Рішення

від 14.03.2018 по справі 823/292/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа № 823/292/18

12 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за посадою),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Транзит-К» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство Транзит-К (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що останній день сплати позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2017 року в сумі 22953 грн. 39 коп. припав на 30.07.2017, що є вихідним днем, тому граничним терміном сплати вказаного зобов'язання є наступний за вихідним робочий день, а саме 31.07.2017 позивачем і було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання, тому на думку представника позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов та зазначив, що позивачем порушено строк сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2017 року в сумі 22953 грн. 39 коп., оскільки граничний строк його сплати був 30.07.2017, однак фактично його сплачено позивачем 31.07.2017, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Твердження представника позивача щодо перенесення цього строку із вихідного дня на наступний за вихідним робочий день, на думку представника відповідача є помилковим, оскільки положеннями Податкового кодексу України не визначено такого перенесення, у зв'язку з чим в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області на підставі положень Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку приватного підприємства Транзит-К щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт від 13.09.2017 № 1664/23-00-12-0506/33456801.

Вказаною перевіркою встановлено, що приватним підприємством Транзит-К у порушення вимог пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкових зобов'язань згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року від 19.07.2017 за № НОМЕР_2 у розмірі 22953 грн. 39 коп., у зв'язку з чим відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.09.2017, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2295 грн. 34 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

В розумінні пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 49.20 статті 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 статті 57 ПК України).

Аналогічні строки подання декларації та сплати податкового зобов'язання містяться в пунктах 203.1 та 203.2 статті 203 ПК України, а саме, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Положеннями пункту 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із аналізу вищенаведеного вбачається, що податкові декларації подаються платником податку протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця та протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації, платник повинен сплатити суму податкового зобов'язання. У разі порушення строків сплати такий (платник) притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та строків сплати податкового зобов'язання, зокрема граничного терміну сплати податкового зобов'язання у разі, якщо останній день сплати припадає на вихідний чи святковий день, суд зазначає наступне.

Податковим кодексом України визначено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Однак, Податковим кодексом України не визначено, яким чином рахувати граничний строк сплати податків за декларацією, якщо останній день такої сплати припадає на вихідний /святковий день.

Натомість, ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день

Крім того, у Європейській конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказано, що, при обчисленні строку, суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін diesadquem означає день, у який строк спливає) строк, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, то встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у разі, якщо останній день строку сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної платником податку в поданій ним податковій декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком сплати є перший після нього робочий день.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.06.2015.

У спірних правовідносинах суд також застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах Серков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку, що у разі якщо останній день строку сплати, передбачений пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 203.1 статті 203 ПК України, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком сплати такого зобов'язання є перший після нього робочий день.

Враховуючи наведене, судом не беруться до уваги доводи сторони відповідача про те, що останній строк сплати податкового зобов'язання припадає на день, що передує вихідному, адже у такому випадку встановлений законодавцем десятиденний строк обмежується восьма днями, що звужує права платника та є не припустимим.

Оскільки останній день строку сплати товариством узгодженої суми податкового зобов'язання, передбачений пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 203.2 статті 203 ПК України, припав на вихідний день - 30 липня 2017 року (неділя), граничним строком сплати такого податку є операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем 31 липня 2017 року (понеділок).

Необхідно зазначити, що згідно положень пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, об'єктом застосування штрафу є несвоєчасно сплачена сума грошового зобов'язання.

Однак, як встановлено судом під час розгляду справи, податкове зобов'язання з ПДВ за червень 2017 року від 19.07.2017 за №9140324641 у розмірі 22953 грн. 39 коп. із граничним строком сплати 30.07.2017 (є вихідним днем - неділя) було сплачено позивачем у наступний за вихідним робочий день 31.07.2017, тобто фактично в останній день строку сплати суми ПДВ, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0017881205 від 14.09.2017 є протиправним та підлягає до скасування.

У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Транзит-К» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 14.09.2017 №0017881205.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь приватного підприємства «Транзит-К» (код ЄДРПОУ 33456801) сплачений судовий збір в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 20.03.2018.