Ухвала

від 19.03.2018 по справі 826/13122/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

19.03.2018 Київ К/9901/9888/18 826/13122/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.

розглянувши матеріали заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 у справі №826/13122/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТА до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі ДПІ) 21.11.2017 направила до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 в зв'язку з неоднаковим застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

26.01.2018 року заява ДПІ надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

08.02.2018 ухвалою Верховного Суду повідомлено Державну податкову інспекціюї у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про недоліки заяви та надано строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали для їх усунення.

22.02.2018 до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 разом з платіжним дорученням №879 від 18.12.2017.

Відповідно до пункту 1 частини 1 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Заяву ДПІ подано у строк, передбачений статтею 238 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), її зміст та порядок подання відповідають вимогам статей 239, 239 1 КАС України.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 року у справі №826/13122/14 (К/800/15397/17), якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 залишено без змін.

Заява подана з посиланням на частину 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі №826/13122/14 (К/800/15397/17), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову, оскільки позивачем під час розгляду справи надано докази, що підтверджують реальність виконання укладених господарських угод. Цей висновок судом касаційної інстанції зроблено на підставі оцінки залучених до матеріалів справи доказів.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 у справі №826/26993/15 (К/800/16228/16), від 26.04.2016 у справі №810/5891/13 (К/800/48948/14), від 10.08.2016 №826/8589/15 (К/800/16205/16) та від 17.08.2016 №802/4132/15-а (К/800/17200/16), стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.

Зі змісту зазначених судових рішень вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з судами попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, оскільки суди дійшли висновків, що позивачами не доведено реальності здійснення господарських операцій з їх контрагента та не доведено належними і допустимими доказами права на формування податкового кредиту, та як останні мали ознаки фіктивного суб'єкта господарювання.

Заявник також посилається на постанови Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 №826/17175/14 (К/800/13494/16) та від 10.08.2016 у справі №826/2916/14 (К/800/12851/16) стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.

З вказаних рішень вбачається, що суд касаційної інстанції прийняв нові рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки скаржниками доведено необґрунтованість податкової вигоди, на яку претендує платник за наслідками виконання операцій зі спірними контрагентами.

Крім того, ДПІ посилається на постанови Верховного суду України від 01.12.2015 №21-3788а15 та від 22.09.2015 №21-887а15, стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.

Зі змісту постанови Верховного суду України від 01.12.2015 №21-3788а15, вбачається, що суд скасував рішення суду касаційної інстанції та залишив силі рішення суду апеляційної інстанції про відмову в позові, оскільки останнім було встановлено, що поданні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, а спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчать про безтоварність господарських операцій.

Постановою Верховного суду України від 22.09.2015 №21-887а15, на яку посилається заявник в обґрунтування своїх доводів, скасовані судові рішення місцевого, апеляційного та касаційного суду, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що свідчить про неповноту встановлення обставин справи та виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних фактичних обставин, встановлених судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій та на підставі оцінки різних за змістом доказів, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом слід відмовити.

Керуючись статтями 236-240 та пунктом 1 частини 1 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в допуску до провадження за заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 у справі №826/13122/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І. А. Васильєва

Р. Ф. Ханова