Рішення

від 20.03.2018 по справі п/811/1543/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року м. Кропивницький справа №П/811/1543/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними та скасування наказу, рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з заявою до Управління про визнання протиправними і скасування: рішення стосовно відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо передачі в оренду 5 земельних ділянок для ведення фермерського господарства; наказу, яким земельні ділянки включені до переліку земель для продажу прав на земельних торгах.

Водночас, просила суд зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою.

У позовній заяві зазначає, що погодилась з запропонованими Управлінням умовами договору оренди землі, однак відповідач за відсутності законних підстав відмовляється затверджувати проект землеустрою, оскільки, щоб не виконувати це, включив земельні ділянки до переліку земель, права на які продаються на земельних торгах.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, надавши відзив на нього (Том 1 а.с.243-247).

У поясненнях зазначає, що правомірно відмовило у затвердженні проекту землеустрою, оскільки земельні ділянки включені до переліку земель, права на які продаються на земельних торгах.

Стверджує, що тільки воно наділено правом включати землі до такого списку.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (Том 2 а.с.42-43).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.

Так, 23 вересня 2013 року Управління надало 4 дозволи на розроблення документацій із землеустрою на 5 земельних ділянок щодо передачі в оренду (Том 1 а.с.16-17, 20-21, 23-24, 26-27).

Проект землеустрою щодо всіх земельних ділянок (загальною площею 45,80 га) виготовлено у 2013 році (Том 1 а.с.9-213).

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок розроблена у 2016 році.

Проект землеустрою погоджено відділом Управління у Ульяновському районі (далі - Відділ) 05 листопада 2013 року (Том 1 а.с.85).

Також його погоджено на рівні державної експертизи землевпорядної документації 12 жовтня 2016 року (Том 1 а.с.112).

На початку 2017 року позивач подала до Управління заяви про затвердження проектів землеустрою.

Управління відмовило у цьому, пояснивши, що умовами укладення договору оренди землі є: орендна плата на рівні 12% від нормативно-грошової оцінки землі; строк дії правочину становить 7 років (Том 2 а.с.22).

09 лютого 2017 року ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача, подавши звернення до Відділу (Том 2 а.с.10-14).

Це підтвердив Відділ (Том 2 а.с.9).

Позивач погодилась на умови Управління, незважаючи на те, що у дозволі на виготовлення проекту землеустрою зазначено про передачу в оренду на 49 років.

Заяви надійшли до відповідача 21 лютого 2017 року (Том 2 а.с.24-28).

12 червня 2017 року Управління прийняло наказ №266 (далі - наказ), яким згадані земельні ділянки включила до переліку, права на котрі продаються на земельних торгах (Том 1 а.с.220-221).

04 вересня 2017 року відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою у зв'язку з наявністю вказаного наказу (Том 2 а.с.29).

Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.

Перш за все, приписами частин 8 та 9 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Питання дотримання вимог законів та прийнятих відповідно до них підзаконних актів під час складання проекту землеустрою перевіряється тим державним органом, який погоджує його або проводить експертизу.

Це передбачено сукупністю приписів частини 1 та 6 статті 186-1 Земельного Кодексу України.

Цими нормами права встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Аналізуючи ці норми права, суд зробив висновок, що орган, який передає земельні ділянки у власність, може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише у випадку відсутності його погодження, не проведення обов'язкової державної експертизи або відсутності дозволу на його виготовлення.

У даному випадку не існувало підстав відмовляти у затверджені проекту землеустрою.

Більше того, позивач пристала на умови договору оренди землі, які запропонувало Управління.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок затвердити погоджений проект землеустрою упродовж 14 днів з дня його отримання.

Управління допустило бездіяльність стосовно розгляду заяви про згадане затвердження, а в період неї включило земельні ділянки до переліку, права на які продаються на земельних торгах.

А тому, Управління, прийнявши наказ, намагалось ухилитися від виконання обов'язку затвердити проект землеустрою, застосовуючи приписи частини 3 статті 136 Земельного кодексу України.

Цією нормою права встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Прийняття суб'єктом владних повноважень рішень зі згаданим мотивом суперечить принципу верховенства права, котрий є основною засадою адміністративного судочинства відповідно до приписів пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно положень частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи, визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Наказ Управління спрямовувався умисно всупереч інтересів позивача, а тому є незаконним.

Отже, відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою.

Це ж є підставою скасування оскаржених наказу і рішення відповідно до приписів пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України.

Водночас, належить задовільнити і вимогу про зобов'язання Управління затвердити проект землеустрою, оскільки відповідач умисно ухиляється від здійснення цього обов'язку.

Таким чином, позов належить задовільнити.

Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 2400 грн., за подання позову та заяви про його забезпечення.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12 червня 2017 року №266 в частині затвердження в переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах земельних ділянок з кадастровими номерами 3525589900:02:000:9051, 3525589900:02:000:9049, 3525589900:02:000:9048, 3525589900:02:000:9047, 3525589900:02:000:9050, які розташовані на території Синьківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04 вересня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо надання в оренду 5 земельних ділянок для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами 3525589900:02:000:9051, 3525589900:02:000:9049, 3525589900:02:000:9048, 3525589900:02:000:9047, 3525589900:02:000:9050, які розташовані на території Синьківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо надання в оренду 5 земельних ділянок для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами 3525589900:02:000:9051, 3525589900:02:000:9049, 3525589900:02:000:9048, 3525589900:02:000:9047, 3525589900:02:000:9050, які розташовані на території Синьківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2400 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2