Рішення

від 06.03.2018 по справі 819/2123/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2123/17

06 березня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Кузів П.Г.

представника відповідача Вонятівська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Українсько-іспанського спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Санза Топ" до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про стягнення пені з Державного бюджету України за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-іспанське спільне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Санза Топ" (далі - ТОВ "Санза Топ", позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Бучацької ОДПІ, відповідач), в якій, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.02.2018 року, просить стягнути з Державного бюджету України пеню за несвоєчасне повернення заборгованості з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 130677,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.02.2018 року (а.с.65-66), зазначено, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року, яка за наслідками апеляційного перегляду набрала законної сили 10.11.2014 року, повернуто з Державного бюджету України позивачу заборгованість з ПДВ: за вересень 2010 року в сумі 39292,00грн., за жовтень 2010 року в сумі 42060,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 57205,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 17990,00 грн., за січень 2011 року в сумі 377004,00 грн. Проте, узгоджені суми бюджетного відшкодування в загальному розмірі 194251,00 грн. повернуто платнику податків лише 02.11.2017 року.

Позивач вказує, що відповідно до приписів п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої протягом строку з 10.11.2014 року по 02.11.2017 року, яка становить 130677,00 грн., що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом про її стягнення.

Ухвалою суду від 08.12.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 27.12.2017 року.

Ухвалою суду від 27.12.2017 року залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України Тернопільської області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відповідно до ч.5 ст.49 КАС України. Розгляд справи відкладено на 30.01.2018 року.

В судових засіданнях, призначених на 30.01.2018 року та 01.03.2018 року, розгляд справи було відкладено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив від 17.01.2018 року (а.с.32-35), просив, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.02.2018 року (а.с.65-66), позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві від 12.01.2018 року (а.с.24-26), запереченнях від 07.02.2018 року (а.с.73) та запереченнях від 27.02.2018 року (а.с.80-81). Повідомив, що порядку нарахування пені на суму простроченого бюджетного відшкодування та механізму її виплати платнику податку не визначено. Жодною нормою ПК України не передбачено, що саме на податковий орган покладається обов'язок нарахування такої пені. Окрім цього, при розрахунку розміру пені позивачем неправомірно застосовано облікові ставки Національного банку України протягом усього строку дії заборгованості з відшкодування ПДВ. За даних обставин, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області в судове засідання не з'явився, подавши клопотання від 18.01.2018 року про розгляд справи без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (а.с.35-36). Також зазначив, що судове рішення про стягнення коштів з Державного бюджету України буде виконуватись згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, у разі надходження такого.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ТОВ "Санза ТОП" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31274081) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Бучацької ОДПІ як платник податків.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року у справі № 2а-1970/2283/11 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області: № 0000472301/0 від 10.12.2010 року; № 0000492301/0 від 21.12.2010 року; № 0000012301/0 від 17.02.2011 року; № 0000062301 від 25.03.2011 року; № 00072301/1900 від 28.03.2011 року; повернуто з Державного бюджету України ТОВ "Санза ТОП" заборгованість з ПДВ: за вересень 2010 року в сумі 39292,00грн., за жовтень 2010 року в сумі 42060,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 57205,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 17990,00 грн., за січень 2011 року в сумі 377004,00 грн. (а.с.38-40).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 року апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року у справі № 2а-1970/2283/11 - без змін (а.с.42-47).

За судовим рішенням 26.09.2017 року Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист (а.с.48).

На виконання вказаного виконавчого листа, 02.11.2017 року повернуто з Державного бюджету України ТОВ "Санза ТОП" заборгованість з ПДВ у загальному розмірі 194251,00 грн., що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку 26006055115101 (а.с.8).

У свою чергу ТОВ "Санза ТОП" 10.11.2017 року подано заяву про нарахування пені на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ (а.с.9), за результатами розгляду якої Головне управління ДФС у Тернопільській області листом від 28.11.2017 року №7713/10/19-00-12-01/12/18067 повідомило, що порядку нарахування пені на суму простроченого бюджетного відшкодування та механізму її виплати платнику податку не визначено (а.с.11-12).

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Так, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 року, повернуто з Державного бюджету України позивачу заборгованість з ПДВ: за вересень 2010 року в сумі 39292,00грн., за жовтень 2010 року в сумі 42060,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 57205,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 17990,00 грн., за січень 2011 року в сумі 377004,00 грн.

