Рішення

від 20.03.2018 по справі 663/33/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 р.м. ХерсонСправа № 663/33/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови ВП38714706 від 15.11.2017 року,

встановив:

05 січня 2018 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до Скадовського районного суду Херсонської області із позовною заявою до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі по тексту - відповідач або Скадовський РВ ДВС ГТУЮ) про визнання протиправною та скасування постанови ВП38714706 від 15.11.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 14.03.2013 р. по справі № 2119/3546/12 вирішено стягнути солідарно з позивача та фермерського господарства "Арт-А" на користь ПАТ "ПроКредитБанк" заборгованість за Рамковою угодою та укладеного на її підставі Договору кредитної лінії в розмірі 1 023 628 грн. 86 коп.

Вказав, що за заявою ПАТ "ПроКредитБанк" відкрито виконавче провадження № 38714706 щодо стягнення з позивача заборгованості в сумі 1023628,86 грн. Постановою про відкриття виконавчого провадження надано строк для добровільної сплати боргу до 08.07.2013 р. Вказану постанову позивач не отримував.

08.07.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 102684,79 грн. Копію вказаної постанови позивачу направлено не було, що підтверджується Постановою про результати перевірки виконавчого провадження від 28.01.2016 р., винесеною начальником Управління ДВС ГТУЮ у Херсонській області.

Крім того, пунктом 1 Постанови про результати перевірки виконавчого провадження від 28.01.2016 р. визнано дії державних виконавців ВДВС Скадовського РУЮ Херсонської області щодо виконання зведеного виконавчого провадження № 38714706, про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПроКредитБанк" боргу в розмірі 1 026 847,86 грн. такими, що проведені з порушенням вимог ЗУ "Про виконавче провадження".

Постановою Скадовського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області від 15.11.2017 р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2119/3546/12, виданого 13.05.2013 р. Скадовським районним судом Херсонської області на користь ПАТ "ПроКредитБанк" в розмірі 1 026 847,86 грн. закінчено, з підстав передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження".

15.11.2017 р. Скадовським РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області по виконавчому провадженні № 38714706 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 102 684,78 грн.

Позивач вважає постанову від 15.11.2017 р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 102 684,78 грн. у виконавчому провадженні № 38714706 протиправною у зв'язку з тим, що стягнення виконавчого збору можливе лише після здійснення державним виконавцем примусових заходів виконання, що призвели до фактичного стягнення за виконавчим листом грошових коштів, при цьому, фактичного стягнення в рамках виконавчого провадження ВП № 38714706 здійснено не було.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 10 січня 2018 року адміністративну справу передано на розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

26 лютого 2018 року від Скадовського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що твердження боржника, що ним не повинен сплачуватися виконавчий збір, оскільки у даному виконавчому провадженні не вчинялися виконавчі дії, не відповідає дійсності та спростовується доказами наданими самим боржником, а саме: інформаційною довідкою про виконавче провадження №38714706 отриманою з автоматизованої системи виконавчих проваджень, яка містить повний перелік виконавчих дій вчинених у такому провадженні. Крім того державними виконавцями вживалися заходи до встановлення джерел доходів та майна боржника, а також здійснювалися дії по зверненню стягнення на таке майно.

12 березня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, яку обґрунтовано тим, що позивачу не було надано строк для добровільного виконання виконавчого напису та не попереджено, що у разі самостійного невиконання виконавчого документа у встановлені строки буде розпочато примусове виконання та стягнуто виконавчий збір.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: 01 липня 2013 року ПАТ "ПроКредитБанк" звернувся до відповідача із заявою про виконання виконавчого листа № 2119/3546/12 від 13.05.2013 р., виданого Скадовським районним судом Херсонської області про стягнення солідарно з фермерського господарства "Арт-А" та ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПроКредитБанк" боргу у розмірі 1023628, 86 грн.

На підставі виконавчого листа № 2119/3546/12 від 13.05.2013 р., про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПроКредитБанк" боргу у розмірі 1023628, 86 грн. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Садовського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 38714706 від 01.07.2013 р.

Пунктом 3 казаної постанови надано строк для добровільного виконання рішення суду до 08 липня 2013 року.

08 липня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Скадовського РУЮ винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 102684,79 грн.

При цьому, відповідно до постанови про результати перевірки виконавчого провадження від 28.01.2016 р., складеною начальником Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, встановлено, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 08 липня 2013 року боржнику направлено не було (а.с. 12).

15 листопада 2017 року заступником начальника відділу Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області прийнято постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 214,43 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 102684,78 грн.

15 листопада 2017 року заступником начальника відділу Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №38714706 у зв'язку зі сплатою ОСОБА_3 боргу на користь стягувача та постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження виділено в окремі виконавчі провадження та постанову про стягнення виконавчого збору.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне: статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (у редакції, чинній на момент відкриття первинних ВП) (далі по тексту - Закон №606-ХІV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Таке саме трактування сутності виконавчого провадження міститься у ст.1 діючого Закону №1404.

Частиною 2 статті 25 Закону України № 606-ХІV (у редакції від 26.06.2013) встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України № 606-ХІV (у редакції від 26.06.2013), у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом (ч. 1 ст. 28 Закону України № 606-ХІV (у редакції від 26.06.2013).

Частиною 1 статті 31 Закону України № 606-ХІV (у редакції від 26.06.2013) встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, державний виконавець зобов'язаний постанову про відкриття виконавчого провадження направити боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду доказів надіслання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження № 38714706 від 01.07.2013 р. та доказів отримання останнім вказаної постанови.

При цьому, наявний в матеріалах виконавчого провадження супровідний лист про направлення вказаної постанови від 01.07.2013 р. суд не приймає як належний доказ її направлення позивачу, оскільки законодавством, яке діяло на час її прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, чітко встановлено спосіб її направлення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач був позбавлений можливості добровільної сплати боргу у строк встановлений у постанові від 01.07.2013 р., а саме, до 08.07.2013 р. у зв'язку з її неотриманням. Суд зазначає, що саме у зв'язку з відсутністю добровільної сплати боргу у строк, вказаний у постанові про відкриття виконавчого провадження відповідачем прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у сумі 102684,78 грн. та 15 листопада 2017 року постановою про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження у зв'язку зі сплатою ОСОБА_3 суми боргу по ВП № 38714706 виділено в окреме виконавче провадження.

Отже, дане порушення є суттєвим та оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору у сумі 102684, 78 грн. підлягає скасуванню.

Щодо посилання позивача про необхідність застосування Закону України 606-ХІV суд зазначає, що особливістю правового регулювання даних спірних правовідносин є те, що виконавче провадження розпочато під час дії Закону № 606, а оскаржувана постанова винесена після втрати ним чинності та набрання чинності новим Законом № 1404 (набрав чинності з 05 жовтня 2016 року).

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.1 статті 28 Закону № 606 у редакції від 26.06.2013).

У концептуальному розумінні нормативно-правових актів, що регулюють організацію та проведення виконавчих дій, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена у листопада 2017 року.

Виконавчий документ, на підставі якого повинно було відкрито виконавче провадження за стягненням судового збору чи збору на організацію та проведення виконавчих дій, винесений у липні 2013 року. З огляду на це, процедура відкриття провадження за виконавчими документами, що винесені у липні 2013 року, регламентується нормами Закону №606. У відповідності до ч.6 ст.28 Закону України № 606 у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

При цьому, постанови державного виконавця органу ДВС про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій були видані до набрання чинності Законом № 1404, а тому, враховуючи п.5 ч.1 ст.3 та п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404, вони підлягають до виконання, як виконавчі документи, у порядку та в строки, передбачені цим законом.

З матеріалів справи вбачається, що до 05 жовтня 2016 року, тобто до дати набрання чинності новим Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року, виконавче провадження щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій не було відкрито; датою винесення оскаржуваної постанови є 15 листопада 2017 року.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження у частині стягнення виконавчого збору та збору на організацію і проведення виконавчих дій, державним виконавцем повинен був враховуватися той факт, що до відносин щодо стягнення виконавчого збору та збору на організацію і проведення виконавчих дій у спірному випадку слід застосовувати положення Закону № 1404, оскільки відповідна постанова винесена після набрання ним чинності.

Щодо твердження позивача, що стягнення виконавчого збору можливе лише після здійснення державним виконавцем примусових заходів виконання, що призвели до фактичного стягнення за виконавчим листом грошових коштів, суд зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку вчиняє державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання виконавчого документа боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання сплатити заборгованість самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, твердження, що виконавчий збір може бути стягнуто лише у випадку наявності факту примусового стягнення саме державним виконавцем суми боргу ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому суд зазначає, що прийняття постанови про стягнення виконавчого збору є правомірним лише у разі належного повідомлення боржника про строк, який наданий йому для добровільної сплати суми боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246, 255 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов ОСОБА_3 (75570, Херсонська область, Скадовський район, с. Приморське, вул. Піонерська, буд. 65, рнокпп НОМЕР_1) до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Комунарів, буд. 123, код ЄДРПОУ 34781588) задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 15 листопада 2017 року по виконавчому провадженні № 38714706 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 102 684, 78 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (75570, Херсонська область, Скадовський район, с. Приморське, вул. Піонерська, буд. 65, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати в сумі 640 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Комунарів, буд. 123, код ЄДРПОУ 34781588) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 11.5