Рішення

від 21.02.2018 по справі 810/20/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року м. Київ Справа № 810/20/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління ДФС у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю Інженерне підприємство Лінк простягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне підприємство Лінк про стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 72874,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Органи доходів і зборів в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів, а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 відкрито провадження в даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Копії зазначеної ухвали направлено сторонам рекомендованими поштовими відправленнями.

У матеріалах справи наявні повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення та конверт, направлений на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який повернувся до суду із відміткою підприємства поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 86, 88).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення, яке в силу приписів статті 241 цього Кодексу, зокрема, викладається у формі ухвали, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи положення наведених вище правових норм, суд дійшов висновку, що учасники справи своєчасно та належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерне підприємство Лінк (ідентифікаційний код 21025748, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 1) зареєстроване в якості юридичної особи 25.04.1997, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 81-85).

Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у період з січня по липень 2015 року відповідачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень - квітень та червень 2015 року, а також уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з цього податку у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2014 року.

За даними наведеної вище податкової звітності самостійно визначений відповідачем розмір податку на додану вартість за грудень 2014 року (а.с. 27-31), січень 2015 року (а.с. 32-34), лютий 2015 року (а.с. 35-38), березень 2015 року (а.с. 39-42), квітень 2015 року (а.с. 43-46) та червень 2015 року (а.с. 47-50), що підлягає сплаті ним до бюджету, складає 82390,00 грн.

Як вбачається з даних облікової картки з податку на додану вартість (а.с. 14-20), суму узгодженого грошового зобов'язання погашено відповідачем частково у загальному розмірі 16231,16 грн. (у тому числі за рахунок переплати у розмірі 6227,16 грн.).

Крім того, у лютому 2016 року відповідачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік (а.с. 58-60), відповідно до даних якої сума податку, що підлягає сплаті відповідачем за вказаний вище звітний період, становить 509,00 грн.

У січні та квітні 2015 року посадовими особами територіального органу доходів і зборів на підставі підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральні перевірки з питань своєчасності сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерне підприємство Лінк узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, за результатами яких складено акти від 22.01.2015 № 40/10-06-15-01-09/21025748 (а.с. 22-24) та 28.04.2015 № 346/1502/21025748 (а.с. 52-53).

Під час перевірок контролюючим органом виявлено, що сплата відповідачем самостійно визначених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств здійснена з порушенням строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: затримка сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 11982,60 грн. склала від 1 до 22 днів; затримка сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 3327,00 грн. склала 360 днів.

На підставі акта перевірки від 22.01.2015 № 40/10-06-15-01-09/21025748 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 № 0001051501 (а.с. 25), яким відповідно до приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, що становить 1198,26 грн.

Вказане вище податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 22.01.2015, про що свідчить підпис його уповноваженого представника на корінці цього рішення (а.с. 25).

На підставі акта перевірки від 28.04.2015 № 346/1502/21025748 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2015 № 0012341502 (а.с. 54), яким відповідно до приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу, що становить 665,40 грн.

Вказане вище податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 19.05.2015, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 51).

У зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств контролюючим органом на виконання вимог пунктів 129.1, 129.4 статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню. Залишок непогашеної відповідачем пені на момент прийняття рішення у даній справі становить: 412,65 грн. - з податку на додану вартість та 3930,22 грн. - з податку на прибуток підприємств.

Податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 72874,37 грн. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв'язку з чим Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпунктів 9.1.1 та 9.1.3 пункту 9.1 статті 9, підпунктів 14.1.165 та 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків, що нараховуються та сплачуються, відповідно, до норм розділів ІІІ та V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 розділу ІІІ цього Кодексу (у редакції, чинній з 01.01.2015 до 31.12.2015) для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 49.19 статті 49 цього Кодексу, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Так, підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

У свою чергу, згідно з пунктом 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, яка зазначена платником у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Крім того, відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу (в редакції, чинній на момент проведення контролюючих заходів), податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В силу приписів пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається податковим боргом платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами підпункту 56.18 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Як вже зазначалось судом вище, за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у загальному розмірі 72874,37 грн.

На час винесення рішення у даній справі податкову вимогу від 09.09.2015 № 2274-25 на суму 72745,96 грн., що виставлена органом доходів і зборів на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України та отримана відповідачем 22.09.2015 (а.с. 21), у зв`язку з настанням обставин, передбачених пунктом 60.1 статті 60 цього Кодексу, не відкликано.

Доказів сплати податкового боргу у розмірі 72874,37 грн. або оскарження податкової вимоги від 09.09.2015 № 2274-25 та податкових повідомлень-рішень від 22.01.2015 № 0001051501, 28.04.2015 № 0012341502 відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у вказаному вище розмірі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до бюджету у розмірі 72874,37 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне підприємство Лінк (ідентифікаційний код 21025748, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 1) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 72874 (сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 37 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.