Ухвала

від 23.02.2018 по справі 757/5243/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5243/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальне провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва 30.11.2017 р. по справі № 757/72075/17-к,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ Юкрейн» звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений на грошові кошти, які знаходяться в безготівковому вигляді, на рахунках № НОМЕР_1 /(українська гривня), № НОМЕР_2 (долар США), № НОМЕР_3 (українська гривня) відкриті та обслуговуються в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299 за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), що належить ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 41482349) згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_5 від 30 листопада 2017 року по справі № 757/72075/17-к, зобов`язати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299 за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д) зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться в безготівковому вигляді, на рахунках № НОМЕР_1 /(українська гривня), № НОМЕР_2 (долар США), № НОМЕР_3 (українська гривня) відкриті та обслуговуються в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299 за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), що належить ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 41482349).

В обґрунтування вимог клопотання заявник зазначає, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981, внесеному до ЄРДР21.06.2017 р. щодо зловживання службовим становищем окремими працівниками Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та юридичної особи, що справи нило тяжкі наслідки державним інтересам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, а також за фактом пропозиції неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за ч. 3 ст. 369 КК України.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити, з підстав наведених у ньому.

Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, та просив відмовити в задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін та оцінивши надані докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981, внесеному до ЄРДР21.06.2017 р. щодо зловживання службовим становищем окремими працівниками Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та юридичної особи, що справи нило тяжкі наслідки державним інтересам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, а також за фактом пропозиції неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за ч. 3 ст. 369 КК України.

30 листопада 2017 року Печерський районний суд м. Києва суддя ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання Прокурора відділу Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_4 про накладення на грошові кошти в рамках кримінального провадження № 42017000000001981 від 21.06.2017 р., винесла ухвалу, якою задовольнила клопотання, наклала арешт на заборону відчуження коштів, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 /(українська гривня), № НОМЕР_2 (долар США), № НОМЕР_3 (українська гривня) відкриті та обслуговуються в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299 за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), що належить ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 41482349) згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_5 від 30 листопада 2017 року по справі № 757/72075/17-к, зобов`язати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299 за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д) зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться в безготівковому вигляді, на рахунках № НОМЕР_1 /(українська гривня), № НОМЕР_2 (долар США), № НОМЕР_3 (українська гривня) відкриті та обслуговуються в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299 за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), що належить ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 41482349)

Відповідно до ухвали слідчого судді арешт накладався в якості заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які містяться на банківських рахунках, були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, і тому відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та незастосування арешту перешкоджатиме встановленню істини в кримінальному провадженні, забезпеченню їх зберігання речових доказів та відшкодуванню завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальномупровадженніабозастосуваннящодоньогоспеціальноїконфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Підстави та порядок накладення арешту під час кримінального провадження регулюється главою 17 «Арешт майна» КПК України.

Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Можливість накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України, закон не пов`язує з наявністю в кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями, а також спеціальної мети - забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна.

З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2017, вбачається, що при арешті грошових коштів, які зберігаються на розрахункових рахунках ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН», слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що вони відповідають критеріям, визначеним ст. 98, п. 1-4 ч. 2 ст. 167 КПК України.

Доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовувало висновки, викладені в ухвалі слідчого судді від 30.11.2017 р., та надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на грошові кошти, які зберігаються на розрахункових рахунках ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН», на теперішній час відпала, оскільки обставини на які посилається заявник в обґрунтування клопотання підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею не в повній мірі враховано вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, відповідно до яких, при вирішенні питання про арешт майна необхідно врахувати серед іншого розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а саме не враховано інтереси держави та працівників суб`єкта господарювання, з якими укладені трудові договори, та перед якими ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН» несе законодавчо встановлені обов`язки щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджету або державних цільових фондів, та виплати заробітної плати, оскільки накладення арешту на грошові кошти в частині заборони видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджету або державних цільових фондів, та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати призводить до порушення конституційних прав працівників суб`єкта господарювання, а також порушує інтереси держави щодо отримання обов`язково встановлених податків і зборів.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Частиною п`ятою ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці, зокрема, платежі, пов`язані з перерахуванням загальнообов`язкових податків і зборів.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю а також сплату загальнообов`язкових податків і зборів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам суб`єкта господарювання та податків і зборів перед державою не можуть бути поставлені в залежність від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, забезпечення завдань кримінального провадження, направлених на зберігання речових доказів. інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва 30.11.2017 р. по справі № 757/72075/17-к- задовольнити частково.

Скасувати арешт накладений на грошові кошти, які знаходять в безготівковому вигляді, на рахунках № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_4 (українська гривня) в частині виплати заробітної плати та обов`язкових платежів до б`юджету, відкриті та обслуговуються в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299 за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д), що належать ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 41482349), згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2017 року по справі № 757/72075/17-к.

Скасувати арешт накладений на грошові кошти, які знаходять в безготівковому вигляді, на рахунку № НОМЕР_2 (долар США) відкриті та обслуговуються в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299 за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д), що належать ТОВ «ЕЙЧ КЬЮ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 41482349), згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2017 року по справі № 757/72075/17-к.

В решті клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя