Вирок

від 16.03.2018 по справі 760/24850/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Кримінальне провадження № 1-кп/760/935/18

Справа №760/24850/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2018 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 з метою збагачення за рахунок чужого майна вчинив умисне правопорушення щодо привласнення грошових коштів ТОВ «1 КМЗ» (код ЄДРПОУ 30530468) при наступних обставинах.

01.10.2013 між ТОВ «1 КМЗ» в особі директора ОСОБА_5 (Замовник) та філією «Холодокомбінату №4» ПП «Рось» в особі директора ОСОБА_6 (Виконавець) укладено Договір про надання послуг, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи: перевезення та транспортне експедирування.

28.11.2014 відповідно до Наказу №131-к від 28.11.2014 ОСОБА_4 прийнятий на роботу з 28.11.2014 на посаду водія автотранспортних засобів з перевезення молочної продукції філії «Холодокомбінату №4» ПП «Рось».

Крім того, 28.11.2014 між філією «Холодокомбінат №4» ПП «Рось» в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність відповідно до п. 1 якого працівник, який займає посаду водія автотранспортних засобів або виконує роботу перевезення молочної продукції, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем, відпусканням, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва матеріальних цінностей, в порядку та на умовах, визначених договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, та на підставі п. 1 ст. 134 та ст. 135-1 Кодексу законів про працю України, працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за всі в установленому порядку передані йому під звіт роботодавцем товарно-матеріальні цінності та кошти. Працівник зобов`язується у встановленому порядку та в установлені терміни згідно із затвердженими формами подавати звітність про рух товарно-матеріальних цінностей і коштів, переданих йому під звіт.

Відповідно до п. 2 у випадку виявлення недостачі переданих працівнику під звіт товарно-матеріальних цінностей або коштів більше встановлених допустимих норм, знищення, пошкодження, зниження якості або псування з його вини товарно-матеріальних цінностей, він зобов`язується відшкодувати недостачу коштів та заподіяну шкоду відповідним товарно-матеріальним цінностям.

Відповідно до п. 3 розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку виходячи з балансової вартості (собівартості) товарно-матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, знищення або псування товарно-матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють за місцем роботи працівника на день відшкодування шкоди.

Відповідно до п. 4 надлишок коштів або товарно-матеріальних цінностей, виявлений під час перевірки наявності та стану підзвітних товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться під звітом працівника, зараховується в доход роботодавця.

Відповідно до п. 5 списання з-під звіту працівника вартості псування, пошкодження та інших втрат товарів/матеріалів, що мали місце у роботодавця, можливе лише за умови, що ці втрати сталися не з вини працівника і тільки якщо вони оформлені актом в установленому порядку і в установлений термін.

05.01.2015 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, а саме грошових коштів ТОВ «1 КМЗ», які останній отримував від клієнтів даного товариства в якості розрахунку за раніше поставлений їм товар з боку ТОВ «1 КМЗ».

Так, 05.01.2015 ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні магазину ФОП ОСОБА_8 , відповідно до видаткової накладної №448 від 05.01.2015 на суму загальну 2098,54 грн., особисто отримав від ОСОБА_8 зазначену суму грошових коштів, та будучи матеріально-відповідальною особою, виконуючи свої безпосередні обов`язки, перебуваючи на території ТОВ «1 КМЗ» за адресою: м. Київ, вул. Білецького, 34, грошові кошти у сумі 2098,54 грн. до каси ТОВ «1 КМЗ» не вніс, а привласнив та розпорядився ними на власний розсуд.

Допитаний в ході судового розгляду ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся та показав суду, що він дійсно 05.01.2015 працюючи водієм автотранспортних засобів з перевезення молочної продукції філії «Холодокомбінату №4» ПП «Рось» та будучи матеріально-відповідальною особою, отримав від ФОП ОСОБА_8 відповідно до видаткової накладної №448 від 05.01.2015 грошові кошти в сумі 2098,54 грн., які в подальшому привласнив і не вніс до каси ТОВ «1 КМЗ».

За згодою учасників судового провадження, згідно з ч.3 ст.349 КПК України, після допиту обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена повністю і його умисні дії, які виразились у привласненні чужого майна, суд кваліфікує за ч.1 ст.191 КК України.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та дані про його особу, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується позитивно.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є його щире каяття.

Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.368,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.191 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 копійок.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя