта-Славутич", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст. 19 Закону про банкрутство, призначено засідання суду для вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора.

26. Постановою господарського суду Чернігівської області від 04.07.2017 у даній справі, зокрема, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Карету О.О.

27. Приймаючи вказану постанову (на підставі поданих документів), місцевий господарський суд встановив, що вартості майна ПП "Домінанта-Славутич" недостатньо для задоволення вимог ОСОБА_7 в сумі 112965,88. При цьому, до звернення ліквідатора боржника до місцевого господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, підприємством було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

28. Скасовуючи постанову господарського суду Чернігівської області про визнання боржника банкрутом, апеляційний господарський суд виходив з того, що, в порушення вимог Закону про банкрутство, господарським судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації юридичної особи, фінансово-майновий стан боржника належним чином не досліджувався, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення відповідних перевірок, а також доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника, не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період. Крім того, суд другої інстанції не був переконаний чи мало підприємство-боржник станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, а також яким чином підтверджено факт закриття боржником рахунків в банківських установах.

29. За висновками господарського суду апеляційної інстанції, оскільки ці документи і докази не були подані ліквідаційною комісією на момент порушення провадження у справі, то, відповідно, не були виконані передумови, необхідні для порушення провадження у справі.

30. Поряд з цим, Київський апеляційний господарський суд встановивши, що ліквідаційна комісія не забезпечила надання документів на перевірку контролюючим органам, у тому числі і органам доходів і зборів, то хоч скаржники і не є учасниками провадження у справі про банкрутство, але їх право цим порушено і підлягає захисту.

31. Погоджуючись із такими висновками апеляційного господарського суду, колегія суддів касаційного суду виходить з такого.

32. Згідно зі ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

33. Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

34. Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

35. У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку наведеної норми, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

36. Такі передумови полягають у наступному:

36.1. Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України. Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.

36.2. Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 вказаного Закону та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

37. При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

38. Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство, в тому числі, і до заяви, яка подається боржником, встановлені у ст. 11 Закону про банкрутство.

39. Згідно з ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

40. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

41. Частиною 7 ст. 111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

42. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

43. Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

44. У ч. 10 ст. 111 ЦК України встановлено, що до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

45. В силу приписів ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

46. Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

47. Зважаючи на положення ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

48. Отже, апеляційним господарським судом, на підставі матеріалів та обставин справи, встановлено недотримання ліквідаційною комісією ПП "Домінанта-Славутич" вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також неподання ліквідаційною комісією, на момент порушення провадження у цій справі, документів у підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації ПП "Домінанта-Славутич", що є порушенням вимог ст.95 Закону про банкрутство.

49. Стосовно доводів заявника касаційної скарги на відсутність у Головного управління ДФС у Київській області та у Броварська ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області як контролюючих органів права на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним зазначити таке.

50. Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

51. Водночас, колегія суддів касаційної інстанції бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

52. Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство (ст. 106 ГПК України).

53. Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

54. Відповідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

55. Як встановив апеляційний господарський суд, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором ПП "Домінанта-Славутич" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів. В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.

56. До заяви про порушення справи про банкрутство в порушення частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

57. Зазначене свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника, що позбавило органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

58. Статтею 78 Податкового кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

59. Як вбачається з матеріалів справи, підприємство боржника перебуває на податковому обліку у Броварській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, таким чином, враховуючи особливості процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, місце реєстрації боржника як платника податків та зобов'язання боржника у добровільній ліквідації прозвітувати податковому органу, колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи касаційної скарги щодо відсутності у податкових органів права на апеляційне оскарження у цій справі необґрунтованими та безпідставними. (висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах виклав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України у постанові від 31.01.2018 справа № 911/2510/17)

60. Водночас, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду відхиляє аргументи скаржника про те, що при поданні апеляційних скарг не було сплачено судовий збір за її подання, з огляду на те, що Законом України "Про судовий збір", в редакції чинній станом на день подання апеляційних скарг, не передбачено ставки, від якої мав би обчислюватись судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

61. Разом з тим, згідно імперативних приписів частини 4 статті 11 Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. Не є винятком, у даному випадку, вимога щодо заяви боржника, у процедурі ст. 95 Закону про банкрутство, яка застосовується до ПП "Домінанта-Славутич", у зв'язку із чим, аргументи скаржника про неправильне застосування судом другої інстанції наведеної норми, колегія суддів спростовує.

62. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний господарський суд без належних правових підстав не визнав надану боржником у справу власну довідку №03-05 від 12.05.2017 про відсутність рахунків у фінансових установах, колегія суддів спростовує з огляду на положення пункту 11.13 "Порядку обліку платників податків та зборів" (затверджено Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року "Про затвердження Порядку обліку платників податків та зборів" (в редакції чинній на момент звернення боржника до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство)), у відповідністю з яким, належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є Довідка контролюючого органу по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття, яка не була надана боржником на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство.

63. При цьому, апеляційний господарський суд, дійсно посилався на не чинну редакцію "Порядку обліку платників податків та зборів", затверджену Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року "Про затвердження Порядку обліку платників податків та зборів", однак до неправильних висновків у цій частині таке посилання не призвело та не є підставою для іншого висновку, ніж той, що зробив апеляційний господарський суд.

64. Суд касаційної інстанції, також, відхиляє доводи касаційної інстанції про те, що ст. 11 Закону про банкрутство не містить вимог щодо надання документально підтвердженої інформації стосовно доказів заявлення та відповідно повідомлення про результат розгляду вимог кредиторів у добровільній ліквідації, з огляду на таке.

65. Згідно з ч.1 ст. 95 Закону про банкрутство до боржника, що ліквідується власником застосовується особливий порядок провадження у справі. Головною умовою порушення провадження у справі про банкрутство за цією статтею є стан неоплатності боржника, що встановлюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника за наслідками аналізу його пасиву та активу. Проте, при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржник вказував на наявність у нього заборгованості перед перед єдиним кредитором ОСОБА_7 в сумі 112965,88 грн., що виник на підставі договору безпроцентної позики № 14 (фінансової допомоги на поворотній основі) від 31.03.2016.

66. Проте, доказів звернення із заявою з кредиторськими вимогами ОСОБА_7 як під час добровільної ліквідації боржника так і під час судової процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, як встановив суд другої інстанції, матеріали справи не містять. Оскільки кредитори наділені саме правом, а не обов'язком звернення до боржника з кредиторськими вимогами та відповідний порядок звернення кредитора у порядку добровільної ліквідації за нормами Цивільного законодавства та під час провадження у справі про банкрутство передбачає таке звернення, отже, встановлені обставини дають підстави дійти висновку про небажання кредитора отримати повернення своїх коштів, відтак ставлять під сумнів підставність звернення до суду в порядку спрощеного провадження у справі про банкрутство через відсутність волевиявлення кредитора та недостовірності встановлення пасиву у проміжному ліквідаційному балансі боржника.

67. Підсумовуючи наведене, відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат у справі про банкрутство, відсутність доказів надання ліквідатором ПП "Домінанта-Славутич" контролюючим органам, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, відсутність звернення до боржника та до суду єдиного, визначеного самим боржником, кредитора, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

68. Усі вищезазначені обставини, які свідчать про безпідставність здійснення провадження у даній справі про банкрутство, у порушення вимог ст.ст. 4 7 , 43 ГПК України не були враховані судом першої інстанції, як під час порушення провадження у даній справі так і під час винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

69. Отже, встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Домінанта-Славутич", суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про припинення провадження у даній справі.

70. Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, відповідно до вимог ст. 312 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, оскільки вони не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції, не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

71. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

72. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №927/557/17 підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

73. Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої мав би обчислюватись судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, отже судовий збір у даному випадку не розподіляється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Домінанта-Славутич" Карети О.О. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №927/557/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №927/557/17залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко