Рішення

від 14.03.2018 по справі 805/91/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 р. Справа№805/91/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 15 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Донвестбуд про стягнення з платника податків податкового боргу,-

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 08.02.2018 року № 8

від відповідача - не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Донвестбуд про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Донвестбуд в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 260 574,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що станом на 19 жовтня 2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю Донвестбуд обліковується податковий борг, що раніше не був заявлений до суду у розмірі 260 574,30 грн., який утворився внаслідок несплати самостійно визначених сум податкового зобов'язання відповідно до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств від 05.02.2015 року № НОМЕР_1 у розмірі 227 934,23 грн., від 02.02.2017 року № НОМЕР_2 у розмірі 1,00 грн. та нарахованої пені у відповідності до п.129.4 ст.129 ПК України у розмірі 32 639,07 грн. У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов'язань державною податковою інспекцією була сформована податкова вимога від 14.02.2017 року № 2003-17, яка була спрямована рекомендованим листом та повернута поштою 24.06.2017 року в зв'язку з закінченням строку зберігання.

Враховуючи те, що вищезазначену суму боргу ТОВ Донвестбуд перед бюджетом самостійно боржником не сплачено, виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення податкового боргу в розмірі 260 574,30 грн. з рахунків, які обслуговують цього боржника - для погашення вказаної суми податкового боргу підприємства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання на 21 лютого 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 березня 2018 року.

У судовому засіданні, призначеному на 14 березня 2018 року повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з'явився, будь якої заяви чи відзиву на позовну заяву до суду не надав. Суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), оскільки у довідці про причину повернення поштового відправлення з повісткою з штриховим кодовим ідентифікатором 8412200624594, 8412200929247, в якості причини повернення зазначено за закінченням терміну зберігання .

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Головне управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Донвестбуд (далі - відповідач) зареєстроване як юридична особа (ЄДРПОУ 34304663), за юридичною адресою: 87554, Донецька область, м. Маріуполь, бульвар Шевченка, буд.295-А, що підтверджено роздруківкою з безкоштовного запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач перебуває на податковому обліку у Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області у якості платника податків з 24.03.2006 року за № 4962.

За даними позивача, за відповідачем станом на 19.10.2017 року, обліковується податковий борг, який раніше не стягувався у сумі 260 574,30 грн., зазначена сума боргу утворилась з причин несплати грошових зобов'язань самостійно задекларованих у податкових деклараціях та нарахованої пені з податку на прибуток підприємств, а саме:

- 227 934,23 грн. згідно податкової декларації № НОМЕР_1 від 05.02.2015 року;

-1,00 грн. згідно податкової декларації № НОМЕР_2 від 02.02.2017 року;

Підпунктом 129.1.1, п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п.129.1 ст.129 нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України).

Як встановлено судом, боржнику була нарахована пеня, у відповідності до п.129.4 ст.129 ПК України у розмірі 32 639,07 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 Про затвердження ОСОБА_2 направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків (ОСОБА_2), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 за № 1840/24372 визначено механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів. Зокрема, у п. 1.2. вказано, що дія цього ОСОБА_2 поширюється на платників податків, які не сплатили узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

У зв'язку з несплатою платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю Донвестбуд узгоджених податкових зобов'язань, позивачем була сформована податкова вимога від 14.02.2017 року № 2003-17, яка була направлена рекомендованим листом на юридичну адресу позивача та повернута поштою 24.06.2017 року в зв'язку з закінченням строку зберігання, що підтверджується наявним в матеріалах справи корінцем поштового відправлення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання; або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Платник податків самостійно обчислює суму податкового та /або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом .

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вимог ст. 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю Донвестбуд у встановлені терміни суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, самостійно визначеної платником у податковій декларації (розрахунку), грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Керуючись ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємству в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу від 14.02.2017 року № 2003-17, яка була надіслана рекомендованим листом та повернута поштою 24.06.2017 року в зв'язку з закінченням строку зберігання. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно не були вжиті заходи з погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно наданої довідки позивачем, відповідач має рахунки у банківських установах.

На дату розгляду справи, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.

З огляду на вищевикладене суд знаходить доведеним факт наявності у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року №1797-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 року (за виключенням окремих статей), були внесені зміни до Податкового кодексу України щодо функцій та прав контролюючих органів та щодо функцій державних податкових інспекцій.

З 01.01.2017 року контролюючим органом в межах даної справи є ГУ ДФС у Донецькій області.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 122, 132, 139, 143, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Донвестбуд про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Донвестбуд в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 260 574,30 грн.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 14 березня 2018 року в присутності представника позивача.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 березня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.