Положеннями ч.4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, в адміністративній справі № 2а-1970/2283/11, судове рішення у якій набрало законної сили 10.11.2014 року за наслідками апеляційного перегляду, встановлені обставини, які стосуються предмету цього судового розгляду і не потребують доказуванню у цій справі, згідно приписів ч.4 ст.78 КАС України.

У відповідності до норм п.200.15 ст.200 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що після закінчення судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний був подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Невідшкодовані протягом визначених ПК України строків суми ПДВ вважаються заборгованістю бюджету, а тому на таку суму нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Тким чином суд дійшов висновку, що неподання подання відповідачем висновків до органу Державного казначейства України із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету протягом п'яти робочих днів, є підставою для нарахування та стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України згідно вимог п.200.23 ст.200 ПК України.

Вдповідно до правової позиції Верховного суду України, що викладена в Постанові від 3 червня 2014 року у справі №21-131а14 неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу ДКУ висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашений у звязку із цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляють платника податку права предявити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Щодо обгрунтованості суми пені вказаної позивачем у розрахунку (а.с.68-69) суд відзначає наступне.

Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами, у позивача з 10.11.2014 року після закінчення процедури судового оскарження, виникло право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Зазначене обумовило обов'язок контролюючого органу протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, тобто до 17.11.2014 року включно, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Вказаний обов'язок податковий орган не виконав.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість з ПДВ у загальному розмірі 194251,00 грн. відшкодовано ТОВ "Санза ТОП" з Державного бюджету України лише 02.11.2017 року (а.с.8).

Таким чином, з урахуванням спливу п'ятиденного строку, передбаченого п.200.15 ст. 200 ПК України, та день погашення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, періодом за який позивач має право на нарахування пені у розмірі 120 суми податку відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, є період з 18.11.2014 року по 02.11.2017 року, тобто 1080 днів.

Безпідставним, на думку суду, є використання позивачем при розрахунку пені облікових ставок Національного банку України протягом усього строку дії заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, оскільки нормами п.200.23 ст.200 ПК України чітко передбачено, що пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ повинна бути розрахована з облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення такої пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2018 року №К/9901/5878/18 у справі №825/1835/15-а, що має враховуватись судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Станом на момент виникнення пені 18.11.2014 року, облікова ставка Національного банку України, складала 14%.

Таким чином, загальна сума пені з моменту її виникнення становить: 96561,37 грн. (194251,00 грн. (сума заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ)*14% (облікова ставка Національного банку України)*120%:365*1080 (кількість днів заборгованості).

З огляду на викладене, за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ "Санза ТОП" за період з 18.11.2014 року по 02.11.2017 року повинна бути сплачена пеня у розмірі 96561,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до Тернопільського окружного адміністративного суду в розмірі 1960,00 грн. згідно з платіжним дорученням №671 від 05.12.2017 року в сумі 1600,00 грн. (а.с.3) та відповідно до платіжного доручення №73 від 31.01.2018 року в сумі 360,00 грн. (а.с.67).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то до відшкодування позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума судового збору у розмірі 1448,31 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Українсько-іспанського спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Санза Топ" (місцезнаходження: 47501, Тернопільська область, Бережанський район, місто Бережани, вулиця Січових Стрільців, будинок 69, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31274081) до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: 48400, Тернопільська область, Бучацький район, місто Бучач, вулиця Галицька, будинок 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39515542), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (місцезнаходження: 46025, Тернопільська область, місто Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, будинок 39, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37977599) задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-іспанського спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Санза Топ" (місцезнаходження: 47501, Тернопільська область, Бережанський район, місто Бережани, вулиця Січових Стрільців, будинок 69, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31274081) пеню у розмірі 96561 (дев'яносто шість тисяч п'ятсот шістдесят одна ) гривня 37 (тридцять сім) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: 48400, Тернопільська область, Бучацький район, місто Бучач, вулиця Галицька, будинок 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39515542) на користь Українсько-іспанського спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Санза Топ" (місцезнаходження: 47501, Тернопільська область, Бережанський район, місто Бережани, вулиця Січових Стрільців, будинок 69, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31274081) судовий збір в сумі 1448 (одна тисяча чотириста сорок вісім) гривень 31 (тридцять одна) копійка, сплачений на підставі платіжного доручення № 671 від 05.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 березня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.